2017-12-16
688
В умовах формування нових економічних відносин, зміни взаємовідносин держави, господарюючих суб'єктів і громадян та обмеженості фінансових можливостей країни зростає значення фіскального контролю, який є складовою державного фінансового контролю, формою реалізації контрольної функції податків.
Податковий контроль розглядається як функціональний елемент системи управління податковими відносинами. Він призначений забезпечувати інтереси держави та суспільства, перевірку виконання зобов'язань юридичних і фізичних осіб щодо внесків у бюджет податків та зборів. Саме тому для здійснення контролю за мобілізацією грошових коштів державі необхідно мати систему нагляду за джерелами її доходів з метою встановлення законності і достовірності фінансових та бухгалтерських операцій, звітності.
Обов'язковими умовами здійснення податкового контролю виступають:
- наявність законодавчої бази, яка визначає правовий статус суб'єктів податкового контролю, системи взаємовідносин податкових органів з платниками податків, правоохоронними, митними органами, іншими учасниками податкових відносин;
- організаційне та матеріально-технічне забезпечення, яке передбачає оптимальну структуру податкових органів, наявність інформаційної бази для обліку платників податків і об'єктів оподаткування, підготовку кадрів, взаємодію з органами влади, управління, фінансово-банківською системою.
Важливою рисою податкового контролю є його державний владний характер. Він проявляється при здійсненні податковими органами функцій контролю за нарахуванням та сплатою юридичними і фізичними особами податків, зборів, інших обов'язкових платежів згідно з чинними нормативними актами, які передбачають відповідальність за порушення податкового законодавства. Державний владний характер податкового контролю обумовлений специфікою податкових правовідносин, що засновані на фіскальній функції податків, можливим ухиленням платників податків від їх сплати.
Іншою специфічною рисою податкового контролю виступає його безперервність, що пояснюється наступним: по-перше, постійно зростають потреби держави в фінансових коштах, отож механізм збору податків та інших платежів повинен працювати безперервно. Якщо це не буде здійснюватися, то податкові джерела зменшуватимуться і держава повинна буде знаходити інші джерела доходів, зростатиме зовнішній та внутрішній борг держави. По-друге, небажання сплачувати податки має глибокі історичні коріння, що об'єктивно потребує постійного вдосконалення методів обліку платників податків та зборів. По-третє, податкова система держави побудована таким чином, що платники податків підлягають обов'язковому обліку, згідно із законодавством, податки мають сплачувати всі працюючі громадяни та господарюючі суб'єкти.
Податковий контроль спрямований на реалізацію фінансових інтересів держави, отож його значення полягає в тому, наскільки повно задовольняються ці інтереси. Податковий контроль - це особливий організаційно-правовий механізм, що представляє собою систему взаємопов'язаних елементів, за допомогою яких забезпечується сплата податків та зборів, а також визначення підстав для примусових податкових сплат і застосування засобів відповідальності за здійснення податкових правопорушень.
Податковий контроль можна поділити на системний та спеціалізований.
Системний контроль здійснюють законодавча і виконавча влада під час розробки та прийняття податкового законодавства, а також підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік. На основі вивчення, аналізу і синтезу макроеко-номічних показників, що характеризують процес здійснення мобілізації і витрачання податків, приймаються рішення про побудову ефективного податкового механізму.
Призначенням спеціалізованого податкового контролю є контроль за правильним нарахуванням і своєчасною сплатою податків.
Контролюючими органами щодо податкового процесу є:
1. Митні органи - щодо ввізного та вивізного мита, акцизного збору, податку на додану вартість, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів сплачуються при ввезенні або пересиланні товарів і предметів на митну територію України або при вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
2. Установи Пенсійного фонду України стосовно внесків до Пенсійного фонду України.
3. Установи фондів соціального страхування України - стосовно
внесків до цих фактів.
4. Податкові органи - щодо податків і зборів (обов'язкових платежів),які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, окрім зазначених у п. 1.2.3. Ці органи є суб'єктами податкового контролю.
Контролюючі органи - це державні органи, які у межах компанії, визначеної законодавством, здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів).
Інші державні органи не мають права проводити перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), у тому числі за запитами правоохоронних органів.
