Декрет РНК Про суд №1 ( 24.ХІ.1917 р. )

1. Окружні суди, палати і... сенат з усіма департаментами, військові і морські суди усіх найменувань, а також комерційні

132

суди замінюються судами, створеними на основі демократич­них виборів.

2. Припинити чинність існуючого донині інституту миро­
вих суддів, замінивши їх місцевими судами у складі місцево­
го судді і двох чергових засідателів. Місцеві суди обираються
на основі прямих демократичних виборів, а до призначення
таких виборів, тимчасово — районними і волосними, а де
таких немає — повітовими, міськими і губернськими Радами
робітничих, солдатських і селянських депутатів.

Місцеві суди вирішують усі цивільні справи вартістю до 3000 крб. і кримінальні справи, якщо обвинувачуваному загрожує кара не більше двох років позбавлення волі і якщо цивільний позов не перевищує 300 крб. Ці вироки апеляції не підляга­ють..

3. Ліквідувати донині існуючі інститути судових слідчих
прокурорського нагляду, а також інститути присяжної і при­
ватної адвокатури. Попереднє дізнання у кримінальних спра­
вах покладається на місцевих суддів одноосібно, до того ж
постанови їх про особисте затримання і віддачу до суду по­
винні бути підтверджені постановою всього місцевого суду. У
ролі обвинувачувачів і захисників, що допускаються на стадії
попереднього слідства, а у цивільних справах — повіреники,
допускаються усі громадяни (непорочні) обох статей, що ко­
ристуються громадянськими правами.

4. Місцеві-суди керуються у своїх рішеннях і вироках зако­
нами повалених урядів тоді, якщо вони не відмінені револю­
цією і не протирічать революційній совісті і революційній
правосвідомості.

5. Для боротьби з контрреволюційними силами, мародер­
ством, грабунками, крадіжками, саботажем та зловживання­
ми торговців, промисловців, чиновників і інших осіб ство­
рюються робітничі і селянські Робітничі трибунали у складі
одного голови і шести чергових присяжних, які обираються
губернськими або міськими Радами робітничих, солдатських
і селянських депутатів.

Для проведення попереднього слідства при тих же Радах створюються слідчі комісії.

 

133

Декрет ВЦВК і РНК від 2 (15) грудня 1917 p. Про ВРНГ.

1) При РНК створюється ВРНГ (Вища рада народного гос­
подарства).

2) Завданням ВРНГ є організація народного господарства і
державних фінансів. Вона виробляє загальні норми і план
регулювання і економічного життя країни, узгоджує і об'єднує
діяльність центральних і місцевих регулюючих установ (на­
рада з палива, металу, транспорту, центральний продоволь­
чий комітет та ін.) відповідних наркоматів..., Всеросійської
Ради Робітничого контролю, а також... діяльність фабрично-
заводських і професійних організацій робітничого класу.

3) ВРНГ надається право конфіскації, реквізиції, секвестра,
примусового синдикування галузей промисловості і торгівлі та
інших заходів у галузі виробництва, розподілу держаних фінансів.

З протоколу РНК № 21 про створення ВНК

(Всеросійської надзвичайної комісії)

7 (20) грудня 1917 р.

Завдання комісії: 1) запобігати і ліквідовувати усі контрре­волюційні і саботажні спроби і дії по всій Росії з будь-якого боку; 2) віддача до суду Революційних трибуналів усіх сабо­тажників і контрреволюціонерів і вироблення заходів бороть­би з ними; 3) комісія веде тільки попереднє розслідування, якщо це чиниться з запобіжною метою; 4) комісія поділяєть­ся на відділи: а) інформаційний, б) організаційний (для органі­зації боротьби з контрреволюцією на всій території Росії і філіальних відділів), в) відділ боротьби з саботажем і контр­революцією.

Декрет ВЦВК. Про суд №2 від 7 березня 1918 р.

Ст. 1. Для розгляду справ, що не підсудні місцевому народ­ному судові, створюються окружні нарсуди, члени яких оби­раються в округах місцевими Радами.

