Види освіти, їх взаємозв’язок

Однією із специфічних особливостей змісту роботи сучасної шко­ли є тісний взаємозв'язок загальної і політехнічної освіти та тру­дового навчання й виховання учнів.

Види освіти – загальна освіта, політехнічна освіта, професійна освіта.

Загальна освіта - розуміють сукупність систематизованих наукових знань про основні закономірності розвитку природи, суспіль­ства й людського мислення, систему умінь і навичок, поглядів і пере­конань, які сприяють загальному розвитку учня, служать основою для його професійної підготовки.

Політехнічна освіта – один із видів освіти, завданнями якого є: ознайомлення з різноманітними галузями виробництва; пізнання сутності багатьох технологічних процесів; оволодіння певними вміннями і навичками обслуговування найпростіших технологічних процесів.

Професійна освіта – освіта, спрямована на оволодіння знаннями й навичками, що необхідні для виконання робіт, передбачених даною професією, причому в такій мірі, яка необхідна для забезпечення належної продуктивності праці.

Між загальною, політехнічною та професійною освітою існує тісний взаємозв"язок. Загальна освіта є науковою основою політехнічної та професійної. Від рівня та якості загальної освіти залежать успі­хи молоді в оволодінні професією, яку вони набувають в середніх і вищих професійних навчальних закладах і різноманітній громадській і виробничій діяльності. У процесі політехнічної освіти учні засвою­ють не лише основи сучасного виробництва, а й дістають певну профе­сійну підготовку. У професійному навчанні політехнічні знання не ли­ше використовуються, а й поповнюються, дістають загальний розвиток. Професійна освіта. Здійснюється в системі вищих та середніх навчальних закладів: багатопрофільних універ­ситетах, академіях, інститутах, коледжах, технікумах, педагогічних, медичних та мистецьких училищах. Про­фесійно-технічну освіту здобувають у середніх професій­но-технічних училищах, які забезпечують підготовку ква­ліфікованих робітників.

Нині зміст освіти регулюється Законом України «Про освіту», яким встановлено освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні:

• освітні рівні — дошкільна освіта, початкова освіта, ба­зова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта, професійно-технічна освіта, базова вища освіта, повна вища освіта;

• освітньо-кваліфікаційні рівні — кваліфікований робітник, молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Процес отримання освітньої підготовки має кілька рівнів. Відповідно до закону України "Про освіту" (1996 р.) встановле­но такі освітні рівні:

Ø початкова загальна освіта;

Ø базова загальна середня освіта;

Ø повна загальна середня освіта;

Ø професійно-технічна освіта;

Ø базова вища освіта;

Ø повна вища освіта.

Всі вони пов'язані між собою

Стаття 15 Закону України "Про освіту" вводить і поняття "державний стандарт освіти", що передбачає встановлення ви­мог до змісту, обсягу і рівня освітньої та фахової підготовки. Державні стандарти освіти є основою оцінювання освітнього та кваліфікаційного рівня громадян незалежно від форм здобуття освіти.

Відповідно до можливостей щодо забезпечення освіт­нього рівня функціонують різні типи загальноосвітніх на­вчальних закладів:

Середня загальноосвітня школа — загальноосвітній навчальний заклад І—III ступенів:

І ступінь — початкова школа (1—3 (4) класи; термін навчання — 3 (4) роки);

II сту­пінь — основна школа (5—9 класи; термін навчання — 5 ро­ків);

III ступінь — старша школа, як правило, з орієнтацією на профільне навчання (10—11 (12) класи; термін навчан­ня — 2 (3) роки).

Школи всіх трьох ступенів можуть функціонувати ра­зом або самостійно.

Відповідно до статусу вищих навчальних закладів вста­новлено чотири рівні акредитації:

1. Технікум, училище, інші прирівняні до них вищі навчальні заклади.

2. Коледж, інші прирівняні до нього вищі навчальні заклади.

3. З—4. Інститут, консерваторія, академія, університет. У системі вищої освіти функціонують вищі навчальні заклади державної та інших форм власності.