Напрям 2.6 - Листи читачів

Через публікацію листів, якщо вони відповідають формі і змісту, тре­ба надавати читачам можливість висловлювати свої думки, тобто бра­ти участь у формуванні відгуків. Шанобливе ставлення до публіцистичних принципів при друкуванні листів читачів відповідає обов'язку жур­налістської ретельності.

Відгуки читачів, надіслані до видавництв та редакцій, можуть бути опубліковані як листи читачів, якщо за формою та змістом можна розпізнати таке їхнє бажання читача. Можна припустити таку згоду, якщо відгук стосується тієї чи іншої публікації або цікавої для всіх теми і ав­тор листа не має ніяких правових претензій щодо друкування його відгуків.

Публікація імені автора листа є загальною практикою. У виняткових випадках, за побажанням автора, замість імені, використовують інші позначки. Якщо існує сумнів щодо ідентифікації особи, яка надіслала листа, слід відмовитись від публікації. Публікація фіктивних листів неприйнятна для преси.

Зміни чи скорочення відгуків, підписаних повним ім'ям, принципово неприпустимі без згоди автора. Скорочення можливі в тому разі, коли у рубриці листів читачів існує позначка про те, що редакція залишає за собою право робити скорочення зі збереженням змісту при публікації відгуків, які належать до цієї рубрики. Якщо автор наполегливо заборо­няє скорочувати або змінювати свій текст, редакція, незважаючи на своє право, має погодитися з цим або взагалі відмовитись від публікації.

Всі листи, що надходять до редакції, становлять редакційну таємницю і жодним чином не можуть бути передані третій стороні.

Опубліковані новини або твердження, які пізніше виявились неправильними, мають бути негайно і добровільно відповідним чином спростовані тим органом преси, який поширив цю інформацію.

Пункт 3 Кодексу преси

 

Напрям 3.1. Уточнення, виправлення

Для читача має стати зрозумілим, що попереднє повідомлення було повністю або частково неправильним. Уточнення чи виправлення при публікації коректного повідомлення повинні посилатись на попереднє помилкове повідомлення. Правдивий зміст має бути опублікований навіть у разі, якщо непорозуміння, пов'язане з попереднім повідомлен­ням, уже виникло в суспільстві.

При отриманні новин, інформаційних матеріалів, фото- та відеоінформації неприпустимі “брудні” методи.

Пункт 4 Кодексу преси

 

Напрям 4.1 - Принципи розслідування

Розслідування є необхідним інструментом журналістської ретель­ності. Журналісти обов’язково мають називатися. Неправдиві дані щодо персони журналіста, який веде розслідування, або того, який орган ЗМІ він представляє, не властиве іміджу та функції преси.

Приховане розслідування у надзвичайних випадках може бути виправ­даним, коли немає іншого способу роздобути інформацію вели­кої громадської ваги.

У разі нещасних випадків і катастроф преса має насамперед надавати пріоритет рятувальним заходам і порятункові постраждалих, перш ніж інформувати громадськість.

Напрям 4.2 - Розслідування щодо осіб, які потребують захисту

При розслідуваннях, пов’язаних з особами, які потребують захисту необхідна особлива стриманість. Насамперед це стосується осіб, які зовсім не володіють своїм душевним або тілесним станом чи пережи­ли надзвичайно важку душевну травму, а також дітей і неповнолітніх. Обмежені можливості власного контролю або незвичайне становище цих людей не можуть бути цілеспрямовано використані для здобуття інформації.

Треба принципово дотримуватись домовленостей про конфіденційність.

Пункт 5 Кодексу преси

Напрям 5.1 - Конфіденційність

Якщо особа надає інформацію за умови нерозкриття джерела цієї інформації, то такої умови слід дотримуватись. Конфіденційність не є обов’язковою в тому разі, коли інформація стосується злочину і потрібно повідомити про це відповідні установи. Конфіденційності можна не дотримуватись, якщо, ретельно зваживши, перевіривши та проаналізувавши справу, переважатимуть важливі державно-політичні причини, особливо ті, що стосуються існуючого кон­ституційного порядку або загрожують йому.

Про секретні події чи плани можна інформувати, якщо після виваже­ного та ретельного аналізу з’ясовується, що нагальність цієї інформації для громадськості переважає над причинами, з яких вона була визнана сек­ретною.

Кожний, хто працює в пресі, зберігає імідж, довіру до ЗМІ, а також професійну таємницю, використовує право не називати інформаторів чи джерела інформації і не поширює інформацію без їхньої одностайної згоди.

Пункт 6 Кодексу Преси

 

Напрям 6.1 - Відокремлення функцій

Якщо журналіст, окрім своєї публіцистичної діяльності, виконує інші функції, наприклад працює в уряді, державній установі чи на підприємстві, всім зацікавленим необхідно стежити за суворим розме­жуванням цих різновидів діяльності і навпаки. Конфлікти інтересів шко­дять іміджу преси.

Напрям 6.2 - Розвідницька діяльність

Розвідницька діяльність журналістів та видавців не може поєднуватися з обов’язками, пов’язаними з професійною таємницею та іміджем преси.

Відповідальність преси перед громадськістю диктує те, щоб редакційні публікації не зазнавали впливу з боку приватних чи ділових інтересів третьої сторони. Видавництва та редактори відхиляють такі спроби і стежать за чітким розподілом на редакційний текст та публікації з метою реклами.

Пункт 7 Кодексу преси

Напрям 7.1 - Відокремлення редакційного тексту від оголошень

На оплачені публікації поширюються рекламні правила. Згідно з цими пра­вилами, публікації мають бути оформлені так, щоб для читача було зрозуміло, що йдеться про рекламу.