2018-02-14
179
Стаття 1. Право сімей з дітьми на державну допомогу
Громадяни України, в сім’ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також особи, що набули статусу біженця, мають право на державну допомогу нарівні з громадянами України на умовах, передбачених цим Законом, іншими законами або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
У разі, коли міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила, встановлені цим договором.
Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 3. Види державної допомоги сім’ям з дітьми
Відповідно до цього Закону призначаються такі види державної допомоги сім’ям з дітьми:
1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
2) одноразова допомога при народженні дитини;
3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
4) допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням;
5) допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми.
Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та об’єднання громадян за рахунок власних коштів можуть запроваджувати додаткові види допомоги та встановлювати доплати до державної допомоги сім’ям з дітьми.
Стаття 5. Органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги сім’ям з дітьми
Всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби).
Розділ II. Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами
Стаття 7. Право на допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами
Право на державну допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами мають за цим Законом всі жінки (у тому числі неповнолітні), які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Стаття 9. Розмір допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами
Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Розділ III. Одноразова допомога при народженні дитини
Стаття 10. Право на одноразову допомогу при народженні дитини
Одноразова допомога при народженні дитини за цим Законом надається одному з батьків дитини (усиновителю чи опікуну), не застрахованому в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Стаття 12. Розмір одноразової допомоги при народженні дитини
Одноразова допомога при народженні дитини надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Розділ IV. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Стаття 13. Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має не застрахована в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Стаття 15. Розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
У разі народження (усиновлення, встановлення опіки) двох і більше дітей допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину.
Розділ V. Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням
Стаття 16. Право на допомогу на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається особам, визначеним в установленому законом порядку опікунами чи піклувальниками дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.
Стаття 18. Розмір допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром одержуваних на дитину аліментів та пенсій за попередні шість місяців.
Розділ VI. Допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми
Стаття 19. Умови призначення допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми
Допомога призначається малозабезпеченим сім’ям з дітьми (у тому числі з усиновленими дітьми та дітьми, які перебувають під опікою чи піклуванням) віком до 16 років (учнів — до 18 років), якщо середньомісячний сукупний доход сім’ї є нижчим від прожиткового мінімуму для сім’ї.
Допомога малозабезпеченим сім’ям з дітьми призначається з місяця звернення по допомогу терміном на шість місяців і виплачується щомісячно. Питання про продовження виплати зазначеної допомоги вирішується на підставі поновлених документів про стан матеріального забезпечення сім’ї.
Стаття 20. Розмір допомоги малозабезпеченим сім’ям з дітьми
Розмір допомоги визначається як різниця між прожитковим смінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом за попередні шість місяців.
