Методичні рекомендації. Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території

Предмет статистики населення становлять закономірності відтворення населення, що мешкає на певній території, за певний час, які відшукуються з допомогою якісного аналізу кількісних характеристик.

Основними категоріями населення, за якими реєструється його чисельність, є наявне та постійне населення.

Наявне населення (НН) — це чисельність осіб, які на момент реєстрації перебувають на території певного населеного пункту, незалежно від місця їх постійного проживання. Постійне населення (ПН) — це чисельність осіб, які постійно, протягом тривалого часу проживають на території певного населеного пункту, незалежно від їх наявності на момент реєстрації.

Поряд з ними враховуються ще такі категорії населення, як тимчасово проживаючі та тимчасово відсутні.

Тимчасово проживаючі (ТП) — особи, які постійно проживають в іншому населеному пункті, але на момент обстеження перебувають у даному пункті (за відсутності на постійному місці проживання не більш як 6 місяців).

Тимчасово відсутні (ТВ) — особи, які постійно проживають в даному населеному пункті, але на момент обстеження перебувають за його межами, якщо термін їх відсутності не перевищує 6 місяців.

На підставі зазначених категорій населення визначають баланси категорій населення, які характеризують зв’язок між наявним та постійним населенням, а саме:

НН = ПН – ТВ + ТП або ПН = НН – ТП + ТВ.

Статевий склад населення аналізується за допомогою абсолютних та відносних показників (структури та координації), статистичних групувань. Прикладом такого групування може бути табл. 1

Очевидно, частка чоловіків d^m становить (23,2: 49,9)100 =
= 46,5%. Важливим показником є збалансованість статей, тобто їх співвідношення. Він має назву коефіцієнта навантаження однієї статі іншою і подається в розрахунку на 1000 осіб:

Таблиця 1

Розподіл постійного населення України за статтю на 01.01.99

Групи за статтю	Чисельність населення	На 1000 осіб припадає протилежної статі, осіб
млн осіб	у % до підсумку
Чоловіки	23,2	46,5
Жінки	26,7	53,5
Разом	49,9	100,0	´

або навпаки: .

В Україні, за останніми даними, на кожних 1000 чоловіків припадало 1151 жінки, або на кожних 1000 жінок припадало в середньому 869 чоловіків:

Віковий склад населення вивчається з метою визначення режиму відтворення населення; перспективних розрахунків його чисельності; впливу на інтенсивність природного, соціального руху, на процес старіння населення. Віковий склад населення подається у вигляді ряду розподілу його чисельності (в абсолютному або відносному вираженні) за віком, а саме: повним числом років життя, що виповнилось на момент обстеження.

Статистика використовує такі контингенти населення: немовлята (до 1 року), ясельний контингент (0—2 роки), дитсадковий (3—6 років), дошкільний (1—6 років), шкільний контингент складається з двох груп (діти — 7—14 років та підлітки — 15—17 років), дітородний контингент жінок (15—49 років), працездатний контингент (16—54 роки для жінок, 16—59 років для чоловіків), допрацездатний (0—15 років), післяпрацездатний (55 p.+ для жінок, 60 p.+ для чоловіків).

У групуваннях за демографічними поколіннями вирізняють такі групи: діти (0—14 років), батьки (15—49 років) і прабатьки (50 і старші). Залежно від чисельного співвідношення демографічних поколінь у країні розрізняють три типи вікової структури: прогресивний, стаціонарний і регресивний. Моделі типів вікової структури запропонував шведський демограф Г. Зундберг.

Прогресивний тип — відповідає населенню зі швидкою зміною поколінь через високу народжуваність та смертність, а також з інтенсивним зростанням чисельності населення. Йому притаманне таке співвідношення поколінь: діти — 40%, батьки — 50%, прабатьки — 10%. Отже, переважає частка дітей.

Стаціонарний тип — відповідає населенню, в якому врівноважуються частки дітей та прабатьків через поступове скорочення смертності та збільшення тривалості життя, а саме: діти — 27%, батьки — 50%, прабатьки — 23%.

