(Витяги)
Ст. 1. Всі французи, які досягли 20-річного віку до першого ванде-м'єра поточного року, які з цього часу входять у перший клас призиваних на
26*2-51 |
403
військову службу, перебувають у розпорядженні уряду для відправлення їх на дійсну службу по мірі того, як потреба армії цього вимагатиме.
Нова історія в документах і матеріалах /За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К, 1935. — С 262.
Сенатус-консульт (26 квітня 1802 р.)
(Витяги)
Бонапарт, перший консул, в ім'я французького народу проголошує законом республіки такий сенатус-консульт:
Беручи до уваги, що в різні епохи, коли видані були закони про еміграцію, Франція, шматована міжусобними незгодами, змушена була витримувати проти майже всієї Европи нечувану в історії війну, яка викликала необхідність виключних і рішучих заходів;
що в даний момент, коли складено мир з зовнішніми ворогами, необхідно усталити його всередині всіма тими заходами, які можуть об'єднати французів, заспокоїти сім'ї і змусити забути лиха, неминуче зв'язані з довгочасною резолюцією;
|
|
що ніщо не може краще закріпити внутрішній мир, ніж захід, який зм'якшує суворість законів і кладе край непевності і незручності, що випливає з порядку, який створює винятки;
беручи до уваги, що подібний захід не може бути нічим іншим, як тільки амністією, що робить милість більшості, яка завжди більше помиляється, ніж винна, і яка накладає кару на головних винуватців, запитуючи їх в остаточні списки емігрантів...
Сенат видає такий декрет:
Ст. 1. Амністія за злочини, зв'язані з еміграцією, дарується всім тим особам, які в цих злочинах винні і не вилучені з її дії.
Ст. 2. Тим з указаних вище осіб, які не перебувають у Франції, пропонується повернутися туди до 1 вандем'єра XII року...
Ст. 13. Амністовані емігранти підлягатимуть протягом 10 років спеціальному урядовому наглядові...
Ст. 15. Особи, які підлягають спеціальному урядовому наглядові, проте користуватимуться всіма своїми громадянськими правами.
Ст. 16. Амністовані не зможуть ні в якому разі і ні під яким приводом опротестовувати поділи майна в результаті спадкування, а також ін-
404
ші акти і постанови, вчинені республікою і приватними громадянами до даної амністії.
Ст. 17. Те їх майно, яке перебуває ще в руках нації... буде передано їм знову без повернення назад доходів, які до дня видачі їм посвідчень про амністію повинні належати республіці...
Нова історія в документах і матеріалах /За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. —К, 1935. — С 261.
Сенатус-консульт (4 серпня 1802 р.)
(Витяги)
Ст. 13. Перший консул призначає мерів і помічників їх у муніципальних радах; строк їх повноважень п'ять років; вони можуть бути призначені знову...
|
|
Ст. 23. Перший консул призначає президентів виборчих колегій кожної сесії. Президентові належить виключна влада розпоряджання у виборчій колегії...
Ст. 25. З метою організації департаментських виборчих колегій в кожному департаменті з розпорядження міністра фінансів буде складений список 600 громадян, які платять найбільші податки, згідно із списками оподаткування земельних володінь, рухомого майна і предметів розкоші, а також згідно із списками осіб, які беруть патенти.
Ст. 26. Окружні збори обирають з цього списку членів для виборчої колегії департаменту...
Ст. 39. Консули призначаються дожиттєво. Вони перебувають членами сенату і головують в ньому.
Ст. 40. Другий і третій консули призначаються сенатом за поданням першого консула...
Ст. 42. Якщо перший консул визнає це доречним, він пропонує громадянина, який буде його наступником після його смерті.
Ст. 43. Громадянин, призначений наступником першого консула, приносить присягу республіці...
Ст. 44. Присяга дається в таких виразах:
«Клянусь підтримувати конституцію, поважати свободу сумління, перешкоджати поверненню феодальних установ, ніколи не вести війни, як
405
тільки для захисту і на славу республіки, і користуватися дорученою мені владою тільки для блага народу, від якого і для якого я її одержав».
Нова історія в документах і матеріалах І За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І. — К, 1935. — С 261—262.
Закон 12 жовтня 1803 р.
(Витяги)
Ст. 1. У виконання статті 10 закону від 6 флореаля XI року (26 квітня 1803 р.) будуть створені одинадцять військових таборів для рекрутів, які, згідно з зазначеним законом, будуть засуджені як особи, що ухиляються від військової служби...
Ст. 3. Рекрути, які будуть відправлені в зазначені табори, будуть поділені на роти по 160 чоловік кожна, не рахуючи офіцерів і сержантів...
Ст. 6. Вони будуть оселені в спеціальній казармі і одержуватимуть постачання в половинному розмірі...
Ст. 16. Кожний унтер-офіцер і солдат, обвинувачувані в дезертирстві, і кожний рекрут, засуджений як особа, що ухиляється від військової служби, який після свого оселення в таборі буде обвинувачений в дезертирстві, будуть судитися спеціальним військовим судом...
Ст. 44. Залежно від обставин, при яких вчинений був злочин, карами за дезертирство будуть:
1. Смертна кара.
2. Тягання ядра.
3. Громадські роботи.
4. Штраф у всіх випадках.
Ст. 45. Дезертири, засуджені до страти, будуть розстрілюватись... Ст. 46. Засуджені до тягання ядра будуть зайняті у великих військових гарнізонах спеціальними роботами. Вони тягатимуть ядро вагою в вісім [фунтів], прикріплене до залізного ланцюга в два з половиною метри завдовжки.
Нова історія в документах і матеріалах /За ред. М. М. Лукіна і В. М. Даліна. — Випуск І.—К, 1935. — С 262—263.
Французький цивільний кодекс (1804 р.)
(Витяги)