Формування податкової служби України розпочалося у 1991 р., коли була створена Державна податкова інспекція України, а з 1996 р. на базі ДПІ та підрозділів МВС України з боротьби з кримінальним приховуванням прибутків від оподаткування - Державна податкова адміністрація України. Відповідно до положень Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. У складі органів державної податкової служби знаходяться відповідні спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими правопорушеннями (податкова міліція). Державна податкова адміністрація України, залежно від кількості платників податків та інших місцевих умов, може утворювати міжрайонні (на два і більше районів), об'єднані (на місто і район) державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції. У Державній податковій адміністрації України та державних податкових адміністраціях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі утворюються колегії. Чисельність і склад колегії Державної податкової адміністрації України затверджується Кабінетом Міністрів України, а колегій державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі - Державною податковою адміністрацією України. Колегії є дорадчими органами і розглядають найважливіші напрями діяльності відповідних державних податкових адміністрацій. Розглянемо завдання, що стоять перед податковою службою.
Завданнями органів державної податкової служби є:
• здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильним обчисленням, повною і своєчасною сплатою до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів, а також неподаткових доходів, установлених законодавством;
• унесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;
• прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
• формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів та Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
• роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;
• запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Державна податкова адміністрація України (ДПА) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом.
ДПА у свої діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими правовими актами.
Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України основними її завданнями є:
- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повною і своєчасною сплатою до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі);
- здійснення контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
- здійснення в межах своїх повноважень контролю за обліком, зберіганням, оцінкою та реалізацією конфіскованого та іншого майна;
- прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;
- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб -платників податків та інших обов'язкових платежів і Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб;
- роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків, інших платежів;
- запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх виявлення, розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення;
- запобігання корупції в органах державної податкової служби та виявлення її фактів;
- забезпечення безпеки діяльності працівників органів державної податкової служби, захисту їх від протиправних посягань, пов'язаних з виконанням службових обов'язків;
- розшук платників податків, які ухиляються від сплати податків, інших платежів.
ДПА України відповідно до покладених на неї завдань:
1) виконує безпосередньо, а також організовує роботу органів державної податкової служби, пов'язану із:
• здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків зі споживачами з використанням реєстраторів розрахункових операцій, лімітів готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари, роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності;
• здійсненням контролю за додержанням виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасністю й повнотою перерахування цих сум до бюджету; обліком платників податків, інших платежів; проведенням диференціації платників податків, інших платежів залежно від сум сплачених ними податків, інших платежів;
• проведенням роботи із запобігання і боротьби з незаконним виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, участю в розробленні пропозицій щодо основних напрямів державної політики і проектів державних програм у сфері запобігання та боротьби з незаконним виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, організацією виконання актів законодавства в межах своїх повноважень, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, узагальненням практики застосування законодавства, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, оптової торгівлі спиртом, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, здійсненням заходів щодо вилучення та знищення або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищення тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися в незаконному обігу;
• здійсненням контролю за погашенням податкової заборгованості платниками податків, інших платежів, у тому числі тими, майно яких перебуває в податковій заставі;
2) видає у випадках, передбачених законом, нормативно-правові акти і методичні рекомендації з питань оподаткування;
3) затверджує форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, декларацій про валютні цінності, зразок документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, форму повідомлення про відкриття або закриття юридичними особами, фізичними особами -суб'єктами підприємницької діяльності банківських рахунків, а також форми звітів про роботу, проведену органами державної податкової служби;
4) роз'яснює через засоби масової інформації порядок застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань податків, інших платежів та організовує виконання цієї роботи органами державної податкової служби;
5) здійснює заходи щодо добору, розстановки, професійної підготовки, перепідготовки кадрів для органів державної податкової служби;
6) надає органам державної податкової служби методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить обстеження та перевірки її стану;
