Матеріально-технічне забезпечення підприємства

 

Рівень матеріально-технічного забезпечення організації ви­значається шляхом зіставлення фактичної кількості закуплених матеріалів з плановою потребою їх.

При цьому важливо визначити реальність джерел покриття потреб у матеріальних ресурсах: залишок ресур­сів на початок планового року; кооперовані поставки; поставки замовників, економія за рахунок організації оргтехзаходів, власні заготівлі і закупівлі.

Після оцінки обґрунтованості плану матеріально-технічного поста­чання дають оцінку його виконання, вивчають організацію контролю за кількі­стю та якістю матеріалів, конструкцій та деталей, що надходять, причини недостач, пред’явлення претензій постачальникам, відповідність поставок матеріалів договірним зобов’язанням постачальників. Важливо виявити причини неви­конання останніми договірних зобов’язань, вивчити санкції, що застосову­ються в таких випадках та їх дієвість.

Потребу в основних матеріальних ресурсах обчислюють за прийнятою номенклатурою облікових найменувань у натуральних вимірни­ках і вартісному виразі, а по допоміжних матеріалах – сумарно у грошовому виразі.

Забезпеченість матеріалами визначають окремо за кож­ном видом матеріалів, а також в цілому по організації. Для визначеності ритмічності надходження матеріалів оцінку доцільно здійснювати за кварталами року.

У ході оцінки зіставляють дані про фактичне поступлення матеріалів з плановою потребою, оцінюють своєчасність і ритмічність поставок згідно до термінів, зазначених у договорах або нарядах, визначають питому вагу укрупненої групи матеріалів в загальному обсязі поставок, транзитної та складської форм постачання, рівень контейнеризації та пакетування.

За найважливішими видами матеріалів доцільно вивчити частоту (рівномірність) їх поставок згідно укладених договорів з постачальниками. При цьому визначають, як частота поставок забезпечує неперервність виробництва, а також чи не призводить вона до зайвого нагромадження матеріалів понад виробничі потреби. Для цього обчислюють показники середньої частоти поставок і середнього обсягу поставки порівняно із середніми витратами цього виду матеріалу з кожної партії. Ці показники для кожного виду матеріалів можна визначати за такими формулами:

а) середня частота поставок :

(5.1)

де Т – інтервал між поставками, днів;

N_мі – кількість поставок у звітному періоді згідно з договорами постачальників;

б) середній обсяг однієї поставки :

(5.2)

де М_n – загальний обсягпоставлених матеріалів за звітний період;

в) середні витрати матеріалів з кожної поставленої партії :

(5.3)

де – кількість витраченого матеріалу за звітний період;

– кількість днів у звітному періоді.

Для оцінки ритмічності надходження матеріалів використовують коефіцієнти ритмічності постачання :

(5.4)

де – кількість матеріалу певного виду у межах плану, що надійшов за квартал, місяць,декади (дні);

– кількість матеріалів, що має надійти за планом за звітний період.

При оцінці ритмічності поставок матеріальних ресурсів необхідно зіставити коефіцієнти звітного періоду з попереднім періодом (квартал, рік), що дає змогу з’ясувати, чи змінюються обсяги поставок матеріальних ресурсів у звітному кварталі (році), чи рівномірно вони виконуються порівняно з попереднім періодом.

Зіставлення звітних даних з плановими не дає ще повного уявлення про рівномірність поставок матеріальних ресурсів. Тому поряд з коефіцієнтами ритмічності доцільно використати такі показники, як частота відхилень і амплітуда коливань, коефіцієнти рівномірності поставок матеріалів.

Для обчислення планових і фактичних коефіцієнтів рівномірності поставок матеріальних ресурсів використовують метод квадратичного відхилення

за квартальними даними:

(2.12)

за місячними даними:

, (2.13)

де σ_кв, σ_м – середньоквадратичне відхилення відповідно квартального та місячного обсягів поставок матеріалів від еталона;

О_е – обсяги поставок при повній рівномірності виробництва (еталон);

О^р – фактичний (плановий) обсяг поставок матеріалів (за квартал, місяць).

Річні планові та фактичні коефіцієнти рівномірності поставок матеріалів обчислюють за такими формулами:

на основі квартальних даних

(2.14)

на основі місячних даних

Вплив перебоїв у матеріально-технічному постачанні на продуктивність виробництва визначають за допомогою показників, що характеризують втрати від заміни матеріалів, простої техніки та робітників через відсутність необхідних матеріалів, недовиконання планових обсягів випуску продукції.

За результатами оцінки доцільно розробити заходи, спрямовані на вдосконалення матеріально-технічного забезпечення, оптимізацію запасів, встановлення довготривалих прямих зв’язків з постачальниками.