Закон про відновлення національної економіки (16.07.1933 р.)

Цим визнається, що країна перебуває у стані загального біду­вання, яке загрожує подальшим широким розповсюдженням безробіття і дезорганізацією промисловості, що у свою чергу тягарем лягає на міжштатну і зовнішню торгівлю, завдає збит­ків народному добробутові і підриває життєвий рівень амери­канського народу. Цим оголошується також, що Конгрес буде проводити політику, спрямовану на усунення труднощів, що стоять на шляху вільного розвитку міжштатної і зовнішньої торгівлі, яка сприяє послабленню цього напруженого стано­вища; на досягнення загального добробуту шляхом заохочен­ня організації промисловості і спільних дій різних професій­них груп; на те, щоб сприяти і підтримувати спільні дії пра­цівників і підприємців на основі рівного їх визнання з боку уряду і під його наглядом; на знищення несправедливої прак­тики у діловій діяльності; на заохочення найбільш повного використання наявних виробничих потужностей; на те, щоб уникати непотрібних обмежень виробництва (за винятком тих випадків, коли це буде тимчасово необхідним); на збільшен­ня споживання промислових і сільськогосподарських про­дуктів шляхом підвищення купівельної спроможності насе­лення; на зменшення безробіття і надання тут необхідної до­помоги і на покращення умов праці; а також будь-якими інши­ми способами прагнути до оздоровлення промисловості і збе­реження природних багатств...

Ст.З (а). Після надходження на ім'я президента відповідних прохань від однієї або більше професійних або промислових асоціацій чи груп, президент може затверджувати кодекс або кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію для певної професії або галузі промисловості, або їх окремих організацій, у відповідності з внесеними прохачем або прохачами пропо-

123

зиціями, якщо він виявить: (1) що ці асоціації або групи не ставлять нікому нерівних обмежень при прийнятті своїх членів, і що вони дійсно є представниками зазначених у проханні професій або галузей промисловості, або організацій, що вхо­дять до них; (2) що запропоновані кодекс або кодекси про справедливу (чесну) конкуренцію не спрямовані на розвиток монополій або на знищення, або придушення дрібного підприємництва, і що вони будуть сприяти втіленню у життя політики, передбаченої цим законом...

Після затвердження президентом якого-небудь із зазначе­них кодексів про справедливу (чесну) конкуренцію, положення цього кодексу будуть вважатись як норми, що регулюють спра­ведливу конкурентну практику для цієї професії або галузі промисловості, або організацій, що входять до неї. Будь-яке порушення ціх норм при укладенні якої-небудь міжштатної або зовнішньоторговельної угоди, таке, що торкається цієї угоди, буде розглядатись як нечесна комерційна конкурен­ція, розуміючи цей термін так, як він тлумачиться у діючому законі про права Федеральної торговельної комісії.

Усі кодекси про справедливу конкуренцію, а також угоди або ліцензії, схвалені, укладені або видані у відповідності із цим законом, мають передбачати: (1) що усі, працюючі по найму особи, мають право на організацію і на укладення ко­лективних договорів через ними власне обраних представ­ників, і що роботодавці або їх представники не можуть втру­чатись, здійснювати тиск або іншим чином обмежувати їх спільні дії при обранні ними своїх представників або самоор­ганізації з метою ведення переговорів про колективну угоду або вжиття інших заходів взаємодопомоги або захисту; (2) що жодному працюючому або шукачу роботи не буде обумовле­но його працю вступом до того чи іншого компанійського союзу або утримання від вступу, організації чи надання допо­моги обраному ним за власним бажанням робітничому со­юзу; (3) що підприємці згідні з максимальною тривалістю робочого дня, мінімальним рівнем оплати та іншими умова­ми найму, схваленими або зазначеними президентом...

Маючи на увазі втілення у життя цього закону, президент вповноважується створити надзвичайне федеральне управлі­ння громадських робіт, усі повноваження якого будуть

124

здійснюватись федеральним надзвичайним адміністратором громадських робіт...

Кодекс про справедливу конкуренцію для бавовняної текстильної промисловості (17.07.1933 р.)

Від набуття чинності цього кодексу про справедливу кон­куренцію встановлюється, що всі підприємці у бавовняній текстильній промисловості зобов'язані виплачувати усім пра­цюючим особам найманої праці, за винятком учнів протягом шести тижнів їх навчання, робітникам, що очищають бавов­ник, і сезонним робітникам, мінімум заробітної плати у 12 доларів на тиждень у південному поясі і 13 доларів на тиж­день у північному поясі за 40 годин роботи.

Від дня набуття чинності кодексу про справедливу конку­ренцію встановлюється, що підприємці бавовняної текстиль­ної промисловості мають планувати роботу усіх працюючих найманих осіб, за винятком ремонтних робітників, механіків, електриків, пожежників, службовців, а також управлінського апарату, транспортних, сторожевих і інших бригад, що пра­цюють за межами території підприємства таким чином, щоб їх праця не перевищувала 40 годин на тиждень, і роботу ме­ханічного обладнання так, щоб для його обслуговування не потрібно було вводити більше двох змін, кожна із яких ста­новила б 40 годин на тиждень...