134

Ст.З. Усі підготовлені до суду розпорядження приймаються колегіально у складі не менше трьох постійних членів окруж­ного народного суду. Рішення справ по суті у цивільних відділах приймаються у складі трьох постійних членів окруж­ного народного суду і чотирьох народних присяжних. У кри­мінальних справах рішення по суті приймається у складі два­надцяти чергових присяжних і двох запасних під головуван­ням одного із постійних членів суду.

Касація рішень.

Ст.4. Оскарження в апеляційному порядку відміняється і допускається лише касація рішень.

Ст.5. При оскарженні у касаційному порядку суд має право скасувати рішення не тільки з причин формальних порушень, визнаних ним суттєвими, але й у тому випадку, коли визнає, що, оскаржене рішення явно несправедливе. Після скасуван­ня рішення справа передається на новий розгляд у новому складі суду. Касаційному суду також належить право поми­лування і пом'якшення покарання

Про судочинство і підсудність.

Ст.7. У судах усіх інстанцій допускається судомовлення на усіх місцевих мовах. Право вирішення судочинства на якійсь мові надається судам разом з Радами.

Ст.8. Судочинство як у цивільних, так і кримінальних спра­вах ведеться за правилами судових статутів 1864 p., якщо вони не скасовані ЦВК і РНК і не протирічать правосвідомості трудящих.

Постанова Робітничого і Селянського уряду 22.Х.1917 р.

Про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл робочого часу

1. Розповсюджується на всі підриємства незалежно від того, кому вони належать.

135

 

2. Робочий час, що визначається правилами внутрішнього
розпорядку підприємств, не повинен перевищувати 8 робо­
чих годин на добу і 48 годин на тиждень, включаючи і час на
чистку машин і приведення в порядок приміщення.

3. Не більше як через 6 годин від початку робіт встанов­
люється перерва не менше ніж на одну годину.

4. В нічний час забороняється користуватись працею жінок
і підлітків віком до 16 років.

 

5. Тривалість робочого часу для тих, хто не досяг 18 років,
має бути не більшим 6 годин.

6. При однозмінній роботі найменша тривалість недільного
і святкового відпочинку має становити 42 години.

7. На особливо шкідливих виробництвах робочий день мен­
ший.

16. На підземні роботи робітники жіночої і чоловічої статі

віком до 18 років не допускаються.

Декрет ВЦВК і РНК від 18.ХІІ.1917 р.

Про шлюб і ведення книг актів

громадянського стану

Російська Республіка визнає лише громадянські шлюби, на основі таких правил:

1. Особи, що бажають взяти шлюб, усно заявляють про це або подають заяву у відділ записів шлюбів і народжень при міській (районній, повітовій чи волосній) управі. Церковний шлюб, поряд з обов'язковим громадянським, є приватною справою тих, що беруть шлюб.

10. Позашлюбні діти зрівнюються з шлюбними щодо прав обов'язків як батьків до дітей, так і дітей до батьків.

Батьком і матір'ю дитини записуються особи, що подалі про те заяву і зробили відповідний в ній підпис. Винуваті ] дачі заздалегідь неправдивих свідчень притягуються до кримі нальної відповідальності. На випадок неподання батьком по зашлюби ої дитини заяви про батьківство, мати дитини, опі кун або сама дитина має право у судовому порядку встанов лювати батьківство.

Декрет ВЦВК від 27 (14) квітня 1918 р. Про відміну успадкування

Успадкування як по закону, так і за духовним заповітом відміняється. Після смерті власника майно стає власністю РРФСР.

Декрет РНК від 8.V.1918 р. (про хабарництво)

1 Особи, що перебувають на державній або громадській службі РРФСР, які винні в одержанні хабаря за виконання дій, що входять до кола їх обов'язків, караються позбавлен­ням волі на період не менше 5 років і примусовими роботами на той же період.

2. Цій же карі підлягають особи: а) винні у дачі хабаря і б) підштовхувачі, посібники і всі ті, хто має відношення до дачі хабаря службовцям.

З Спроба одержання або дачі хабаря карається як закінче­ний злочин.