7) організовує роботу зі створення інформаційної системи автоматичних робочих місць, інших засобів автоматизації та комп'ютеризації робіт органів державної податкової служби;
8) розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок за додержанням податкового та валютного законодавства;
9) у разі виявлення фактів, що свідчать про організовану злочинну діяльність, або дій, що створюють умови для такої діяльності, направляє матеріали з цих питань відповідним спеціальним органам по боротьбі з організованою злочинністю;
10) передає відповідним правоохоронним органам матеріали за фактами правопорушень, за які передбачено кримінальну відповідальність, якщо їх розслідування не належить до компетенції податкової міліції;
11)інформує Президента України та Кабінет Міністрів України про основні показники мобілізації податків, інших платежів до Державного бюджету України;
12) подає Міністерству фінансів України та Головному управлінню Державного казначейства України звіт про надходження податків, інших платежів;
13) координує діяльність органів Державної податкової служби та організовує їх взаємодію з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами Служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків;
14) вносить пропозиції та розробляє проекти міжнародних договорів стосовно оподаткування, виконує в межах, визначених законодавством, міжнародні договори з питань оподаткування;
15)здійснює зв'язки з податковими службами іноземних держав і міжнародними податковими організаціями, вивчає досвід організації діяльності податкових служб цих держав і розробляє пропозиції з його практичного використання в діяльності Державної податкової служби України; 16)надає фізичним особам - платникам податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційні номери і надсилає до державної податкової інспекції за місцем проживання фізичної особи або за місцем одержання нею доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування документ, що засвідчує реєстрацію фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, веде Єдиний банк даних про платників податків - юридичних осіб;
17) прогнозує, аналізує надходження податків, інших платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету;
18) забезпечує виготовлення марок акцизного збору, їх зберігання, продаж та організовує роботу, пов'язану зі здійсненням контролю за наявністю цих марок на пляшках (упаковках) з алкогольними напоями і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації;
19) організовує в межах своїх повноважень роботу щодо забезпечення охорони державної таємниці в органах Державної податкової служби та захисту інформації про платників податків;
20) приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;
21)здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, провадження за протокольною формою досудової підготовки матеріалів, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування завданих державі збитків;
22) виявляє причини і умови, що спряли вчиненню злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування, вживає заходів до їх усунення;
23) вживає заходів щодо боротьби з приховуванням неоподаткованих доходів, незаконним вивезенням за мережі України неоподаткованих капіталів, відмиванням доходів, одержаних незаконним шляхом, забезпечує виявлення фактів приховування від оподаткування або маскування незаконного походження доходів, їх справжнього характеру і джерел набуття, місцезнаходження і переміщення, розміру, використання (в тому числі для здійснення підприємницької, іншої господарської, інвестиційної, благодійної діяльності, розрахункових і кредитних операцій), для чого:
• здійснює контроль за проведенням операцій з грошовими коштами у готівковій та безготівковій формі, в тому числі по банківських рахунках, кредитах, операцій з іншим рухомим та нерухомим майном, за ввезенням в Україну і вивезенням за її межі іноземної та національної валюти у великих розмірах;
• проводить розшук коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом, вживає відповідно до законодавства заходів щодо їх арешту і конфіскації;
• вживає в установленому порядку заходів щодо залучення до оподаткування доходів, що знаходяться в нелегальному обігу і не мають злочинного походження;
• взаємодіє з іншими правоохоронними органами, що здійснюють контроль за додержанням законодавства у сфері фінансово-господарської діяльності, а також з відповідними органами іноземних держав у питаннях боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом;
24) здійснює в межах своїх повноважень контроль за обліком, зберіганням і реалізацією конфіскованого та іншого належного державі майна;
25)забезпечує безпеку працівників органів Державної податкової служби та їх захист від промислових посягань, пов'язаних з виконанням ними посадових обов'язків;
26)запобігає корупції та іншим службовим порушенням працівників Державної податкової служби;
27) збирає, аналізує, узагальнює інформацію про порушення податкового законодавства, в тому числі про знаходження доходів у нелегальному обігу, прогнозує тенденції розвитку негативних процесів кримінального характеру, пов'язаних з оподаткуванням, розробляє заходи щодо протидії переведенню доходів у нелегальний обіг та забезпечує їх реалізацію в установленому порядку;
28)здійснює відповідно до законодавства функції з управління майном, що є у державній власності, в тому числі:
• приймає рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств, установ, організацій, заснованих на державній власності;
• затверджує статути (положення) підприємств, установ і організацій, що перебувають в управлінні ДПА України, контролює їх додержання;
• укладає і розкриває контракти з керівниками підприємств, установ і організацій, а також вирішує питання щодо їх відповідальності в разі здійснення підприємством, установою, організацією діяльності, що суперечить вимогам статуту (положення) та чинного законодавства;
• здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами, установами, організаціями державного майна.
ДПА України відповідно до покладених на неї завдань і повноважень має право:
1) здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форми власності та у громадян, у тому числі громадян -суб'єктів підприємницької діяльності перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для розрахунків готівкою зі споживачами, та інших документів, незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерної), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів та проведенням валютних операцій, перевірки наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на здійснення підприємницької діяльності, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок;
2) проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для занесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
3) встановлювати періодичність перевірок і проведення обстежень виробничих, складських торговельних та інших приміщень;
4) викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела одержання доходів, щодо обчислення і сплати податків, інших платежів;
5) запрошувати громадян, у тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів;
6) одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, органи державного казначейства та фінансові органи, від громадян - суб'єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, одержані доходи, видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і громадян про розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, інших платежів у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які інформаційні системи, зокрема, комп'ютерні, для визначення об'єкта оподаткування; 7) одержувати безоплатно необхідні відомості для формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів від підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, включаючи Національний банк та його установи, комерційні банки, та від громадян - суб'єктів підприємницької діяльності про суми доходів, виплачених фізичним особам, і утриманих з них податків, інших платежів від органів, уповноважених проводити державну реєстрацію, а також видавати спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, -про видачу таких дозволів суб'єктам підприємницької діяльності, від органів внутрішніх справ - про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього, від органів реєстрації актів громадянського стану - про громадян, які померли, від органів охорони Державного кордону України -про фізичних осіб - іноземних громадян та осіб без громадянства, доходи яких згідно із законодавством підлягають оподаткуванню в Україні;
8) одержувати безоплатно від органів виконавчої влади необхідну інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, інших платежів у випадках, передбачених законодавством, а також дані, необхідні для використання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;
9) одержувати безоплатно від митних органів щомісяця звітні дані про ввезення на митну територію України імпортних товарів і справляння при цьому податків, інших платежів та інформацію про експортно-імпортні операції, що здійснюють резиденти і нерезиденти, погоджувати форми подання таких даних та інформації, одержувати від органів статистики дані, необхідні длявикористання їх у проведенні аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій усіх форм власності;
10) обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та житло громадян, якщо воно використовується як юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для одержання доходів;
11) визначити, в разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і громадян, допуску посадових осіб органів державної служби до обстеження приміщень і обладнання та неподання документів про одержані доходи і проведені витрати, оподатковуваний дохід (прибуток) таких підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що свідчать про одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян - також з урахуванням оподаткування осіб, які займаються аналогічною діяльністю;
12) використовувати податкову заставу як засіб забезпечення погашення платником податків, інших платежів податкової заборгованості, а також в інших випадках, передбачених законом;
13)здійснювати відповідно до законодавства податковий контроль за доходами, одержаними фізичними особами, витратами, а також встановлювати порядок такого контролю;
14) вимагати від керівників та інших посадових осіб підприємств, установ, організацій, а також від громадян, діяльність яких перевіряється, усунення виявлених порушень податкового законодавства і законодавства про підприємницьку діяльність, контролювати виконання цих вимог, а також припинення дій, які перешкоджають здійсненню повноважень посадовими особами органів Державної податкової служби;
15) надавати в межах своїх повноважень відстрочки і розстрочки сплати податків, інших платежів на умовах податкового кредиту з урахуванням фінансового становища платників податків, інших платежів, а також приймати рішення в процедурах санації про прощення (списання) та (або) відстрочку (розстрочку) сплати податків, інших платежі згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
16) скасовувати рішення інших органів Державної податкової служби (окрім рішення податкової міліції) в разі їх невідповідності актам законодавства;
17) утворювати міжрайонні, об'єднані державні податкові інспекції та у їх складі відповідні підрозділи податкової міліції, а також інші спеціалізовані державні податкові інспекції;
18) укладати в установленому порядку угоди цивільно-правового характеру, спрямовані на забезпечення виконання функцій, передбачених законодавством. Посадові особи ДПА України, які здійснюють державний контроль за додержанням законодавства з питань, віднесених до повноважень ДПА України, користуються правами, передбаченими законодавством.
До певного часу митні органи держави не мали можливості здійснювати поглиблену документальну перевірку платника податків, оскільки жодним із нормативно-правових актів не були визначені їх відповідні права. Певний час Держмитслужба України залишалась єдиним контролюючим органом в Україні, до повноважень якого відноситься контроль за сплатою податків, зборів та інших обов'язкових платежів, і при цьому вона не мала права проводити перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання. З прийняттям нового Митного кодексу України, у якому вперше була зафіксована нова форма митного контролю (ст. 1, 60, 69) - перевірка системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
У подальшому Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 р. № 1730 було затверджено Порядок проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон. Цей порядок вперше визначив права працівників митних органів при проведенні перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств.
