Подача і опрацювання фонетичного матеріалу. Назвіть послідовність роботи вчителя при введенні і опрацюванні звука

Навчання фонетичного матеріалу передбачає оволодіння учнями всіма звуками і звукосполученнями виучуваної іноземної мови, наголосом та основними інтонаційними моделями (інтонемами) найбільш поширених типів простих і складних речень. Метою навчання фонетичного матеріалу є формування слухо-вимовних і ритміко-інтонаційних навичок.За ознакою схожості/розбіжності звуків іноземної та рідної мови всі звуки іноземної мови умовно розділяють на три групи.

До першої групи відносять звуки, максимально наближені до звуків рідної (української) мови за своїми акустичними особливостями та артикуляцією (наприклад, англ.: [b, m, s, z, ]).

Формування навичок вимови названих звуків не викликає особливих труднощів, оскільки має місце позитивний перенос навичок з рідної мови в іноземну. Для засвоєння цих звуків можна обмежитися імітацією, ніяких інших вправ ця група не потребує.

Друга група включає звуки, які, на перший погляд, дуже схожі на звуки рідної мови, але відрізняються від них за суттєвими ознаками (наприклад, англ.: [е; І; h]).

Сприймання та відтворення звуків, що належать до другої групи, характеризується високим ступенем інтерференції. Учні автоматично переносять навички вимови цих звуків з рідної мови в іноземну, що призводить не тільки/до появи акценту в мовленні, але й до помилок на рівні змісту. Звуки цієї групи вимагають від вчителя посиленої уваги та спеціального тренування в різноманітних вправах, особливо в тих, де є контрастування з відповідними звуками рідної мови.

До третьої групи входять звуки, які не мають артикуляційних або акустичних аналогів у рідній мові учнів (наприклад, англ.: [ w, r, h ]).

Звуки цієї групи також викликають значні труднощі при засвоєнні, тому що має місце формування абсолютно нової артикуляційної бази.

Таким чином, належність звуку іноземної мови до тієї чи іншої із трьох згаданих груп зумовлює методику його засвоєння — способи ознайомлення учнів з ним, вибір і кількість вправ, що потрібні для оволодіння даним звуком у рецепції та продукції.

Алгоритм введення звуку:

1. Створення ситуації.

2. Аудіювання тексту вчителем.

3. Виділення слів з новим звуком.

4. Виділення окремого звуку.

5. Імітація та аналіз артикуляції звуку.

6. Артикуляція окремого звука.

7. Включення звука в слово (ряд вправ).

8. Включення слова в речення.

9. Включення слова в контекст.

11.Послідовність засвоєння форми лексичної одиниці та способи семантизації слів і словосполучень. Розробіть фрагмент уроку на якому ви будете вводити лексичні одиниці по темі Сімя.

Лексична одиниця має форму і завдання. Поняття форми ЛО вкл.:

-слуховий образ - той який чуємо

-артикуляційний - який утворюється під час вимовляння слова

-зоровий образ - з яким зустрічаємось у процесі читання

-рухомоторний образ-яким користуємось коли пишемо

Сучасна методика рекомендує таку послідовність засвоєння форми ЛО: подача слухового образу (аудіювання) перехід до артикуляції а потім до читання і письма. Кожне слово чи словосполучення спочатку включається в конспект для аудіювання після чого кожен учень повинен принаймі кілька разів вимовити його. Після того як слово засвоєне в усній формі його пропонують у читанні а потім у письмі.