5. Якщо особа, що є винною у дачі хабаря або його одер­жанні, належить до заможного класу і користується хабарем для збереження або одержання привілеїв, то вона карається найбільш тяжкими, неприємними і примусовими роботами, а все її майно конфіскується.

Декрет РНК від 22.VII. 1918 р. Про спекуляцію

1 Винуватий у збуті, скупці або зберіганні з метою збуту у вигляді промислу продуктів харчування, монополізованих Республікою, позбавляється волі на період не менше як 10 років у поєднанні з найважчими примусовими роботами і конфіскацією всього майна.

2. Винуватці у збуті... інших монополізованих предметів караються позбавленням волі на період не менше як 5 років і конфіскацією всього майна.

 

136

 

137

Декрет РНК від 11 січня 1919 р. Про розкладку між

губерніями зернових хлібів і фуражу, що підлягають

відчуженню в розпорядження держави

1 Уся кількість необхідного державі хліба і фуражу розкла­дається для відчуження в населення між губерніями, що ви­рощують його

4 До розкладки, встановленої Наркоматом продовольства, розпорядженням губпродкомітетів додатково розкладається кількість хліба та зернового фуражу, необхідного для потреб місцевого міського і сільського населення, що не має свого хліба у потрібній нормі.

6. Уся кількість хліба і зернового фуражу повинні бути відчу­жені у населення по встановлених твердих цінах і поставлені до 15 VI 1919 р

10 Сільські хазяєва, що не здали до встановленого терміну накладену на них кількість хлібо-фуражу, підлягають приму­совому безплатному відчуженню знайдених у них запасів. До тих, що не підкоряються і приховують свої запаси, застосову­ються суворі заходи аж до конфіскації майна і позбавлення волі за вироком народного суду.

Постанова ВРГН від 20 листопада 1920 р. Про націоналізацію підприємств

1 Усі промислові підприємства, що є у власності приват­них осіб або товариств, що мають кількість робітників більше 5 (за наявності механічного двигуна) або 10 (без двигуна), оголошуються націоналізованими.

Постанова РНК від 5 вересня 1918 р. Про червоний терор

РНК, заслухавши доповідь голови ВНК по боротьбі з контр­революцією, спекуляцією і злочинністю вважає, що за такої ситуації забезпечити таку боротьбу шляхом терору є прямою необхідністю; необхідно захистити Радянську Республіку від

класових ворогів через ізоляцію їх у концентраційних табо­рах; підлягають розстрілові усі особи, що належать до біло­гвардійських організацій, знаходяться у змові, беруть участь у заколоті.

Декрет ВЦВК вщ 30.ХІ.1918 р. Про народний суд РРФСР Загальні засади судовлаштування

Ст. 1. У межах РРФСР створюється єдиний нарсуд у складі:

1) одного постійного народного судді;

2) двох або шести чергових суддів — народних присяжних.
Ст.5. Народний суд діє у складі:

або 1) одного постійного народного судді,

або 2) постійного народного судді і шести чергових народ­них присяжних,

або 3) постійного народного судді і шести наступних на­родних присяжних.

Ст.6. Постійний народний суддя самочинно:

1) розглядає справи про розлучення і справи у порядку без-
спірного ведення;

2) проводить, у випадку необхідності, попереднє дізнання у
кримінальних справах, що підлягають розгляду нарсуду за його
участю у складі двох присяжних;

4) наглядає за веденням дізнання органами міліції, даючи керівні вказівки.

Ст.7. Народний суд діє у складі постійного народного судді і шести наступних народних присяжних при розгляді кримі­нальних справ: про замах на життя, нанесення тяжких ран, зґвалтування, розбій, підроблення грошових знаків і доку­ментів, хабарництво і спекуляцію монопольними і нормова­ними продуктами споживання.

Ст.8. Нарсуд діє у складі постійного судді і двох наступних присяжних в решті кримінальних і цивільних справ.

Ст.22. При розгляді усіх справ суд застосовує декрети Уря­ду, а у випадку відсутності відповідного декрету — керується соціалістичною правосвідомістю.

