1.Що не характеризує кейнсіанську функцію споживання: а) гранична схильність до споживання коливається в межах від нуля до одиниці; б) зі зростанням доходу середня схильність до споживання знижується; в) основним визначником споживання є поточний використовуваний дохід; г) раціональні індивіди хочуть підтримувати приблизно однаковий рівень споживання протягом д) усі твердження правильні. 2.Хто з економістів відвів сфері споживання ключову роль у макроекономічному аналізі: а) Карл Маркс; б) Джон Мейнард Кейнс; в) Мілтон Фрідман; г) Альфред Маршал; д) Ірвінг Фішер. 3.Гіпотеза життєвого циклу передбачає, що споживання є функцією: а) лише поточного використовуваного доходу; б) поточного використовуваного доходу і майбутнього доходу; |
в) поточного використовуваного доходу і майна;
г) поточного використовуваного доходу, майбутнього доходу і майна;
д) усі відповіді неправильні.
4.Гіпотеза постійного доходу М. Фрідмана твердить, що гранична схильність до споживання доходу становить:
|
|
а) одиницю;
б) нуль;
в) вища для постійного доходу, ніж для тимчасового доходу;
г) нижча для постійного доходу, ніж для тимчасового доходу;
5.Дж. М. Кейнс твердив, що гранична схильність до споживання додаткового доходу є:
а) нуль;
б) одиниця;
в) між нулем і одиницею;
г) більша від одиниці;
д) від’ємною величиною.
6.Згідно з кейнсіанською функцією споживання, обсяг споживання визначають головно:
а) використовуваний поточний дохід і процентна ставка;
б) використовуваний поточний дохід і майбутній дохід;
в) використовуваний поточний дохід;
г) рівень заощаджень і процентна ставка;
д) усі твердження неправильні.
7.Коли люди ухвалюють рішення, яку частку доходу споживати сьогодні і скільки заощаджувати, то вони постають перед:
а) ліквідним обмеженням;
б) міжчасовим бюджетним обмеженням;
в) точкою нульового заощадження;
г) бюджетною прямою;
д) усі твердження неправильні.
8.Якщо процентна ставка становить 10%, то вартість нинішнього вкладу у 100 грн. два роки еквівалентна:
а) 133,1;
б) 121;
в) 82,64;
г) 90;
д) усі відповіді неправильні.
9.Витрати на капітал у неокласичній моделі інвестицій не залежать від:
а) процентної ставки;
б) норми амортизації;
в) темпу зміни ціни капіталу;
г) граничного продукту капіталу;
д) усі твердження неправильні.
10. Зі зростанням реальної процентної ставки обсяг інвестицій:
а) збільшується, бо граничний продукт капіталу збільшується;
б) збільшується, бо витрати на капітал зменшуються;
в) зменшується, бо граничний продукт капіталу зменшується;
г) зменшується, бо витрати на капітал збільшуються;
|
|
д) усі твердження неправильні.
11.Згідно з теорією інвестування Тобіна, у фірм є стимули до інвестування, коли: а) ринкова вартість функціонуючого капіталу менша, ніж його відновна вартість;
б) ринкова вартість функціонуючого капіталу більша, ніж його відновна вартість;
в) відновна вартість функціонуючого капіталу дор
г) правильні відповіді а і в;
д) усі відповіді неправильні.
12.Дж. М. Кейнс твердив, що видатки на споживання в країні залежать від:
а) рівня поточного використовуваного доходу;
б) рівня національного доходу;
в) вікової структури населення;
г) темпу приросту пропозиції грошей;
д) усі твердження неправильні.
13.Між якими величинами є обернена залежність:
а) інвестиційними видатками і валовим внутрішнім продуктом;
б) заощадженнями і використовуваним доходом;
в) споживчими видатками і використовуваним доходом;
г) інвестиційними видатками і процентною ставкою;
д) усі твердження неправильні.
14.Якщо використовуваний дохід у країні збільшується, то у тривалому періоді:
а) середня схильність до споживання і до заощадження не зміняться;
б) середня схильність до споживання і до заощадження збільшаться;
в) середня схильність до споживання зменшиться, а до заощадження збільшиться;
г) середня схильність до споживання і до заощадження зменшаться;
д) усі твердження неправильні.
15.У довгостроковому періоді граничний продукт капіталу дорівнює:
а) реальним витратам на одиницю капіталу;
б) реальній процентній ставці;
в) номінальній процентній ставці;
г) рівень інфляції;
д) усі твердження неправильні.
16.Що не характеризує модель поведінки споживача, яку називають гіпотезою життєвого циклу:
а) індивіди планують свої споживання і заощадження на тривалий період;
б) раціональні споживачі хочуть підтримувати приблизно однаковий рівень споживання протягом
свого життя;
в) доходи людей різко знижуються з виходом на пенсію, тому для підтримання однакового рівня
споживання упродовж життєвого циклу потрібно заощаджувати у трудовому періоді;
г) обсяг споживання є функцією поточного використовуваного доходу, майна і майбутнього доходу;
д) зі зростанням доходу середня схильність до споживання знижується.
17.Якщо домогосподарства не витрачають весь свій дохід на споживання і вкладають невитрачену суму у банк, то можна сказати, що вони:
а) заощаджують та інвестують;
б) заощаджуюють та не інвестують;
в) інвестують, але не заощаджують;
г) не заощаджуюють і не інвестують;
д) усі відповіді неправильні.
18.Яке твердження неправильне:
а) гранична схильність до споживання – це числове значення нахилу функції споживання;
б) з моделі поведінки споживача Ірвінга Фішера випливає, що обсяг споживання визначається
доходом, який споживач сподівається отримати упродовж свого життя;
в) гіпотеза життєвого циклу не може пояснити загадки споживання;
г) чинники, котрі збільшують граничний продукт капіталу переміщують функцію інвестицій управо;
д) витрати на одиницю капіталу прямо пропорційні реальній процентній ставці.
19.Яке твердження узгоджується з точкою нульового заощадження:
а) величина заощаджень дорівнює обсягові інвестицій;
б) величина заощаджень дорівнює обсягові споживання;
в) гранична схильність до споживання дорівнює 1;
г) величина доходу дорівнює обсягові споживання;
д) жодне не узгоджується.
20.Особисті заощадження - це:
а) загальна сума усіх активів домогосподарства;
б) загальна сума усіх активів домогосподарства за вирахуванням суми його зобов’язань;
в) частина використовуваного доходу домогосподарства, що не витрачена на споживання;
г) сума фінансових активів домогосподарства;
д) усі твердження неправильні.