№ п/п | Ознака | Класифікаційна група |
1. | Ступень універсалізації | a) функціонально – універсальні; b) функціонально –спеціалізовані: · інформаційно-контактні; · інформаційні; · пошукові; · повірені; · інформаційно-обчислювальні; · збут поштою; · торгівля методами самообслуговування; · розвізна торгівля; · лізинг. |
2. | Ступень товарної спеціалізації | a) товарно – універсальні; b) товарно –спеціалізовані: · багатотоварні; · одно товарні (з новим чи спеціалізованим асортиментом). |
3. | Ступень незалежності (підпорядкованості) | a) незалежні; b) формально-незалежні; c) залежні. |
4. | Організаційні основи діяльності | a) адміністративні; b) на основі угод. |
5. | Методи реалізації товарів | На основі контрактів з виробниками та споживачами: · на основі угоди з виробниками; · без попередніх угод. |
6. | Спосіб винагороди | a) різниця в цінах; b) відсотки до оптових цін; c) тверді суми; d) преміальні винагороди. |
7. | Подання інтересів | a) виробника; b) споживача; c) власні. |
8. | Рівень комерційної роботи | a) власники товарів; b) не є власниками товарів (просте посередництво). |
9. | Наявність складського господарства | a) є (власне чи орендоване); b) немає. |
10. | Регіон діяльності | a) обмежений; b) необмежений. |
11. | Тривалість взаємовідносин з клієнтами | a) довгострокові; b) короткострокові; c) разові. |
12. | Обсяг товарообігу | |
13. | Величина власних операційних витрат | |
14. | Наявність прав на визначення умов купівлі-продажу | a) є; b) обмежені; c) немає. |
15. | Ступень самостійності | a) асоційовані; b) неасоційовані. |
16. | В залежності від умов роботи на ринку | a) невиключне право; b) виключне (монопольне) право; c) переважне право продажу (право першої руки); d) право представляти інтереси продавців та покупців одразу по кількох видах товарів; e) будь-яке сполучення попереднього. |
17. | В залежності від виду торговельних мереж | a) власна мережа; b) незалежна мережа; c) змішана мережа. |
Існують такі типи торговельних посередників.
|
|
Прості посередники (агенти) - сприяють укладанню угод між виробниками та споживачами, не беручи безпосередньої участі в цьому ні своїм ім'ям, ні капіталом. У країнах Заходу вони торгують обмеженою кількістю товарів і можуть представляти 8-10 виробників. На відміну від більшості посередників агенти можуть продавати як іншим посередникам (дистриб’юторам чи роздрібним торговцям), так і кінцевим споживачам. В останньому випадку процес продажу може мати складний технічний зміст, який змушує до багаторазових зустрічей з клієнтом, а отже, потребує тривалого часу.
Брокери (маклери). Вони, як і агенти, сприяють укладанню угод, не беручи участі в них ні своїм ім'ям, ні капіталом. На відміну від агентів, брокери підшукують клієнтів, пропонуючи різні джерела надходження товарів, і не мають тривалих відносин ні з виробниками, ні зі споживачами. До функцій брокерів належить знаходження покупців на великі партії товарів, пошук клієнтів, які купують товари за низькими цінами у період, коли пропонування значно перевищує попит, або визначення місцезнаходження джерел можливих поставок у період виникнення дефіциту. В обороті засобів виробництва брокерів, як правило, використовують для продажу сирої нафти, сільськогосподарського та промислового обладнання, комп'ютерної техніки та ін.
|
|
Повірені - це посередники, яких вибирають продавці чи покупці для реалізації угод від їхнього імені та за їхнім дорученням останніх. За своєю суттю повірені є простими виконавцями волі своїх клієнтів, хоч до певної міри можуть діяти й самостійно.
Представники -це повірені, з якими фірми підписали тривалі угоди щодо репрезентації їх інтересів. Основною функцією представників є створення і підтримування зв'язків із тими, хто безпосередньо приймає рішення щодо купівлі. Вони проводять переговори з клієнтами стосовно цін та інших умов контрактів, консультування з питань використання товарів або сервісу, приймають і задовольняють скарги та рекламації, підтримують зв'язки з іншими посередниками. Як емісари своїх фірм торговельні представники демонструють товари, зміцнюють і розвивають господарські зв'язки, персоніфікують їх, збирають і надають інформацію щодо поведінки продукту на ринку, планів і побажань клієнтів, прогнозів продажу, активності конкурентів тощо. Зараз на ринку США понад 45 % угод реалізуються саме торговельними представниками виробників.
Комісіонери - це посередники, які реалізують продукцію виробників (комітентів) на комісійних засадах, тобто за рахунок продавців, які є власниками товарів до моменту їх реалізації. Різновидом комісіонерів є консигнатори. Останні відрізняються тим, що, як правило, володіють потужним складським господарством і заінтересовані у проведенні активної збутової політики.
Оптовики (купці, дистриб’ютори) - це незалежні самостійні фірми, які перебирають на себе титул власності на товари, якими торгують.
Залежно від кількості здійснюваних функцій та послуг визначають фірми, які здійснюють повний чи обмежений обсяг послуг.
У країнах Заходу оптових торговців, які здійснюють повний набір послуг, поділяють на дві групи, що торгують:
- основними (звичайними) товарами (широкий асортимент товарів, виконують всі функції посередника каналу розподілу);
- предметами розкошів (номенклатура товарів порівняно вузька, але їхній асортимент досить широкий в рамках кожної номенклатурної групи).
Фірми, які здійснюють обмежений набір послуг, мають оптових торговців, які:
- постачають деякі промислові товари у великі промтоварні магазини (зберігають власність на товари, які виставлені на полицях роздрібних магазинів, виписують рахунки роздрібним торговцям після продажу товарів);
- здійснюють торгівлю за готівку (продають тільки тим, хто платить готівкою, отримує товар самовивозом);
- отримують замовлення від роздрібного торговця або іншої фірми і передають це замовлення для виконання виробнику або іншому посереднику;
- мають у власності невеликі склади і транспортні засоби для торгівлі товарами, що швидко псуються.
Відділи продажу (збуту) виробників - це офіси чи установи, які існують окремо від підприємства, мають свої складські потужності та займаються поставками товарів для оптовиків чи кінцевих споживачів.
Ремонтні та сервісні фірми - це незалежні, формально незалежні (франчайзингові) або залежні від виробників підрозділи чи установи.
|
|
Асамблери - це організації, які зайняті головним чином закупівлею фермерської продукції, або морських продуктів у місцях їх виробництва чи вилову. Найчастіше вони, закуповуючи невеликі кількості продукції, концентрують значні запаси і комплектують великі партії для доставки у головні оптові ринкові центри.
Станції нафтоналиву - це місця, найняті бізнесом для збереження та оптового продажу бензину, мастил або іншої нафтопродукції.
Торгові дома - це великі оптово-роздрібні фірми, які займаються не тільки торговельно-посередницькою діяльністю, а й інвестуванням капіталу у виробництво. Як правило, торговий дім створює транспортні схеми перевезень продукції, здійснює її складування, страхування, організує оптову і навіть роздрібну торгівлю через систему своїх фірмових магазинів. За рахунок скорочення кількості посередників торговий дім збільшує свої доходи, які потім вкладає у стимулювання виробництва товарів. Члени торгового дому - це насамперед підприємства, які виробляють товари народного споживання.