Але, як показала практика, однією з найбільших проблем на сьогодні, при здійсненні митного контролю в необхідному обсязі, є відсутність необхідного механізму планування графіка контрольно-перевірочної роботи. Це можна пояснити наступним: планування контрольно-перевірочної роботи в податкових органах дещо відрізняється від методики аналогічних підходів у митницях; пропозиції митних органів не завжди враховуються. Отож виникає необхідність внесення змін до Порядку взаємодії митних і податкових органів при організації й проведенні спільних і позапланових перевірок суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації та Державною митною службою України від 29.07.2004 р. № 430/551. На думку авторів, необхідно внести зміни до Митного кодексу України, які дозволять на рівні закону закріпити права митних органів щодо проведення документальних перевірок, визначать їх обов'язковість та механізми планування контрольно-перевірочної роботи.
Стаття 67 Конституції України наголошує, що суб'єкти господарювання, а також фізичні особи зобов'язані сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Платники податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно із Законом України "Про систему оподаткування" зобов'язані:
- вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами;
- подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи й відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів);
- сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни;
- допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 2. Закону України "Про Державну податкову службу України" завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повною і своєчасною сплатою до бюджетів, державних цільових фондів податків та зборів (обов'язкових платежів).
Виходячи з цих положень, об'єктом податкового контролю виступають нарахування та сплата до бюджетів і державних цільових фондів податків та зборів суб'єктами підприємницької діяльності, а також доходи громадян України, іноземців та осіб без громадянства, в частині, що підлягає оподаткуванню.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про систему оподаткування" податковий контроль розпочинається на стадії державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності взяттям на облік юридичних і фізичних осіб - підприємців як платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби і припиняється відповідно до законодавства (ст. 9).
Податковий контроль поділяється на зовнішній, що здійснюють контролюючі органи, визначені законодавством, і внутрішній, який здійснюють юридичні та фізичні особи - платники податків.
Податкова перевірка є однією з відповідальних і складних форм податкового контролю. Під час проведення податкових перевірок здійснюється контроль за правильністю нарахування, своєчасністю та повнотою нарахування податків і зборів.
Органи податкової служби здійснюють контроль за сплатою податків і зборів як в приміщенні державної податкової служби, в якому платник податків стоїть на обліку, так і безпосередньо при виході на підприємства. За місцем проведення та обсягом документації, що перевіряється, перевірки поділяються на камеральні і документальні.
Камеральна податкова перевірка проводиться за місцем податкового органу на основі документів, наданих платником податків, щодо нарахування та сплати податків. При проведенні камеральної перевірки здійснюють:
- формальну перевірку документів, наданих платником податків, під час якої перевіряється наявність усіх обов'язкових реквізитів, наявність підписів керівника та головного бухгалтера підприємства і відповідність цих підписів зразкам;
- арифметичну перевірку правильності розрахунків і підрахунок сум за окремими документами;
- логічну перевірку цифрових даних, відповідно до яких платник податків визначає суму податку, яку повинен сплатити.
Документальна перевірка проводиться за місцем знаходження підприємства - платника податків і включає перегляд первинних документів, вияв правильності організації і ведення бухгалтерського обліку, своєчасності й повноти сплати податків і заборів, а також правильності застосування пільг.
Органи Державної податкової служби в межах компетенції у порядку, встановленому законодавством України, мають здійснювати такі перевірки.
• документальні невиїзні;
• планові виїзні;
• позапланові виїзні.
Документальні невиїзні перевірки проводяться у разі виявлення органом Державної податкової служби арифметичної або методологічної помилки у поданих платниками податків податкових деклараціях, звітах та інших документах, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків, зборів (обов'язкових платежів), а також у випадках заявленого до відшкодування податку на додану вартість. Для проведення невиїзної документальної перевірки платники податків або їх представники можуть запрошуватися до органу Державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються не пізніше ніж за десять робочих днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких запрошується платник податків (посадова особа платника податків). Невиїзна документальна перевірка проводиться в приміщенні Державної податкової служби, де платник податків стоїть на обліку.
Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу Державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Забороняється проведення планових виїзних перевірок за окремими видами зобов'язань перед бюджетами, окрім зобов'язань за бюджетними позиками та кредитами, що гарантуються бюджетними коштами.
Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати двадцять робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва -десять робочих днів.
Подовження термінів проведення планової виїзної перевірки можливе не більш як п'ять робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - два робочих дні.
