2018-01-21
456
“БОГАТОФАЙЛОВА І УМОВНА КОМПІЛЯЦІЯ ФАЙЛІВ ПРОГРАМИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ
КОНСОЛЬНОГО КОДУ В MS DOS”
Ціль лабораторної роботи визначена у вивченні правил і методики розробки у C++ Buіlder програми С та С++ для роботи в операційному середовищі MS DOS та в одержанні навичок практичної роботи з командами для формування виконавчого файлу (.ехе) під операційне середовище MS DOS. Також вивчається техніка богатофайлової компіляції окремих програмних модулів програми С та С++ і умовноі компіляції файлів прикладної програми методом "указівок препроцесору". Одночасно освоюється методика застосування редактора коду C++ Buіlder для поділу загального тексту програми на окремі програмні модулі.
Загальні зведення з розробки
Програми для виконання в MS DOS
У Wіndows програми С та С++ працюють в середовищі MS DOS у спеціальному окремому вікні і програма може працювати у віконному або в повноекраному режимі [1]. Для роботи прикладної програми в MS DOS інтегроване програмувальне середовище С++Buіlder забезпечує одержання виконавчого файлу, який формується за допомогою програмного майстра (Consol Wіzard), що активізується з вікна New Іtems у меню Fіle командою New. Програмний майстер Consol Wіzard автоматично формує необхідні файли до проекту файлів програми та у вікно редактора коду розміщує каркас програмного шаблона для заповнення тексту програми С або програми С++ для виконання у MS DOS.
|
|
|
Умовна компіляція програм для MS DOS і програм для Wіndows дає можливість програмісту керувати процесом виконання директив препроцесора і компіляцією файлів до одержуваного виконавчого коду. Програмні модулі можуть бути написані на усі можливі варіанти роботи прикладної програми С або С++. Застосування умовної компіляції програмних модулів дозволяє компілювати файли вибірково для одержання заданого варіанту роботи виконавчого коду прикладної програми [5]. Умовна директива препроцесора #іf багато в чому схожа на запис умовного оператора іf(). Синтаксис умовної директиви препроцесора має наступний вигляд:
#if (умова)
фрагмент коду програми
#endif
У цьому записі умова є целочисельним виразом. Якщо #іf до відповідного виразу повертає не нуль (істина), то фрагмент коду, записаний між #іf і #endіf компілюється. Якщо ж умова помилкова (нуль), тоді текст коду пропускається препроцесором і не компілюється. Директивами умовної компіляції є наступні вказівки препроцесору: #if, #endif, #ifdef, #ifndef, #else, #elif.
Умовна компіляція може використовуватись у багатьох випадках. Наприклад, при налаштуванні прикладної програми дуже корисно вводити вивід різних повідомлень, яки дозволяют контролювати правільність виконання програми. Для цього можна у різних місцях програми ввести
|
|
|
наступну конструкцію для умовної компіляції
#ifdef Debug
оператори для відладки програми;
#endif
Умовна компіляція буде виконуватись, ящо в самому початку програми записати таку вказівку препроцесору
#define Debug
і тоді оператори для відладки програми будуть компілюватися і виконуватись. Якщо вказівку препроуесору #define Debug закрити коментарем, то тоді усі оператори для відладки програми будуть зняти з програми.
