Внутрішня політика ЗУНР

Основні заходи внутрішньої політики уряду ЗУНР.

- За короткий час було сформовано ефективну систему управління.

Відбулися до вибори до Української Національної Ради — представни­цького і законодавчого органу.

Більшість її депутатів стояла на націо­нально-ліберальних позиціях і представляла Українську національ­но-демократичну партію.

Президентом ЗУНР обрано Є. Петрущевича, який згодом отримав диктаторські повноваження. Формувалася місцева адміністрація, правоохоронні органи, система судочинства.

- Утверджувалися державні символи: прапор — жовто-блакитний; герб — золотий лев на синьому тлі, обернений у правий бік.

- Українська мова була проголошена державною.

- Прийнято закон про громадянство.

- Проголошувалася ліквідація великого землеволодіння (пере­важно поляків).

Але здійснення земельної реформи відкладалося до завершення війни.

- Встановлювалася державна монополія на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкіри, худоби.

- В обіг було введено власну валюту — гривню і карбованці. Заборонено вивіз нафти. Відбудову­валися залізниці.

- Створювалася система народної освіти: шкільництво отримало державний статус, дозволялося існування приватних шкіл, націо­нальним меншинам надавалося право «на школу рідною мовою».

- Національним меншинам гарантувалися широкі права. Їм обіцялося ЗО % місць у майбутньому парламенті й право користува­тися власними мовами.

Для захисту республіки була утворена Українська Галицька армія (УГА).

Акт Злуки (22 січня 1919 р.)

5 листопада 1918 р. — прибуття в Київ до гетьмана П. Скоропадського де­легації ЗУНР, переговори про надання допомоги ЗУНР

10 листопада 1918 р. — зустріч делегації ЗУНР із представниками Україн­ського Національного союзу.

На ній було вирішено не проголошувати єд­ності західноукраїнських земель із гетьманською Україною, яка прагнула об'єднатися з Росією.

Брали до уваги те, що в декларації американського президента Вудро Вільсона про післявоєнне врегулювання світу Росія розглядалася як унітарна держава, а народам Австро-Угорщини гаранту­валося право на самовизначення.

За таких обставин негайне возз'єднання могло б привести до механічного включення західноукраїнських земель до складу Росії

↓

Попередній договір, укладений у Фастові між Українською Народною Рес­публікою і Західноукраїнською Народною Республікою (1 грудня 1918 р.)

↓

Прийняття Універсалу Директорії Української Народної Республіки

(22 січня 1919 рр.)