Радіаційне забруднення системи р.Дніпро-Київське водосховище

В результаті аварії на Чорнобильській АЕС радіоактивному забрудненню піддалися значні по площі території, а також акваторії річок Дніпро, Прип'ять, Тетерів, Київського і Канівського водосховищ, інших відкритих водойм. Знадобилися оперативні дані для радіоекологічної оцінки після-аварійної ситуації у великій системі річок і водосховищ на даний момент і прогноз її зміни в майбутньому.

В ході виконання робіт було проведено декілька серій вимірів (28–30 червня, 6–7, 15–19 і 29–31 липня і 13–19 серпня) потужності дози гамма-випромінювання в придонних шарах води і від поверхні донних відкладень.

Виміри були виконані на різних ділянках в руслах, протоках і заливах Дніпра, у тому числі в Києві, гирлі Десни, в Прип’яті і її гирловій зоні, гирло р. Тетерів, а також на ряду подовжніх (по судновому ходу) пунктах і 11 гідрологічних розрізах річок: Прип’ять, Дніпро, Тетерів(гирло), Брагинка (гирло) і в створах Київського водосховища: Страхолісся, Сухолуччя, Толокунь, Яснобородка, Глебівка, Лютіж, Вишгород. Одночасно з проведенням гамма-зйомки в тих же пунктах в червні-серпні відібрані проби донних відкладень: 235 проб – за допомогою дно черпальника ДЧ-0,025 і більше 130 проб пробовідбірниками ЕПС-2; 175 проб придонної води, 35 проб зважених речовин, виділених з води установкою, що фільтрує, «Мідія», і 63 проби зваженої речовини, виділеної з води з допомогою фільтрів «синя стрічка» і «нуклеопара».

Гамма-зйомка і відбір проб велися з врахуванням реального профілю дна досліджуваних водних об'єктів, який визначали стандартним ехолотом ПЕЛ-4. Результати вимірів потужності дози гамма-випромінювання від донних відкладень в червні-липні 1986 р. представлені в таблиці. 2.