Відношення між об’єктами

1. Використання-зв'язок – можливість обміну повідомленнями між об’єктами.

Ролі об’єкту:

а) Актор – об’єкт який впливає на інші;

б) Сервер – об’єкт на який впливають інші;

в) Агент – об’єкт який може бути як актором так і сервером.

2. Включення-агрегація – один об’єкт являється елементом стану іншого об’єкта.

Клас – це множина об’єкту, які мають загальну структуру та поведінку. Існує зовнішній (інтерфейс) та внутрішній (реалізація) описи класу.

Відношення між класами:

1. Узагальнення – спеціалізація – структура з класів.

2. Агрегування або відношення ціле-частина - структура з об’єктів.

3. Асоціативність відображає зв'язок між класами, які не зв’язані з іншими типами відношень.

ООМП – реалізують наступні механізми відношень класів:

1. Асоціація.

2. Спадковість або узагальнення.

3. Агрегація.

4. Залежність.

5. Інстаціонування – використовує механізм конкретизації узагальнення за рахунок використання шаблонів.

Шаблон або параметризований клас потрібен для побудови інших класів шляхом заміни у базовому класі параметрів на значення.

Метаклас – це клас класів, дозволяє трактувати класи як об’єкти.

Правила для визначення типу відношень:

1. Якщо абстракція являється підвидом іншої або сумою компонент то використовується відношення спадковості.

2. Якщо деяка абстракція не більша ніж сума компонент, то використовується відношення агрегації.

Критерії оцінки якості класів та об’єктів:

1. Взаємозв’язність – глибина зв’язку між модулями.

2. Зв’язність – взаємодія між елементами модуля.

3. Достатність – наявність у класі або модулі всього необхідного для реалізації поведінки системи.

4. Повнота – наявність у інтерфейс ній частині класу всіх необхідних характеристик абстракції.

5. Простотаабопримітивність - всі операції повинні бути простими.

 

ООАналіз

Кожна методика пропонує свої правила ідентифікації класів та об’єктів.

Метою класифікації являється знаходження загальних властивостей об’єктів.

Є 3 основних підходи до класифікації:

1. Класичний – розподіл по категоріям.

2. Концептуальнакластеризація – базується на теорії не чітких множин, якій об’єкт може належати до декількох категорій одночасно з різною степеню чіткості.

3. Теоріяпрототипів – клас визначений шаблоном, об’єкт визначений за умовою що він схожий на шаблон.

Методи ООА:

1. Класичніпідходи:

а) Класифікація Меллера, кандидатами для класів і об’єктів являються матеріальні предмети, ролі, події та взаємодії.

б) Кандидатами для класів і об’єктів при моделюванні БД являються люди, місця, предмети організації, концепції та події.

в) Кандидатами для класів і об’єктів являються структури системи, пристрої, події, ролі, місцезнаходження, організаційні одиниці.

2. Аналізповедінки – класи формуються з груп об’єктів, які мають схожу поведінку.

3. Аналізпредметноїобласті виділяються об’єкти, операції та зв’язки, які експерти даної предметної області вважають найбільш важливими.

4. Аналізваріантівабосценаріїв – визначають об’єкти, які беруть участь у сценарії, обов’язки кожного об’єкту та їх взаємодія.

5. CRC–карточки (Class Responsibilities Collaborators) на карточці пишеться назва класу; з ліва пишеться за що він відповідає, а з права з ким він взаємодіє. Карточки розкладаються таким чином щоб бачити взаємодію об’єктів.

6. Неформальнийопис. В описі задачі на звичайній мові підкреслюються іменники та дієслова. Іменники – це кандидати для класів; дієслова – для операції. Не підходять для складних задач.

7. Структурнийаналіз. Не рекомендується використовувати щоб не перейти до алгоритмічної декомпозиції.

UML

UML -це стандарт, який підтримується групою по об’єктному програмуванню OMG (це громадська організація, яка була заснована 11 провідними компаніями по розробці ПЗ «з метою створення ринку компонентного ПЗ шляхом прискорення ведення стандартних об’єктних рішень»).

Стандарт UML постійно переглядається та вдосконалюється

Переваги використання UML:

4. Діаграми однозначні та добре задокументовані

5. Зберігається інтелектуальна власність архітектури системи.

6. Новим співробітникам простіше приєднуватися до проекту.

Види діаграм:

1) Діаграма варіантів використання USE case d-m

2) Діаграма класів Class d-m

3) Діаграма поведінки Behavior d-m

Діаграма станів Statechart d-m

Діаграма діяльності Activity d-m

Діаграма взаємодії Interaction d-m

а) Діаграма послідовності Sequnce d-m

б) Діаграма кооперації Collaboration d-m

4) Діаграма реалізації Implementation d-m

4.1. Діаграма компонентів Component d-m

4.2. Діаграма розгортування Deployment d-m

 

У середині 90-х років були визначені наступні методи для розв’язання різних класів задач ООАПроектування:

1. Метод Буча Booch.

2. Метод Джеймса-Румбау ОМТ (Object Modeling Technique).

3. Метод Айвора Джекобса OOSE(Object Oriented Software Enginering).

З 1994 року починається створення єдиного стандарту і зявляється уніфікований метод, а потім UML.

1999р. березень-липень UML 1.3

 
 

 

 


1997р. вересень-листопад UML 1.1 Підтримка OMG

 

 

1997р. ссічень UML 1.0 Партнери з розробки UML

 

1996р. червень-жовтень UML 0.9/0.91

 

 

1995р. листопад Уніфікований метод 0.8 Метод OOSE

 

 

Інші методи Метод Booch ’93 Метод OMT-2 Метод Fusion

 

 

Методи Метод Booch ’91 Метод OMT

SADT

ERD

DFD

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: