2017-11-01
519
| Автори | Визначення: зміст освіти — це: |
| 1 Знання. Уміння. Навички | |
| Ліхачов Б. Т. | Сума знань, умінь і навичок, які в основному відповідають сучасному стану наукового знання, переробленого в загальні основи наук, суспільних відносин, виробництва. |
| Огородніков І. Т. | Обсяг і характер знань, умінь і навичок, якими повинна оволодіти людина в процесі навчання. |
| Линда 0. С., Жильцов П. А., Щербов Н. П. | Точно окреслене коло систематизованих знань, умінь і навичок, які повинен опанувати школяр в процесі навчання. |
| Падалка 0. С. | Система знань, умінь і навичок, якою повинні оволодіти учні протягом років навчання в школі і яка впливає на формування особистості учня як активного громадянина незалежної України. |
| Автори | Визначення: зміст освіти — це: |
| 2. Знання, уміння, навички та додаткові характеристики | |
| Харламов І. Ф. | Система наукових знань, практичних умінь і навичок, а також світоглядних і морально- естетичних ідей, якими необхідно оволодіти учням в процесі навчання. |
| Бабанський Ю. К. | Система наукових знань, умінь і навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей школярів, формування... світогляду, моралі і поведінки, підготовки до суспільного життя, до праці. |
| Ярмаченко М. Д. | Система знань про навколишній світ, сучасне виробництво, культуру і мистецтво, узагальнення інтелектуальних і практичних умінь, навичок творчого розв'язання практичних і теоретичних проблем, система етичних норм, якими повинні оволодіти учні. |
| Щукіна Г. І. | Точно окреслене коло систематизованих знань, умінь і навичок, які є основою для всебічного розвитку учнів, формування в них діалектико- матеріалістичного світогляду... пізнавальних інтересів. |
| Єсіпов Б. П. | Система знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує розвиток розумових і фізичних здібностей школярів, формування основ... світогляду, моралі і відповідну до них поведінку, готує їх до життя і праці. |
| Фіцула М. М. | Система наукових знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі і поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці. fcc |
Загальним для всіх визначень є обмеження складу змісту освіти знаннями, уміннями, навичками і додатковими характеристиками результатів засвоєння цього змісту. Так, у переважній більшості визначень йдеться про систему знань, умінь як елементів, що вичерпують зміст освіти, але в одних визначеннях оволодіння знаннями й уміннями забезпечує деякі результати, а в інших визначеннях знання й уміння є основою для досягнення деяких, окрім самих знань і умінь, цілей.
|
|
|
Поняття освіти - досить складне й багатоаспектне. В найзагальнішому визначенні освіта - це процес і результат засвоєння людиною систематичних знань, умінь і навичок, розвиток розуму та почуттів, формування світогляду та пізнавальних інтересів.
|
|
|
Протягом останніх десятиліть XX століття у світлі ідеї гуманізації освіти все більше утверджувався особистісно-орієнтовний підхід до виявлення сутності освіти. Так, І.Лернер та М.Скаткін під змістом освіти розуміли педагогічно адаптовану систему знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності і емоційно-вольового відношення, засвоєння якого покликано забезпечити формування всебічно розвиненої особистості, підготовленої до відтворення (збереження) і розвитку матеріальної і духовної культури суспільства. Отже, при особистісно-орієнтованому підході до визначення сутності змісту освіти абсолютною цінністю є не відчужені від особистості знання, а сама людина. Такий підхід забезпечує свободу вибору змісту освіти з метою задоволення освітніх, духовних, культурних і життєвих потреб особистості, гуманне ставлення до особистості, становлення її індивідуальності і можливості самореалізації в культурно-освітньому просторі.
Особистісно-орієнтований зміст освіти спрямований на розвиток цілісної людини:
Ø її природних особливостей (здоров'я, здатності мислити, відчувати, діяти):
Ø соціальних властивостей (бути громадянином, сім'янином, трудівником) і
Ø властивостей суб’єкта культури (свободи, гуманності, духовності, творчості).
В основі теорії змісту освіти лежить багатоаспектна модель соціального досвіду, розроблена І. Лернером і М. Скаткіним. В своїй книзі «Дидактика средней школы» вони зазначають, що в аналізі соціального досвіду можна виділити чотири елементи:
1. Знання про природу, суспільство, мислення, техніку й способи діяльності уже здобуті суспільством.
2. Досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюється в уміннях і навичках особистості, яка засвоює цей досвід.
3. Досвід творчої, пошукової діяльності у розв'язуванні нових проблем, що виникають перед суспільством.
4. Досвід ставлення до світу, один до одного, тобто система емоційної, вольової, екологічної, моральної, естетичної вихованості.
При цьому розвиток і природних, і соціальних, і культурних чинників здійснюється в контексті змісту освіти, що має загальнолюдську, національну і релігійну цінність. Кожний із відзначених видів соціального досвіду є специфічним видом (елементом,складовою) змісту освіти:
- знання про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності. Засвоєння цих знань забезпечує формування в свідомості школяра наукової картини світу, озброює його науковим методологічним підходом до пізнавальної і практичної діяльності;
- досвід здійснення відомих способів діяльності, які разом із знаннями перетворюються в уміння і навички особистості, що засвоїла цей досвід. Система загальних інтелектуальних та практичних навичок і вмінь, що складає зміст цього досвіду, є основою сукупності конкретних видів діяльності і забезпечує здатність підростаючого покоління до збереження соціальної культури народу;
- досвід творчої, пошукової діяльності, спрямованої на
розв'язування нових проблем, що виникають перед суспільством. Він
потребує самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у
нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже
відомих. Цей вид соціального досвіду забезпечує розвиток здібностей
у молодого покоління до подальшого розвитку культури. Звичайно,
самостійність та ініціативність, як показники сформованості у людини
умінь творчо працювати, формуються у кожної дитини індивідуально,
але програмувати їх треба вже в змісті освіти;
|
|
|
- досвід ціннісного відношення до об'єктів чи засобів діяльності
людини, її ставлення до навколишнього світу, до інших людей. Цей
елемент змісту освіти полягає не в знаннях і в уміннях, хоча й передбачає їх. Норми ставлення до світу, до самого себе і до інших людей
передбачають не лише знання світоглядних ідей, але й переконаність у
їх істинності, позитивне ставлення до них. Це ставлення проявляється
в поведінці людини, в діяльності практичного та інтелектуального
характеру, це сплав знань, переконань і практичних дій. Засвоєння
учнем перерахованих елементів соціального досвіду спрямоване на
трансформацію його в особистий досвід, на перенесення соціального в
індивідуальне на основі певним чином організованої діяльності учнів.
