Большой двор перед дворцом

Факелы.

Впереди Мефистофель в качестве смотрителя работ.

Мефистофель.

Эй, эй, сюда, сюда скорей,

Сюда, народ понурый,

Из жил, и связок, и костей

Скроённые лемуры!

Лемуры (хором).

Куда нас хочешь посылай,

Но, в некотором роде,

Слыхали мы, что целый край

Нам отдан под угодья.

Мы взяли колышки для вех

И цепи для промера,

Но для чего ты звал нас всех,

Забыли землемеры.

Мефистофель.

Я вам работу дам одну;

Меж вами рослый самый

Пускай растянется в длину,

По нём и ройте яму.

Как рыл отец ваш для отца

Кладбищенскую глину,

Переселенцу из дворца

Копайте домовину.

Один из лемуров (копая землю, с ужимками).

В дни молодости и проказ

На всё хватало силы.

Где можно, я пускался в пляс,

И всё мне с рук сходило.

Дала мне старость по горбу,

И в яму я свалился.

И вылетело всё в трубу,

В гробу я очутился.

Фауст (выходит ощупью из дворца, хватаясь за дверные косяки).

Как мне приятен этот стук лопат!

Рабочие, их разобрав, толпою

Кладут границу бешенству прибоя

И, как бы землю примирив с собою,

Возводят, вал и насыпи крепят.

Мефистофель (в сторону).

На мельницу мою ты воду льёшь.

Плотиной думая сковать буруны,

Морскому черту, старику Нептуну,

Заранее готовишь ты кутёж.

В союзе с нами против вас стихии,

И ты узнаешь силы роковые,

И в разрушенье сам, как все, придёшь.

Фауст.

Надсмотрщик!

Мефистофель.

Здесь!

Фауст.

Усилий не жалей!

Задатками и всевозможной льготой

Вербуй сюда работников без счёту

И доноси мне каждый день с работы,

Как подвигается рытьё траншей.

Мефистофель (вполголоса).

На этот раз, насколько разумею,

Тебе могилу роют, – не траншею.

Фауст.

Болото тянется вдоль гор,

Губя работы наши вчуже.

Но чтоб очистить весь простор,

Я воду отведу из лужи.

Мильоны я стяну сюда

На девственную землю нашу.

Я жизнь их не обезопашу,

Но благодатностью труда

И вольной волею украшу.

Стада и люди, нивы, села

Раскинутся на целине,

К которой дедов труд тяжёлый

Подвёл высокий вал извне.

Внутри по-райски заживётся.

Пусть точит вал морской прилив,

Народ, умеющий бороться,

Всегда заделает прорыв.

Вот мысль, которой весь я предан,

Итог всего, что ум скопил.

Лишь тот, кем бой за жизнь изведан,

Жизнь и свободу заслужил.

Так именно, вседневно, ежегодно,

Трудясь, борясь, опасностью шутя,

Пускай живут муж, старец и дитя.

Народ свободный на земле свободной

Увидеть я б хотел в такие дни.

Тогда бы мог воскликнуть я: «Мгновенье!

О как прекрасно ты, повремени!

Воплощены следы моих борений,

И не сотрутся никогда они».

И это торжество предвосхищая,

Я высший миг сейчас переживаю.

Фауст падает навзничь. Лемуры подхватывают его и кладут на землю.

Мефистофель.

В борьбе со всем, ничем ненасытим,

Преследуя изменчивые тени,

Последний миг, пустейшее мгновенье

Хотел он удержать, пленившись им.

Кто так сопротивлялся мне, бывало,

Простёрт в песке, с ним время совладало,

Часы стоят.

Хор.

Стоят. Молчат, как ночь.

Упала стрелка. Делу не помочь.

Мефистофель.

Упала стрелка. Сделано. Свершилось.

Хор.

Конец.

Мефистофель.

Конец? Нелепое словцо!

Чему конец? Что, собственно, случилось?

Раз нечто и ничто отожествилось,

То было ль вправду что-то налицо?

Зачем же созидать? Один ответ;

Чтоб созданное всё сводить на нет.

«Всё кончено». А было ли начало?

Могло ли быть? Лишь видимость мелькала,

Зато в понятье вечной пустоты

Двусмысленности нет и темноты.

(Пер. Б. Пастернака).

Вопросы к тексту:

1. Какое место занимает данной эпизод в произведении?

2. В чём состоит суть спора Господа и Мефистофеля?

3. Как относятся оба персонажа к людям?

4. Что мы узнаём из первого отрывка о докторе Фаусте?

5. Как относятся друг к другу Бог и Чёрт?

6. Как содержание первого отрывка обусловливает развитие действия в драме?

7. Как вы понимаете финал произведения? Кто же одержал победу в споре – Бог или Мефистофель?

Анотація

Історія російської та зарубіжної літератури XVII – XVIII ст.: хрестоматія для іноземних студентів спеціальності «Мова (російська та англійська) та зарубіжна література» / уклад. Н.Л. Юган.

 

Хрестоматію з історії російської та зарубіжної літератури XVII – XVIII ст. адресовано іноземним студентам 1 та 2 курсів спеціальності «Мова (російська – англійська) та зарубіжна література», що здобувають знання з історії російської та зарубіжної літератури.

Хрестоматія включає до себе матеріали з історії російської та зарубіжної літератури XVII – XVIII ст.: перекази художніх творів, тексти та уривки з текстів, що входять до навчальної програми (практичні заняття) курсів «Історія російської літератури XVIII ст.» та «Історія зарубіжної літератури XVII – XVIII ст.». Студенти вивчають творчість           А. Кантемира, М. Ломоносова, Д. Фонвізіна, Г. Державіна, О. Радіщева, М. Карамзіна; П. Корнеля, Ж. Расіна, Ж.-Б. Мольєра, Вольтера, Д. Дідро, Д. Дефо, Дж. Свіфта, Ф. Шиллера, Й.-В. Гете та ін.

