Класифікація каменів по твердості

Група	Підгрупа	Камені за класом твердості за Моосом
вищий (10)	I (більше 7,5)	II (7,5–6,5)	III (6,5–5)	IV (менше 5)
Ювелірні камені	прозорі	алмаз	рубін, сапфір, олександрит, топаз, шпінель, смарагд, аквамарин, геліодор,берил світло-зелений	циркон, турмалін, демантоїд, піроп, альмандин, пунцип, аметист, цитрин, димчастий кварц, хризоліт, гірський кришталь	скаполіт, клиногуміт, хромдіопсид
просвічуючі і непросвічуючі		астерокорунд, ірізуючий корунд	хризопраз, жадеїт, соколине око, тигрове око, місячний камінь і сонячний кольоровий халцедон, перелівт, агат, сердолік, гранатовий і везувіановий родінгити	опал благородний, бірюза
Ювелірно-декоративні камені	просвічуючі				нефрит, обсидіан
непросвічуючі			амазоніт, гематит, кровавик, жадеїт,	лазурит, чорний чароїт, обсидіан	малахіт
Декора тивні камені	просвічуючі			кольоровий кварцит, льодистий кварц		мармуровий онікс, селеніт, флюорит
непросвічуючі			яшма, роговик, кольоровий кварцит, графічний пегматит,кольоровий кремінь, скам’яніле дерево	ліственіт, скам’яніле дерево	змійовик,нефритоїд,агальматоліт, кольоровий мармур, талькохлорит, гагат, офіокальцит

Відомі також закордонні класифікації дорогоцінного каміння Дж. Синканкаса (1955 р.), Я. Вебстера (1962 р.), Судзукі та інших вчених.

Кожна з них має свої особливості й відмінності. Крім основних принципів, покладених в основу класифікації, існує низка інших факторів, а саме: мода на камінь, насиченість ринку каменів, відкриття нових родовищ, що впливають на місце розташування окремих каменів у різних класифікаціях. Однак загальна основа і підходи до класифікації зберігаються.

Розвиток ювелірної та каменерізної промисловості протягом останніх десятиліть вимагав створення промислової класифікації ювелірних і виробних каменів. За цією класифікацією всі камені поділяють на три типи – ювелірні, ювелірно-виробні та виробні. Усередині типів камені поділяють на підтипи за прозорістю, забарвленням, малюнком.

Підтипи поділяють на групи за твердістю. Нижче наведено промислову класифікацію I типу ювелірних каменів.

Тип І. Ювелірні камені.

Підтип 1-1. Прозорі камені.

Група 1-1-1. Твердість 10 – алмаз.

Група 1-1-2. Твердість 7-9 – корунд, берил, турмалін, гранат, хризоберил, шпінель, монокристали кварцу, топаз, евклаз, фенакіт, циркон, кордієрит, андалузит, ставроліт.

Група 1-1-3. Твердість 5-7 – сподумен, хризоліт, кіаніт, діоптаз, бразиліаніт, танзаніт, апатит, бентоніт, аксинит, зелений обсидіан та ін.

Група 1-1-4. Твердість менше 5 – флюорит, брусит, цинкіт, шеєліт.

Підтип 1-2. Непрозорі блискучі камені.

Група 1-2-1. Однорідні: гематит-кривавик, пірит, кобальтин.

Група 1-2-2. Рисунчасті: гематит-гетитова скляна голова, кріптомелан-голандитова скляна голова.

Підтип 1-3. Напівпрозорі камені.

Група 1-3-1. Яскраво забарвлені: сердолік, хризопраз, рожевий кварц, кольорові напівопали, жадеїт та ін.

Група 1-3-2. Камені з малюнком або красивими включеннями: агат, волосатик, моховик, онікс.

Група 1-3-3. Камені без малюнка і кольорового забарвлення: халцедон, напівопал, кахолонг.

Група 1-3-4. Псевдохроичные камені: шляхетний опал, місячний камінь, іризуючий обсидіан.

Підтип 1-4. Непрозорі матові камені з красивим забарвленням і щільною фактурою поверхні.

Група 1-4-1. Камені, використовувані у виробах з наступною обробкою: бірюза, варисцит, корал.

Група 1-4-2. Камінь, використовуваний у природному вигляді: перли.

Згідно постанови КМУ від 27.07.1994р. №512 «Про загальну класифікацію та оцінку вартості природного каміння» та Закону України від 18.11.1997р. № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними», класифікація дорогоцінного каміння виглядає таким чином:

– дорогоцінне каміння – природні та штучні (синтетичні) мінерали в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):

а) першого порядку – алмаз, рубін, сапфір синій, смарагд, олександрит;

б) другого порядку – демантоїд, евклаз, жадеїт (імперіал), сапфір рожевий та жовтий, опал благородний чорний, шпінель благородна;

в) третього порядку – аквамарин, берил, кодієрит, опал благородний білий та вогняний, танзаніт, топаз рожевий, турмалін, хризоберил, хризоліт, цаворит, циркон, шпінель;

г) четвертого порядку – адуляр, аксиніт, альмандин, аметист, гесоніт, гросуляр, данбурит, діоптаз, кварц димчастий, кварц рожевий, кліногуміт гірський, кунцит, моріон, пірол, родоліт, скаполіт, спесартин, сподумен, топаз блакитний, винний та безколірний, фенакіт, фероортоклаз, хризопраз, хромдіопсид, цитрин;

– дорогоцінне каміння органогенного утворення – перли і бурштин в сировині, необробленому та обробленому вигляді;

– напівдорогоцінне каміння – природні та штучні (синтетичні) мінерали, органогенні утворення та гірські породи в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах):

а) першого порядку – бірюза, жадеїт, лазурит, малахіт, молдавіт, нефрит, тигрове та кошаче око, хауліт, хризокола, цоізит, чароїт;

б) другого порядку – агат, амазоніт, гагат, гематит, дерево скам’яніле, джеспіліт, егіриніт, епідозит, кахолонг, кварцит кольоровий, кремінь кольоровий, онікс мармуровий, опал, пегматит, пірофіліт, родоніт, сердолік, серпентиніт, скарни кольорові, содаліт, халцедон, шпати іризуючі польові, яшма [2, 3].

Відповідно до положень міжнародної Конфедерації з дорогоцінного каміння, виробів зі срібла, алмазів та перлів (CIBJO) ювелірні камені діляться на природні речовини й штучні продукти.

Природні речовини – речовини утворені без втручання людини, у відношенні до них у деяких випадках застосовується термін - «справжній», що є синонімом «природного». До таких речовин відносяться дорогоцінні, ювелірні й виробні камені - мінерали й/або гірські породи, утворені без втручання людини.

Органічні речовини – це природні продукти тваринного або рослинного походження.

Штучні продукти – термін «штучний» приміняється до продуктів, повністю або частково зробленою людиною.

До штучних продуктів відносяться:

Синтетичні камені – це кристалізовані або перекристалізовані продукти, повністю або частково зроблені людиною різними методами. Фізичні й хімічні властивості й/або кристалічна структура синтетичних каменів повністю відповідає їхнім природним аналогам.

Складені камені – це кристалічні або аморфні тверді тіла, що складаються із двох або більше частин, з'єднаних не природно, а шляхом штучного склеювання або інших методів. Складові частини можуть бути як ювелірними каменями або іншими мінералами, так і синтетичними каменями або хімічними продуктами.

Камені-імітації мають лише зовнішню подібність із оригіналом природного або штучного походження й, можливо, співпадають за деякими властивостями.

Реконструйовані камені – це штучні продукти, отримані шляхом сполучення природних матеріалів у єдине ціле.

Імітації органічних речовин – це зроблені людиною продукти, які не мають фізичні або хімічні властивості природних аналогів, але імітують їхній зовнішній вигляд.

 

Література

1. Артюх Т.М. Діагностика та експертиза коштовностей: підручник / Т.М. Артюх. – К.: Київ.нац. торг.-екон. ун-т, Альтерпрес, 2003. – 448с.

2. Постановаи КМУ від 27.07.1994р. №512 «Про загальну класифікацію та оцінку вартості природного каміння».

3. Закон України від 18.11.1997р. № 637/97-ВР «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними».

Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте класифікацію ювелірних та декоративних каменів Є.Я. Києвленко. На чому вона побудована?

2. В яких класифікаціях камені органічного походження були виділені в окремі групи?

3. Чим відрізняється класифікація каменів CIBJO?