Позапланова виїзна перевірка проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:
- за наслідками перевірок виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу Державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
- платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу Державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;
- платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу Державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;
- у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу Державної податкової служби упродовж десяти робочих днів з дня отримання запиту;
- проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;
- стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків;
- у разі, коли орган Державної податкової служби вищого рівня у порядку контролю за достовірністю висновків органу Служби нижчого рівня здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного органом Державної податкової служби нижчого рівня, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися органом Державної податкової служби вищого рівня лише в тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб органу Служби нижчого рівня, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;
- платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
Позапланова перевірка, в межах повноважень органів Державної податкової служби, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", проводиться за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом, а в інших випадках - за рішенням керівника органу Державної податкової служби.
Тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - п'ять робочих днів.
Подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе не більше як п'ять робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - два робочих дні.
Обмеження у термінах та підставах проведення перевірок платників податків не поширюється на перевірки, що проводяться на особисте прохання суб'єктів господарювання, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства, а також на перевірки суб'єктів господарювання, які мають заборгованість із заробітної плати працівникам.
Посадові особи органу Державної податкової служби мають право приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
• направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу Державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу Служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу Державної податкової служби, скріпленого печаткою органу Служби;
• копії наказу керівника органу Державної податкової служби про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Надання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог є підставою для недопущення посадових осіб органу Державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.
Керівники підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, на вимогу органів Державної податкової служби зобов'язані провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів. У разі відмови у проведенні таких інвентаризацій або при проведенні адміністративного арешту активів органи Державної податкової служби мають право звернутися до суду щодо спонукання до проведення таких інвентаризацій, а до ухвалення відповідного рішення судом - у присутності понятих та представників підприємств, установ і організацій, щодо яких проводиться перевірка, опечатувати каси, касові приміщення, склади та архіви на термін не більше 24 годин з моменту такого опечатування, зазначеного в протоколі.
У разі відмови платника податків у допуску до перевірки посадовими особами органів Державної податкової служби складається акт відмови від допуску до перевірки за встановленою формою.
Будь-яка перевірка оформляється актом (довідкою) відповідно до порядку та форми оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання вимог чинного законодавства суб'єктами господарювання, затверджених Державною податковою адміністрацією України.
Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом п'яти робочих днів від дня закінчення установленого для проведення перевірки терміну (для суб'єктів малого підприємництва - упродовж трьох робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом десяти робочих днів). Термін складання акта перевірки не зараховується до терміну проведення перевірки з урахуванням його продовження.
Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу Державної податкової служби, які проводили перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу Служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта.
У разі незгоди платника податків (посадових осіб платника податків) із висновками перевірки чи фактами та даними, викладе-ними в акті перевірки, суб'єкт господарювання має право упродовж трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу Державної податкової служби заперечення до акта перевірки, при цьому при його підписанні (чи відповідно до підпису) робить відповідну відмітку.
Органи Державної податкової служби розглядають заперечення протягом трьох робочих днів від дня їх надходження та про результати розгляду письмово повідомляють суб'єкта господарювання.
У разі відмови платника податків (посадових осіб платника податків), що перевірений, від підписання акта перевірки, службовими особами органу Державної податкової служби складається акт довільної форми, який засвідчує факт такої відмови.
Не пізніше наступного дня акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок реєструється в єдиному журналі реєстрації актів та в той же день один його примірник передається суб'єкту господарювання або уповноваженій особі суб'єкта господарювання, про що на останній сторінці обох примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.
При відмові посадових осіб суб'єкта господарювання від отримання одного примірника акта перевірки з відповідними додатками робиться запис на останній сторінці обох примірників, складається акт відмови від отримання та один примірник акта перевірки з додатками направляється платнику податків поштою з повідомленням про вручення. При цьому до примірника акта, який зберігається в органі Державної податкової служби, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення акта адресату.
Податкове повідомлення - рішення (про застосування штрафних санкцій) приймається керівником органу Державної податкової служби протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень суб'єкта господарювання щодо акта перевірки - упродовж трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді суб'єкту господарювання до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді суб'єкту господарювання.
Один примірник акта після реєстрації та прийняття за ним нідповідного рішення передається до структурного підрозділу, у якому зберігається справа платника.
Враховуючи те, що органи Державної податкової служби виконували специфічні функції, в Законі України "Про державну податкову службу в Україні" вказується, що посадовою особою органу Державної податкової служби може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим ДПА України.
