Рух як спосіб існування всього сутнього

Саме поняття "рух", як і поняття "матерія", є абстракція. Немає руху як такого, а є рух конкретних матеріальних предметів.

На основі розвитку приватних наук, аналізу філософських ідей своїх попередників творці діалектико-матеріалістичної філософії поглибили розуміння сутності руху, його безперервного зв'язку з матерією, простором і часом. Діалектичний матеріалізм стверджує, що матерія без руху так само немислима, як і рух без матерії.

Філософи, які мислять метафізично, якщо вони розуміли рух як тільки механічне, бачили причину руху у зовнішніх обставинах. На цій основі виникла ідея першопоштовхів (Ньютон), яка цілком могла поєднуватися з визнанням якоїсь загадкової сили і навіть з існуванням бога.

З точки зору діалектичного матеріалізму причини руху матерії існують всередині неї, визначаються її внутрішньою суперечливістю, наявністю таких протилежностей, як мінливість і стійкість, тяжіння і відштовхування, протиріччям між старим і новим, простим і складним і т. д. Таким чином, рух є результат внутрішньої активності матерії, єдність суперечностей, є її саморух. Роздвоєння єдиного на протилежності і боротьба між ними розкривають джерело саморуху матерії.

Вперше чітку класифікацію основних форм руху, а через неї і класифікацію наук дав Ф. Енгельс. Він виділив п'ять основних форм руху матерії: механічну, фізичну, хімічну, біологічну і соціальну.

Усі ці форми руху взаємопов'язані між собою і більш прості входять у більш складні, утворюючи якісно іншу форму руху. Кожна з цих форм включає в себе безліч видів руху. Найбільш складною формою руху є соціальна, тому що матеріальний носій є найскладніший вид матерії – соціальний

Мірою руху матерії є енергія, мірою спокою, інертності - маса.

Класифікація основних форм руху матерії, розроблена Енгельсом, спиралася на досягнення наук XIX ст. Залишаючись вірною в принциповому плані, вона тим не менше повинна бути уточнена і розвинена у зв'язку з розвитком природничих та суспільних наук.

33. Поняття матерії. Простір і час – атрибути матерії

Поняття матерії не тільки як найповніше виражають загальний рівень знання людей про явища об'єктивного світу в кожну дану епоху розвитку людського суспільства, але і обумовлює рішення всіх інших проблем філософії і природознавства.

Поняття матерії відноситься до основних філософських категорій і є центральним в матеріалістичній філософії. Воно виражає суть матеріального світогляду, його об'єктивність. Матерія — ключове поняття матеріалізму. В діалектичному матеріалізмі вона визначається як філософська категорія для позначення об’єктивної реальності, тобто усього того, що не залежить від людини, її свідомості і дано людині в її чуттєвому сприйнятті.

Простір і час — загальні форми існування (буття) матерії

Простір виражає протяжність, будову матеріальних об’єктів, а час — тривалість протікання процесів, послідовність зміни їхніх станів. Кожному структурованому рівню матерії (фізичному, біологічному, соціальному) відповідають специфічні просторово-часові параметри.

Матерія та її атрибути: простір, час, рух.

Матерія, як об'єктивна реальність характеризується нескінченною кількістю властивостей. Матеріальні речі і процеси кінцеві і нескінченні, оскільки їх локалізованість відносна, а їхній взаємний зв'язок - абсолютний, безперервна і переривана: усім матеріальним об'єктам властива маса і енергія.

Але найважливішими її властивостями, її атрибутами, є простір, час і рух.

Простір характеризується довжиною і структурністю матеріальних об'єктів (утворень) у їхньому співвідношенні з іншими утвореннями.

Час характеризується тривалістю і послідовністю існування матеріальних утворень у їхньому співвідношенні з іншими матеріальними утвореннями.