2018-02-14
224
8. Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені складом суду, який його ухвалив.
9. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Судові рішення в електронній формі оформляються згідно з вимогами законодавства у сфері електронних документів та електронного документообігу, а також електронного цифрового підпису.
Юридична природа та види судових рішень в адміністративному процесі
Види судових рішень
1. Судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
2. Судове рішення, яким суд зупиняє чи закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або приймає рішення щодо інших процесуальних дій, клопотань, викладається у формі ухвали.
Коментар:
Родове поняття судового рішення (рішення суду) залежно від питань, що вирішує суд, поділяється на постанови і ухвали.
Постанова
4. Постановою суд вирішує спір по суті, тобто дає відповідь на вимоги позивача (див. пункт 12 статті 3 КАСУ) - задовольняє або відмовляє у їх задоволенні, а якщо задовольняє, то визначає відповідний спосіб захисту порушених прав, свобод та інтересів.
|
|
|
5. Постанова суду не є обов'язковим документом, яким має закінчуватись розгляд справи в суді першої інстанції. Але вирішити, чи мають бути задоволені або не задоволені вимоги позивача, суд може лише постановою. Постанова завжди викладається окремим письмовим документом.
Ухвала
6. Ухвалою суд вирішує процесуальні питання. Ухвалами вирішуються питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі, проміжні процесуальні питання, які постають в ході провадження в суді першої інстанції, а також ними може закінчуватися провадження у справі - у разі залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження. Ухвали можуть бути усними або викладатися окремим письмовим документом (див. частину четверту статті 160 КАСУ).
Вимоги, яким мають відповідати судові рішення адміністративних судів
Важливою умовою чинності судових рішень, постановлених адміністративними судами, є їх відповідність низці вимог матеріального та процесуального характеру. Так, для того щоб рішення адміністративного суду мало юридичну силу, необхідно, аби воно було: законним, обґрунтованим, повним, безумовним та безальтернативним, ясним (зрозумілим), точним, виконаним у передбаченій КАС України процесуальній формі (дотримання процесуальної форми). Рішення є законним, якщо воно ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні процесуальних норм. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Повнота судового рішення полягає у тому, що суд у ньому дає вичерпну відповідь на ті питання, які було винесено на обговорення і вирішення у залі судового засідання. У рішенні суду визначаються всі права та взаємні обов'язки позивача і відповідача, обґрунтовується задоволення чи відмова у позові. Наслідком недотримання цієї вимоги може бути постановлення додаткової постанови чи ухвали. Безумовність рішення означає, що в його резолютивній частині не допускаються умови, із виконанням яких пов'язується виконання рішення адміністративного суду. У рішенні в категоричній формі мають бути вказані дії-обов'язки, які покладено на учасників спірних правовідносин. Безальтернативність, як вимога, що пред'являється до судового рішення, не допускає можливості вибору різних способів виконання такого рішення. Ясність (зрозумілість) рішення означає, що рішення викладається чітко, однозначно і зрозуміло. Незрозумілість судового рішення може бути усунута судом, який його ухвалив, постановленням ухвали про роз'яснення судового рішення. Точність (чіткість) рішення означає, що воно має бути викладене без помилок у назвах, датах, описок, із дотриманням правил граматики.
|
|
|
Процесуальний порядок ухвалення та зміст судових постанов
1. Постанова складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
2) дати, часу та місця її прийняття;
3) найменування адміністративного суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання;
4) імен (найменувань) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
5) предмета адміністративного позову;
6) описової частини із зазначенням:
7) короткого змісту позовних вимог і позиції відповідача;
8) пояснень осіб, які беруть участь у справі;
9) інших доказів, досліджених судом;
10) мотивувальної частини із зазначенням:
11) встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
12) мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався;
13) резолютивної частини із зазначенням:
14) висновку суду про задоволення адміністративного позову або про відмову в його задоволенні повністю чи частково;
15) висновку суду по суті вимог;
16) розподілу судових витрат;
17) інших правових наслідків ухваленого рішення;
18) строку і порядку набрання постановою законної сили та її оскарження;
19) встановленого судом строку для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій (перебіг цього строку починається з дня набрання постановою законної сили або після одержання її копії, якщо постанова виконується негайно).
Суд приймає постанову іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Постанова приймається, складається і підписується в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
У виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.