Ст.28. Слідство ведеться слідчими комісіями, повітовими і

 

138

 

І іл

міськими.

Ст.40. При повітових і губернських виконкомах Рад ство­рюються колегії захисників, звинувачувачів і представників сторін у цивільному процесі.

Ст.52. Народний суддя і присяжні повинні бути відведені у тому випадку, якщо безпосередньо чи опосередковано заці­кавлені у вирішенні справи або перебувають у особливих сто­сунках із сторонами.

Ст.64 Усі засідання відкриті, але, коли є потреба, публіка може бути виведена за рішенням суду.

Ст 74 Вироки і рішення суду є кінцевими і обжалуванню в апеляційному порядку не підлягають.

Ст 75 Вироки у кримінальних справах, а також рішення у цивільних справах можуть бути оскаржені у касаційному по­рядку у Раді народних суддів.

Постанова ВЦВК від 17.11.1919 р. Про ВНК

2. За наявності збройного виступу за НК зберігається право безпосередньої розправи з метою ліквідації злочину.

5. Революційному трибуналу надається право перевірки слідчих дій НК.

Декрет ВЦВК від 12.IV. 1919 р.

1. Революційні трибунали створюються з спеціальною ме­
тою для розгляду справ про контрреволюційні та інші дії, що
спрямовані проти усіх завоювань Жовтневої революції і на
ослаблення сили і авторитету Радянської влади. У зв'язку з
цим, трибуналам надається нічим не обмежене право у ви­
значенні міри репресії. Оскарження рішень Революційного
трибуналу не допускається.

2. Ревтриби створюються в усіх губернських містах респуб­
ліки, по одному на губернію. Такі трибунали можуть бути
створені у містах з населенням більше 200 000 чол.

7. Слідство ведеться спеціальними комісіями, що підпорядко­вуються Трибуналу у складі п'яти осіб, призначених ревтрибом.

17. Допуск до участі у справі обвинувачувачів і захисників цілком залежить від трибуналу і дозволяється у розпорядчому

140

засіданні. Захисники допускаються лише із колегії обвинува­чувачів і захисників при Радах.

28. Для подання касаційних скарг і протестів на вироки
трибуналів надається 48 годин з часу вручення копії вироку
засудженому. Право винесення касаційних протестів на ви­
роки трибуналів належить кожному громадянину республіки.

29. Для розгляду касаційних скарг і протестів у справах, що
розгладаються у трибуналах, створюється Касаційний трибу­
нал при ВЦВК.

Декрет ВЦВК від 24.Х. 1919 р. Про ревкоми

1. Ревкоми створюються для оборони від ворога і підтрим­
ки раволюційного порядку: 1) у місцевостях, звільнених від
ворога, 2) у прифронтовій смузі і 3) в тилу.

2. Ревкоми у місцевостях, звільнених від ворога, створю­
ються у складі від 3 до 5 осіб.

6. Ревкоми тилу складаються з 3-5 членів, обов'язково з голови виконкому, одного із членів виконкому і місцевого військового комісара.

Декрет ВЦВК від 8.ІІ.1920 р. Про РСІ

1. Замість Держконтролю створюється РСІ. Крім функцій Держконтролю на них покладаються такі завдання:

а) негайно приступити до реорганізації усіх органів Держ­
контролю на основі широкого залучення трудящих мас;

б) боротьба з бюрократизмом і волокітою, посилення фак­
тичного контролю через летючі комісії, як в галузі адмініст­
ративного управління, так і в галузі господарській.

Кодекс законів про акти громадянського стану, шлюбні, сімейні і опікунське право 16.ІХ.1918 р.

Акти громадянського стану ведуться виключно цивільною владою.

52. Тільки світський шлюб, зареєстрований у відділі записів акту громадянського стану, породжує права і обов'язки под-

141

ружжя. Шлюб, взятий за релігійними обрядами і за сприян­ням духовних осіб, не породжує ніяких прав і обов'язків для осіб, що взяли його, якщо він не зареєстрований у встановле­ному порядку.

