Базовий рівень підготовки

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

 

«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

внутрішньої медицини №1

Завідувач кафедри

________проф. Станіславчук М.А.

«______»____________200 ___ р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

При підготовці до практичного заняття

Навчальна дисципліна	внутрішня медицина
Модуль №
Змістовий модуль №
Тема заняття	Перикардит
Курс
Факультет	Медичний № 1

Методичні рекомендації складено відповідно освітньо-кваліфікаційних характеристик та освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів, що затверджені Наказом МОН України від 16.05.2003 р. № 239 та експериментально-учбового плану, що розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) та затвердженої Наказом МОЗ України від 31.01.2005 р. № 52.

Вінниця – 2008

 

 

Актуальність теми.

Перикардит – це інфекційне або неінфекційне (асептичне) запалення вісцерального і парієтального листків перикарду.

Найчастіше перикардити зустрічаються при: бактеріальній інфекції (мікобактерії туберкульозу, збудники дизентерії, тифів, бруцельозу, рикетсії, гриби), мікоплазмі, вірусах (герпесу, цитомегаловіруси, гепатиту С, Коксакі), уремії, гіпотиреозі, дифузних захворюваннях сполучної тканини (ревматизм, системний червоний вовчак), гострому інфаркті міокарду. Досить часто трапляється ідіопатичний перикардит.

Сухий перикардит іноді ускладнює інфаркт міокарду (pericarditis epistenocardica); може спостерігатись при метастазах і проростанню раку легень у перікард.

Гнійні перикардити розвиваються в результаті переходу гнійних, запальних, пухлинних процесів із сусідніх органів на перикард, емпієми плеври, піддіафрагмальних абсцесів, гнійних процесів у хребцях, тощо.

За даними різних авторів в секційних матеріалах перикардит зустрічається від 2 до 5% випадків.

Певні труднощі діагностики, важкість серцевої недостатності внаслідок перикардиту, епідемія туберкульозу в Україні та зростання кількості системних захворювань – все це зумовлює актуальність поглибленого вивчення симптоматології, етіології, сучасного патогенезу, диференціальної індивідуальної терапії і профілактики перикардиту.

1. Конкретні цілі:

─ Вивчити етіологію і патогенез перикардиту

─ Вивчити класифікацію перикардиту

─ Вивчити клініку різноманітних варіантів перикардиту

─ Вивчити принципи лікування перикардиту та його профілактику

─ Навчитися аналізувати особливості серцевого больового синдрому у хворого і виявити основні чинники ризику, що сприяли виникненню перикардиту

─ Навчитися виявляти інформативні для перикардиту ЕКГ- та ЕхоКГ-ознаки залежно від його стадії та формив

─ Навчитися діагностувати хронічні форми перикардиту та оцінити ступінь його важкості за даними анамнезу, результатами фізичного і ЕКГ-обстеження

─ Навчитися запропонувати тактику лікування перикардиту в залежності від його форми

─ Навчитися трактувати профілактику виникнення та прогресування перикардиту

─ Навчитися застосовувати деонтологічний підхід при обстеженні хворого на перикардит

 

Базовий рівень підготовки

№п/п	Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1.	Нормальна анатомія	Знати будову серцево-судинної системи людини, її кровопостачання, інервацію
2.	Гістологія	Знати будову листків перикарду в нормі, зміни при патології
3.	Мікробіологія	Знати властивості збудників, що є етіологічними факторами виникнення перикардиту
4.	Нормальна фізіологія	Знати показники ЕКГ та ЕхоКГ в нормі. Вміти трактувати електрофізіологічні показники в нормі
5.	Патологічна фізіологія	Знати показники ЕКГ та ЕхоКГ при змінах з боку перикарду, вміти аналізувати показники ЕКГ та ЕхоКГ
6.	Фармакологія	Знати механізм дії, покази та протипокази основних лікарських засобів, які використовуються в лікуванні перикардиту та вміти їх виписувати в формі рецептів
7.	Рентгенологія	Знати рентгенологічні зміни залежно від характеру перикардиту, вміти аналізувати рентгенологічну картину перикардиту
8.	Пропедевтична терапія	Знати симптоматику перикардиту та його ускладнень, проводити об‘єктивне обстеження хворого, аналізувати клініко-лабораторні дані хворого

 

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття