Порівняйте основні риси господарської системи середньовічних міст Західної Європи та Київської Русі

Виникнення середньовічних міст було спричинене розвитком ремесла і торгівлі у феодальній системі господарства, відокремленням ремесла від землеробства. Розвиток торгівлі і промисловості в середньовічних містах відіграв важливу роль у зародженні ринкової економіки у Європі. Розвиток міського ремісничого в-ва і торгівлі передусім підвищував економічний і політичний статус міст. Розвиток західноєвропейських міст відіграв головну роль у становленні приватної власності, адже в них жили вільні люди, що вже не перебували в особистій залежності. Ставши осередками ремісників та торговців, західноєвропейські міста відігравали важливу роль в розвиткові господарських зв’язків. Міста були осередками товарного в-ва і торгівлі. Середньовічне місто – це самостійна організація з певною системою самоуправління. Основний внесок міст у руйнування феодальної системи господарства полягав у розвитку товарно-грошових відносин, центрами яких вони були

У Київській Русі 13—15 % населення мешкали у містах і се-иищах, яких нараховувалося близько 240. Але тільки 74 міста ма­ли населення близько 4—5 тис. чол. Серед міст вирізнявся Київ, де мешкали 35—40 тис. чол. На той час це було одне з найбіль­ших міст Європи. Міста Київської Русі були як центрами ремесла і горгівлі, так і адміністративно-військовими. Вони виникали на торговельних перехрестях та водних транспортних шляхах. На шляху «із варяг у греки» були розташовані такі стародавні мі­ста, як Київ, Любеч, Чернігів, Смоленськ, Новгород та ін. Пізні­ше великі київські князі почали споруджувати міста-фортеці на нових землях з метою захисту від зовнішніх ворогів, для торгівлі з народами, які завоювали. Міста ставали адміністративними, торговельними, ремісни­чими центрами, саме в них надавали перевагу для будівництва своїх дворів князі та бояри. Західноєвропейські мандрівники відзначали наявність великої кількості міст у Київській Русі, вони навіть називали її країною міст, «гардарікою».

Високий розвиток ремісництва. Відзначалися високим рівнем та досконалістю виконання й вироби гончарів, які випалювали свої вироби у спеціальних гор­нах. Великого розвитку отримало також і теслярство, адже значну кількість церковних будівель, княжих та боярських теремів, а та­кож будівель для простого люду зводили з дерева. Високої якості досягло виробництво тканин, особливо з льону та вовни.Ремісники, як і на Заході у цехи, почали об'єднуватися у «дру­жини» (як, наприклад, вишгородські ремісники «древоділи»), але вони не перетворилися на справжні ремісничі цехи, тотожні за­східноєвропейським.