Примітка. Церковні і релігійні шлюби, укладені до 20 груд­ня 1917 р. з додержанням умов і форм, передбачених колиш­німи законами, мають силу зареєстрованих шлюбів.

66. Шлюбний вік встановлюється для жіночої статі 16, а чоловічої — 18 років.

70. Укладення шлюбу можливе лише за наявності взаємної згоди осіб, що беруть шлюб.

87. Причиною для розлучення може бути як згода обох, так і бажання одного з подружжя розлучитись.

91. За наявності згоди обох, прохання про розлучення може бути подане як до місцевого суду, так і до відділу ЗАГСу.

105. Шлюб не створює спільності майна подружжя.

106. Подружжя може вступати в усі дозволені законом май­
ново-договірні відносини. Угоди між подружжям, спрямовані
на зменшення майнових прав дружини або чоловіка, недійсні
і необов'язкові як для третіх осіб, так і для подружжя.

107. Один з подружжя має право на одержання від іншого
допомоги, якщо останній спроможний її надавати.

141—142. Суд встановлює батьківство.

144. Якщо суд при розгляді справи встановить, що особа у момент зародження дитини хоч і була у близьких стосунках з батьком дитини, але одночасно й з іншими особами, то суд Приймає рішення про притягнення останніх як відповідачів і покладає на них обов'язок брати участь у витратах пов'яза­них з вагітністю, родами і утриманням дитини.

Постанова ВЦВК від 14.11.1919 р. Про соціалістич­ний землеустрій і про заходи переходу до соціалі­стичного землеробства (положення)

Ст.1. Вся земля у межах РРФСР, у чиєму б користуванні вона не була, вважається єдиним державним фондом.

Ст.2. Єдиний державний фонд перебуває у безпосередньо­му віданні і розпорядженні відповідних Наркоматів і підвідом-

142

чих їм місцевих органів.

Ст. 3. Великі радянські господарства, комуни, този і т.п. є найкращими засобами у знищенні всякої експлуатації люди­ни людиною, для організації сільського господарства на базі соціалізму з використанням завоювань науки і техніки.

Постанова наркому юстиції 4.ХІ.1920 р. Керівні засади кримінального права РРФСР

Про кримінальне право

1) Право — це система суспільних відносин, що відповідає
інтересам пануючого класу і захищається створеною ним си­
лою.

2) Кримінальне право включає правові норми та інші пра­
вові заходи, якими система суспільних відносин цього класо­
вого суспільства захищається від порушень репресіями.

 

11) При визначенні покарання суд оцінює ступінь і харак­
тер небезпеки як власне злочинця, так і вчиненого ним зло­
чину. Для цього суд встановлює особу злочинця і те, наскільки
сама дія за цих обставин часу і місця злочину порушує осно­
ви суспільної безпеки.

12) При визначенні покарання у кожному окремому випад­
ку необхідно розрізняти до якого класу належить злочинець:
з метою відновлення, збереження або отримання якогось при­
вілею вчинив злочин заможний, а чи бідняк — у стані голоду
і нужди; чи вчинено злочин в інтересах відновлення влади
пригнічуючого класу; свідомо чи несвідомо вчинено злочин;
професіонал (рецидивіст) вчинив злочин, чи початківець;
група чи одна особа вчинила злочин.

13) Неповнолітні до 14 років непідсудні. До них і осіб віком
14-18 років застосовуються виховні заходи.

Види покарання:

а) переконування; б) громадський осуд; г) оголошення бой­коту; д) виключення з об'єднання; є) відшкодування збитків; ж) усунення з посади; з) конфіскація всього або частини майна; к) позбавлення політичних прав; л) оголошення ворогом ре­волюції або народу; м) примусові роботи на певний термін; н) позбавлення волі на певний термін; о) оголошення поза

143

законом; п) розстріл; р) поєднання вищезазначених видів
покарання.                                                                  .

Примітка. Нарсуди не застосовують смертної кари.. Умовне засудження застосовується, коли злочин вчинено: 1) вперше; 2) за виключно тяжких життєвих обставин; 3) коли небезпека засудженого для оточуючих не вимагає його не­гайної ізоляції.