Вимоги до написання висновків до дипломної роботи

Висновки до дипломної роботи виконують роль її закінчення. У висновках підводять підсумки виконаного завдання, дають короткі рекомендації щодо практичного використання отриманих результатів. Наведені у висновках підсумкові результати повинні відображати досягнення мети роботи, що сформульовані у вступі, та виконання поставлених завдань.

Висновки формулюються у вигляді певної кількості пронумерованих  абзаців, послідовність яких визначається логікою побудови виконаної роботи. Кількість висновків повинна відповідати кількості запланованих завдань до магістерської роботи.

 

 

Оформлення дипломної роботи

Мова та стиль дипломної роботи

Дипломна робота оформляється державною мовою, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність – логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел не допускається.

Для наукового тексту характерними є смислова завершеність, цілісність і зв’язність. Найважливішим засобом вираження логічних зв’язків тут є спеціальні функціонально-синтаксичні засоби зв’язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, потім, по-перше, по-друге, отже та ін.), заперечення (проте, тимчасом як, але, у той час як, а втім, аж ніяк), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому; відповідно до цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до…, звернімося до…, розглянемо, зупинимося на…, розглянувши…, перейдемо до…, необхідно зупинитися на…, необхідно розглянути…), результат, висновок (отже, значить, як висновок…, на закінчення, зазначимо…, все сказане дає змогу зробити висновок…, підсумовуючи слід сказати…).

Обов’язковою вимогою об’єктивності викладу матеріалу є також вказівка на джерело повідомлення, автора висловленої думки чи якогось виразу. У тексті цю умову можна реалізувати за допомогою спеціальних вставних слів і словосполучень («за повідомленням», «за відомостями», «на думку», «за даними», «на нашу думку» тощо).

 

Вимоги до оформлення тексту дипломної роботи

Дипломна робота виконується за допомогою текстового процесора (MS Word) та графічних редакторів (MS VISIO, Corel Draw – у випадку технічних рисунків, Photoshop – для растрової графіки).

Висвітлення питань повинно бути конкретним, без зайвих пояснень, виведень загальновідомих формул, технічно і стилістично грамотним.

Дипломна робота оформляється на аркушах формату A4 (210´297мм), які заповнюються з одного боку. Текст друкується на принтері. Використання різних чорнил не дозволяється. Заголовки розділів можуть бути виділені великими літерами або підкресленням. Текст роботи набирають без помилок українською мовою.

Текст на сторінці розміщується рівномірно з дотриманням відступів: зверху – 2,0 см, знизу – 2,0 см, зліва – 2,5 см, справа – 1,5 см. При комп’ютерному наборі необхідно вибрати шрифт Times New Roman, розмір шрифта – 14, міжрядковий інтервал – 1.5, вирівнювання абзаців – по ширині, перший рядок – відступ 1-1,25 см..

 

Оформлення структурних елементів

Заголовки структурних частин дипломної роботи «АНОТАЦІЯ», «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ», а також заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами (написання напівжирне) без крапки у кінці, не підкреслюючи. Кожну структурну частину треба починати з нової сторінки.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки у кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками має бути такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву підрозділу, а також пункту й підпункту, у нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Нумерація сторінок

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами посередині нижнього колонтитула сторінки. Крапку після цифри не ставлять. Нумерація сторінок дипломної роботи має бути наскрізною: перша сторінка титульний аркуш, друга – завдання на виконання дипломної роботи, третя – анотація тощо. На всіх сторінках до структурного елементу «ВСТУП» включно номери сторінок не проставляються. Проставляти номери сторінок починають з наступної сторінки після структурного елементу «ВСТУП». Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації.

Заголовки та нумерація розділів і підрозділів

Заголовки розділів і підрозділів дипломної роботи повинні точно відбивати зміст викладеного в них тексту. Вони не можуть скорочувати або розширювати обсяг закладеної смислової інформації. Не рекомендується до заголовків включати слова на позначення загальних понять, вузькоспеціальних або місцевих термінів, скорочені слова й абревіатури, хімічні й математичні формули.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти дипломної роботи нумеруються арабськими цифрами. Розділи дипломної роботи повинні мати порядкову нумерацію у межах викладення її суті і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад: 1, 2, 3, 4 і т.д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремленого крапкою Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад: 1.1 (перший підпункт першого розділу), 1.2, 1.3 і т.д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію у межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремленого крапками. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад: 1.1.1, 1.1.2 і т.д.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапками, наприклад: 1.1.1.1, 1.1.1.2 і т.д.

Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотографії) слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. У роботі мають бути посилання на всі ілюстрації.

Креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, що розміщені у роботі, мають бути виконані відповідно до вимог державних стандартів.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують безпосередньо під ними. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані, що пояснюють (розкривають) зміст окремих її елементів. Ілюстрація позначається скорочено словом «Рис.», після якого проставляється арабськими цифрами порядковий номер ілюстрації. Номер ілюстрації складається з номера розділу (перша цифра) і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою. Наприклад, другий рисунок третього розділу записують так: Рис.3.2. Після номера записують назву ілюстрації, перше слово якої починається з великої літери. Номер ілюстрації з назвою розміщуються під нею. Назву ілюстрації виконують в одному рядку з номером.

Таблиці

Цифровий матеріал та іншу однотипну інформацію рекомендується оформляти у вигляді таблиць відповідно до рис. 6.1. Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці.

Кожна таблиця позначається словом «Таблиця» і порядковим номером, який пишуть арабськими цифрами і розташовують за словом «Таблиця» з правого боку. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою. Наприклад, перша таблиця другого розділу позначається так: Таблиця 2.1.

 

Таблиця 2.1.___________________________________________________

 ^{назва таблиці}

Заголовок	Заголовки граф
	Підзаголовки граф
Рядки

Рис.6.1. Структура таблиці

При посиланні на таблицю слово «Таблиця» пишуть скорочено і вказують її номер, наприклад: (табл.3.2). Якщо робота містить лише одну таблицю, її також нумерують згідно з наведеними вимогами.

Таблиця може мати назву (заголовок), яку розташовують після слова «Таблиця» у тому ж рядку. Назву таблиці друкують маленькими літерами (крім першої великої).

Назва має бути стислою і відображати зміст таблиці. Якщо рядки або графи (колонки) таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщують їх одна під однією, або поруч, чи переносять частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи у кожній частині таблиці її заголовок.

Під час поділу таблиці на частини допускається її заголовок або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово "Таблиця _" вказують один раз зліва над першою частиною таблиці. Над іншими частинами таблиці зліва пишуть "Продовження табл.. -. " із зазначенням її номера.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки - з малої, якщо вони складають одне речення із заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків та підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф вказують в однині.

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу можна не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею. Висота рядків у будь-якому випадку повинна бути не менше 8 мм, діагональний поділ заголовків таблиці не допускається.

Колонку "№ з/п" у таблицю не включають. За необхідності нумерації порядкові номери рядків ставлять перед їх назвою.

Стовпці таблиці нумерують лише тоді, коли на них є посилання у тексті роботи або коли таблиця продовжується на наступній сторінці.

Розмішувати таблиці слід так, щоб їх можна було читати без повороту рукопису. Якщо це неможливо - таблицю розташовують так, щоб рукопис треба було повернути за рухом стрілки годинника.

Вводити окрему графу "Одиниці вимірювання" не допускається. Позначення одиниць розміщують:

· у тематичному заголовку, якщо всі дані, які наведені у таблиці, мають одну одиницю вимірювання;

· у заголовках граф (колонок), відокремлюючи їх комою, якщо всі параметри у графі мають однакову одиницю вимірювання;

· у боковику поряд з назвою параметра, відокремлюючи їх комою, якщо всі параметри у рядку мають одну одиницю виміру.

Текст, який повторюється у таблиці, і складається з одного слова, допускається замінювати лапками ("). Якщо текст, що повторюється, складається з двох або більше слів, то при першому повторі його замінюють словами "Те ж", а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, марок, символів не допускається.

Якщо назва у боковику записана в кілька рядків, то у сусідніх графах числові дані записують на рівні останнього рядка, а текстовий матеріал починають на рівні першого рядка. Якщо цифрові або інші дані у таблиці не наводять, то ставлять прочерк.

Цифри у графах розміщують так, щоб класи чисел були один під другим, а числові величини мали однакову кількість десяткових знаків.

Для скорочення тексту заголовків і підзаголовків граф таблиці окремі поняття замінюють літерними позначеннями, якщо вони пояснені у тексті або наведені у ілюстраціях, наприклад. D -діаметр, L - довжина. Показники з однаковим літерним позначенням згруповують послідовно у порядку зростання індексів, наприклад D₁ D₂, D₃ тощо.

Таблиці за необхідності можуть бути наведені у змісті із зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких, вони розміщені.

Формули

При використані формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил. Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під однією. Невеликі формули. що не мають самостійного значення, вписують, всередині рядків тексту.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі.

Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки.

 Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити не менше ніж один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х) чи ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання далі у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вмішують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують ззовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розмішених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходимося в середині групи формул і звернене у бік номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінні формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово;

б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.     

Розділовими знаками між формулами, котрі йдуть одна за однією і не відокремлені текстом, можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Усі розрахунки у магістерській роботі потрібно проводити з використанням Міжнародної системи одиниць (SI).

додаток

Додаток має починатися з нової сторінки та мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток ____ '' і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.