2018-01-21
370
Тема роботи: Використання тригерів в базах даних в InterBase.
Мета роботи: Навчити створювати та використовувати тригери у середовищі сервера InterBase.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ.
- Означення тригера.
Тригер у InterBase – це особливий вид збереженої процедури, що виконується автоматично при вставці, чи вилученні або модифікації запису чи таблиці зображення (view). Тригери можуть "спрацьовувати" безпосередньо до чи відразу ж послу зазначеної події.
Як ви знаєте, SQL дає можливість вставляти, вилучати і модифікувати дані в таблицях бази даних за допомогою відповідних команд – INSERT, DELETE і UPDATE. Погодьтеся, що було б непогано мати можливість перехопити передану команду і що-небудь зробити з даними, які додаються, вилучаються чи змінюються. Наприклад, записати ці дані в спеціальну табличку, а заодно записати, хто і коли зробив операцію над даною таблицею. Чи відразу ж перевірити дані, що вставляються, на яку-небудь хитру умову, яку неможливо реалізувати за допомогою опції CHECK, і в залежності від результатів перевірки прийняти проведені зміни чи відкинути їх; змінити ці дані на підставі деякого запиту чи змінити дані в інших зв'язаних таблицях.
|
|
|
Для того, щоб виконувати які-небудь дії, зв'язані зі зміною даних у базі даних, і існують тригери.
Фактично тригер являє собою набір команд процедурної мови InterBase, що реалізується при виконанні операцій INSERT/DELETE/UPDATE. На відміну від збережуваних процедур, тригер ніколи нічого не повертає (та й кому повертати, адже тригер явно не викликається). По тій же причині він не має також вхідних параметрів, але замість них має контекстні змінні NEW і OLD. Ці змінні дозволяють одержати доступ до полів таблиці, до якої приєднаний тригер.
Тригеру призначена роль віртуального цензора, що переглядає "листи" і який вільний зробити усе, що завгодно, – пропустити їх незмінними, підправити їх, просигналізувати про помилки чи навіть "докласти про це" кому слід.
Тригер завжди прив'язаний до якоїсь певної таблиці чи зображення і може "перехоплювати" дані тільки цієї таблиці. Давайте розглянемо класифікацію тригерів і призначення кожного виду. Як уже було сказано, існує 3 основних SQL-операції, застосовні до даних, – INSERT/DELETE/UPDATE. Відповідно перший поділ тригерів – за операціями, що обслуговуються. Кожен конкретний тригер прив'язаний до якої-небудь операції, тобто тригер спрацьовує, коли в "його" таблиці відбувається дана операція.
Спрацьовування тригера може відбуватися як "до" так і "після" операції. Таким чином, ми одержуємо 6 можливих видів тригерів на таблицю – до і після кожної з трьох можливих SQL-операції.
|
|
|
Приклад тригера.
Давайте розглянемо простий приклад тригера, що спрацьовує ДО ВСТАВКИ в таблицю і заповнює поле первинного ключа.
CREATE TABLE Table_example (
ID INTEGER NOT NULL,
NAME VARCHAR (80),
PRICE_1 DOUBLE PRECISION,
CONSTRAINT pkTable PRIMARY KEY (ID));
Тут поле ID є первинним ключем і значення цього ключа повинні бути унікальними в межах таблиці. Щоб забезпечити виконання цієї вимоги, створимо генератор і тригер, що буде одержувати значення генератора і підставляти його в таблицю. Таким чином, у полі ID завжди будуть унікальні значення, тому що значення генератора буде збільшуватися щораз при звертанні до тригера. Отже, створюємо генератор:
CREATE GENERATOR GEN_TABLE_EXAMPLE_ID;
І встановлюємо його початкове значенняв одиницю:
SET GENERATOR GEN_TABLE_EXAMPLE_ID TO 1;
Тепер необхідно створити тригер. Треба сказати, що тригер, може містити у своєму тілі кілька операторів, розділених крапкою з комою. Тому вам необхідно скористатися командою зміни роздільника команд SET TERM. Ми ж будем наводити тексти тригерів без обрамлення командами зміни роздільника.
Отже, розглянемо текст нашого тригера:
CREATE TRIGGER Table_example_bi
FOR Table_example