Регресивний тип — відповідає населенню з повільною зміною поколінь, в якому частка прабатьків дещо більша, ніж частка дітей, через скорочення народжуваності і подовження тривалості життя. За цього типу створюються умови скорочення і навіть часткового виродження населення, адже виконується таке співвідношення: діти — 20%, батьки — 50%, прабатьки — 30%.

Співвідношення окремих поколінь характеризують коефіцієнти демографічного навантаження, які подаються в розрахунку на тисячу населення, тобто у промілле (‰):

- загальний коефіцієнт демографічного навантаження

;

- коефіцієнт навантаження дітьми

;

- коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку

Розглянемо показники населення:

- абсолютний розмір природного приросту визначається за формулою:

де — природний приріст чисельності населення за період (рік); N — чисельність народжених за період (рік); М — чисельність померлих за той самий період.

- коефіцієнт життєвості (Покровського) - показує, яке число народжених припадає на 100 випадків смертей:

- абсолютний розмір природного приросту

N — чисельність народжених за період (рік); М — чисельність померлих за той самий період.

- загальний коефіцієнт смертності — показує, скільки в середньому померлих припадає на 1000 осіб середнього населення за період, що розглядається. Як правило, це однорічний період, тому враховується середньорічне населення:

де М — число померлих за рік; — середньорічна чисельність населення.

- загальний коефіцієнт народжуваності обчислюється в розрахунку на 1000 осіб усього населення регіону:

N — чисельність народжених за період (рік) — середньорічна чисельність населення.

- загальні коефіцієнти шлюбності та розлученості визначаються в цілому для двох статей і характеризують кількість зареєстрованих за рік шлюбів (розлучень) у розрахунку на 1000 осіб усього населення країни (регіону, зони, виду поселення):

, .

- коефіцієнт несталості шлюбів:

D — число одружених; С — число розлучених пар за рік.

- валова міграція (ВМ) є сумою чисельності прибулих (П) та вибулих (В) і характеризує обсяг міграційних потоків за рік:

ВМ = П + В.

- сальдо міграції характеризує зміну чисельності населення країни за рахунок механічного руху:

Δ_м = П – В.

- коефіцієнти прибуття і вибуття подаються відповідно в такому вигляді:

; .

- коефіцієнт рухомості (валової міграції) запишеться так:

або .

- коефіцієнт механічного приросту чисельності населення (‰ пункти) характеризує його інтенсивність і визначається так:

Завдання для роботи на практичному занятті

Завдання №1

При переписі лічильник установив, що на критичний момент перепису в будинку № 1 крім постійно проживаючих 170 чел. знаходилися наступні особи:

6 чол. — поїхали у відрядження;

4 чол. — поїхали у відпустку до родичів.

Лічильник також установив, що з числа постійно проживаючих були відсутні:

8 чол. — на роботі в нічну зміну;

3 чол. — за кордоном по туристичній путівці;

7 чол. — у відрядженні в інших містах;

5 чол. —у армії;

2 чол. — у лікарні, один із яких умер до критичного моменту перепису.

Визначити чисельність проживаючих на критичний момент перепису в будинку № 1 по категоріях.

Завдання №2

Таблиця 1

Розподіл постійного населення за віком по містах з кількістю жителів понад 100 тисяч

(на 1 січня 2007 р.)

	Обидві статі
м. Запоріжжя	м. Бердянськ	м. Мелітополь

Всього
у т.ч. у віці, років
0-4
5-9
10-14
15-19
20-24
25-29
30-34
35-39
40-44
45-49
50-54
55-59
60-64
65-69
70-…

1) перегрупувати дану таблицю за демографічними поколіннями

діти (0—14 років),

батьки (15—49 років)

прабатьки (50 і старші)

2) Визначити тип вікової структури кожного міста за класифікацією шведського демографа Г. Зундберга:

Завдання №3

На основі таблиці розрахувати

- загальний коефіцієнт демографічного навантаження

- коефіцієнт навантаження дітьми

- коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку

Таблиця 1

Розподіл постійного населення за віком (Запорізька область на 1 січня 2007р.)

	Обидві статі
Міські поселення та сільська місцевість	Міські поселення	Сільська місцевість
Всього
У т.ч у віці, років
0-4
5-9
10-14
15-19
20-24
25-29
30-34
35-39
40-44
45-49
50-54
55-59
60-64
65-69
70-….