Текстуальний матеріал супроводжується питаннями та завданнями, що їх направлено на перевірку засвоєння змісту твору та цілісний аналіз тексту. В окремих випадках завдання орієнтують студентів на проведення компаративних зіставлень твору, що вивчається,та близьких йому творів інших епох та національних культур.

Хрестоматія сприяє організації аудиторноїта самостійної роботи студентів стаціонару факультетуіноземних мов, може бутицікава студентамзаочного відділеннятавчителям.

Ключові слова: хрестоматія, російськатазарубіжна література, переказ художнього твору, текст, уривок з тексту, питання, завдання.

Аннотация

История русской и зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: хрестоматия для иностранных студентов специальности «Язык (русский и английский) и зарубежная литература» / сост. Н.Л. Юган.

Хрестоматия по истории русской и зарубежной литературы XVII– XVIIIвв. адресованаиностранным студентам 1 и 2 курсов специальности «Язык (русский – английский) и зарубежная литература», которые овладевают знаниями по истории русской и зарубежной литературы.

Хрестоматия включает в себя материалы по истории русской и зарубежной литературы XVII – XVIII вв.: пересказы художественных произведений, тексты и отрывки из текстов, которые входят в учебную программу (практические занятия) курсов «История русской литературы XVIII в.» и «История зарубежной литературы XVII – XVIII вв.». Студенты изучают творчество А. Кантемира, М. Ломоносова, Д. Фонвизина,       Г. Державина, А. Радищева, Н. Карамзина; П. Корнеля,                 Ж. Расина, Ж.-Б. Мольера, Вольтера, Д. Дидро, Д. Дефо,           Дж. Свифта, Ф. Шиллера, Й.-В. Гёте и др.

Текстуальный материал сопровождается вопросами и заданиями, направленными на поверку усвоения содержания произведения и целостный анализ текста. В отдельных случаях задания ориентируют студентов на проведение компаративных сопоставлений изучаемого произведения и близких ему произведений других эпох и национальных культур.

Хрестоматия способствует организации аудиторной и самостоятельной работы студентов стационара факультета иностранных языков, может быть интересна студентам заочного отделения и учителям.

 

Ключевые слова: хрестоматия, русская и зарубежная литература, пересказ художественного произведения, текст, отрывок из текста, вопросы, задания.

 

Summary

History of Russian and foreign literature XVII – XVIII centuries.: Reader for foreign students of specialty «Languages (Russian and English) and foreign literature» / comp. N.L. Johan.

Readings on the history of Russian and foreign literature of XVII – XVIII centuries. addressed to foreign students 1 and 2 specialty courses «Language (Russian –English) and foreign literature» that acquire knowledge on the history of Russian and world literature.

Anthology includes material on the history of Russian and foreign literature of XVII – XVIII centuries.: Retelling of works of art, texts and excerpts from texts that are part of the curriculum (eg training) courses «History of Russian literature of the XVIII century».«History of Foreign Literature XVII – XVIII centuries». Students study the work of A. Cantemir Lomonosov, D. Fonvizin, Derzhavin, A. Radishchev N. Karamzin, Corneille, Jean Racine, Jean-Baptiste Moliere, Voltaire, Diderot, D. Defoe, J. Swift, Schiller, Y.-V. Goethe, etc.

Textual material is accompanied by questions and tasks aimed at proving to mastering the content of the work and complete analysis of the text. In some cases, the job orient students to conduct comparative mapping to study the work and the people close to him the works of other eras and national cultures.

A Reader helps to organize the classroom and self-study hospital department of foreign languages, may be of interest to students and teachers of the correspondence department.

Key words: reader, Russian and foreign literature, retelling the artwork, text, an excerpt from the text, questions, tasks.

 


[1] Предрасположение.

 

[2]Обло – тучно; озорно – нагло, пакостливо; лаяй – лающее. Эпиграф –слегка изменённый стих поэмы В.К. Тредиаковского «Тилемахида» (1766). Приводя слова, которыми поэт описывал одного из царей, злоупотреблявших властью, А.Н. Радищев бросает вызов деспотическому русскому самодержавию.

[3]Во время рекрутского набора запрещается в продаже крестьян совершать купчие. (Прим. автора).

[4] Кабак на Петербургской стороне.

[5] Каков г. Сумароков и ему подобные.

[6] «Критика практического разума» и «Метафизика нравов» (нем.). – Ред.

[7]Пойдёмте к нему! (франц.). – Ред.

[8] Прощайте! (франц.). – Ред.

[9]«Антон Райзер» (нем.). – Ред.

[10]«Исповедь» Ж.-Ж. Руссо (франц.). – Ред.

[11]«История моей молодости» Штиллинга (нем.). – Ред.

[12]«Путешествие немца по Англии» (нем.). – Ред.

[13]«О языке в психологическом отношении» (нем.). – Ред.

[14]«Картины семейной жизни» (нем.). – Ред.

[15] Далее Панглос перечисляет умерших насильственной смертью упоминаемых в Библии правителей и царей, политических деятелей древности и Средневековья.

[16] Три Генриха французских… – то есть французские короли Генрих II (1547 –1559), Генрих III (1574 – 1589) и Генрих IV (1589 – 1610).

[17]Цитата из Библии (Бытие, II, 15).



Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: