Старий заповіт. Гріхопадіння

 

Буття 2

1. І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє.

2. І скінчив Бог дня сьомого працю Свою, яку Він чинив. І Він відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив.

З. І поблагословив Бог день сьомий, і його освятив, бо в нім відпочив Він від усієї праці Своєї, яку, чинячи, Бог був створив.

4. Це ось походження неба й землі, коли створено їх, у дні, як Господь Бог создав небо та землю.

5. І не було на землі жодної польової рослини, і жодна ярина польова не росла, бо на землю дощу Господь Бог не давав, і не було людини, щоб порати землю.

6. І пара з землі підіймалась, і напувала всю землю.

7. І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею.

8. І насадив Господь Бог рай у в Едені на сході, і там осадив людину, що її Він створив.

9. І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево Пізнання добра і зла.

10. І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюється і стає чотирма печатками.

11. Імення одному Пішон, оточує він усю землю Хавіла, де є золото.

12. А золото тієї землі добре; там белій і камінь онікс.

13. Ім'я ж другої річки Ґіхон, вона оточує ввесь край Етіопії.

14. А ім'я річки третьої Тигр, вона протікає на сході Ашшуру. А річка четверта вона Ефрат.

15. І взяв Господь Бог людину, і в еденському раї вмістив був її, щоб порала його та його доглядала.

16. І наказав Господь Бог Адамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш їсти.

17.  Але з дерева знання добра й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!

18. І сказав Господь Бог: Недобре, щоб бути чоловіку самотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.

19. І вчинив Господь Бог із землі всю польову звірину, і все птаство небесне, ідо Адама привів, щоб побачити, як він їх кликатиме. А все, як покличе Адам до них, до живої душі воно ймення йому.

20. І назвав Адам імена всій худобі, і птаству небесному, і всій польовій звірині. Але Адамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.

21. І вчинив Господь Бог, що на Адама спав міцний сон, і заснув він. І Він узяв одне з ребер його, і тілом закрив його місце.

22. І перетворив Господь Бог те ребро, що взяв із Адама, на жінку, і привів її до Адама.

23. І промовив Адам: Оце тепер вона кість від костей моїх, і тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватися, бо взята вона з чоловіка.

24. Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї, і стануть вони одним тілом.

25. І були вони нагі обоє, Адам та жінка його, і вони не соромились.

Буття З

 

1.  Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого деревараю?

2. І відповіла жінка змієві: 3 плодів дерева раю ми можемо їсти,

З.  але з плодів дерева, що в середині раю, Бог сказав: Не їжте із нього, і не доторкайтесь до нього, щоб вам не померти.

4. І сказав змій до жінки: Умерти не вмрете!

5. Бо відає Бог, що дня того, коли будете з нього ви їсти, ваші очі розкриються, і станете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.

6. І побачила жінка, що дерево добре наїжу, і принадне для очей, і пожадане дерево, щоб набути знання. І взяла з його плоду, та й з'їла, і разом дала теж чоловікові своєму, і він з'їв.

7. І розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фігові листя, і зробили опаски собі.

8. І почули вони голос Господа Бога, що по раю ходив, як повіяв денний холодок. І сховався Адам і його жінка від Господа Бога серед дерев раю.

9. І закликав Господь Бог до Адама, і до нього сказав: Де ти?

10.  А той відповів: Почув я Твій голос у раю і злякався, бо нагий я,і сховався.

11. І промовив Господь: Хто сказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?

12. А Адам відказав: Жінка, що дав Ти її, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, і я їв.

13. Тоді Господь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? А жінка сказала: Змій спокусив мене, і я їла.

14. І до змія сказав Господь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклятіший над усю худобу, і над усю звірину польову! На своїм череві будеш плазувати, і порох ти їстимеш у всі дні свойого життя.

15. І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'яту.

16. До жінки промовив: Помножуючи, помножу терпіння твої та болі вагітності твоєї. Ти в муках родитимеш діти, і до мужа твого пожадання твоє, а він буде панувати над тобою.

17. І до Адама сказав Він: За те, що ти послухав голосу жінки своєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорячи: Від нього не їж, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї всі дні свойого життя.

18. Тернину й осот вона буде родити тобі, і ти будеш їсти траву польову.

19. У поті свойого лиця ти їстимеш хліб, аж поки не вернешся в землю, бо з неї ти взятий. Бо ти порох, і до пороху вернешся.

20. І назвав Адам ім'я своїй жінці: Єва, бо вона була мати всього живого.

21. І зробив Господь Бог Адамові та жінці його одежу шкуряну і зодягнув їх.

22. І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло. А тепер коли б не простяг він своєї руки, і не взяв з дерева життя, і щоб він не з'їв, і не жив повік віку.

23. І вислав його Господь Бог із еденського раю, щоб порати землю, з якої узятий він був.

24 І вигнав Господь Бог Адама. А на схід від еденського раю поставив Херувима і меча полум'яного, який обертався навколо, щоб стерегти дорогу до дерева життя.

 

 

Текст 7.5.

 

БІБЛІЯ.

НОВИЙ ЗАПОВІТ. СТРАШНИЙ СУД

 

[Об'явлення Іоанна Богослова 21, 22]

Об'явлення 2 7

 

1. І бачив я небо нове й нову землю, перше бо небо та перша земля проминули, і моря вже не було.

2. І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, що сходив із неба від Бога, що був приготований, якневіста, прикрашенадля чоловіка свого.

3. І почув я гучний голос із престолу, який кликав: Оце оселя Бога з людьми, і Він житиме з ними! Вони будуть народом Його, і Сам Бог буде з ними,

4. І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре, і не буде вже смерти. Ані смутку, ані крику, ані болю вже не буде, бо перше минулося!

5. І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось нове все творю! І говорить: Напиши, що слова ці правдиві та вірні!

6. І сказав Він мені: Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому дармо Я дам від джерела живої води.

7. Переможець наслідить усе, і Я буду Богом для нього, а він Мені буде за сина!

8. А лякливим, і невірним, і мерзким, і душогубам, і розпусникам, і чарівникам, і ідолянам, і всім неправдомовцям, їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою, а це друга смерть!

9. І прийшов до мене один із семи Анголів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, говорячи: Ходи, покажу я тобі невісту, жону Агнця.

10. І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходив із неба від Бога.

11 Славу Божу він має. А світлість його подібна до каменя дорогоцінного, як каменя ясписа, що блищить, як кришталь.

12. Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Анголів та ймення написані, а вони імення два­надцятьох племен синів Ізраїля.

13. Від сходу три брамі, і від півночі три брамі, і від півдня три брамі, і від заходу три брамі.

14. І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них дванадцять імен дванадцяти апостолів Агнця.

15. А той, хто зо мною говорив, мав міру, золоту тростину, щоб зміряти місто, і брами його і його мур.

16. А місто чотирикутне, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина, і шири­на, і вишина його рівні.

17. І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола.

18.  Його мур був збудований з яспису, а місто було щире золото, подібне до чистого скла.

19. Підвалини муру міського прикрашені були всяким дорогоцінним камінням. Перша підвалина яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд,

20. П'ята сардонікс, шоста сардій, сьома хризоліт, восьма берил, дев'ята топаз, десята хрисопрас, одинадцята якинт, дванадцята аметист.

21. А дванадцять брам то дванадцять перлин, і кожна брама зокрема була з однієї перлини. А вулиці міста щире золото, прозорі, як скло.

22. А храму не бачив я в ньому, бо Господь, Бог Вседержитель то йому храм і Агнець.

23. І місто не має потреби ні в сонці, ні в місяці, щоб у ньому світили, слава бо Божа його освітила, а світильник для нього Агнець.

24. І народи ходитимуть у світлі його, а земські царі принесуть свою славу до нього.

25. А брами його зачинятись не будуть удень, бо там ночі не буде.

26. І принесуть до нього славу й честь народів.

27. І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця.

Об'явлення 22

 

1. І показав він мені чисту ріку живої води, ясну, мов кришталь, що випливала з престолу Бога й Агнця.

2. Посеред його вулиці, і по цей бік і по той бік ріки дерево життя, що родить дванадцять раз плоди, кожного місяця приносячи плід свій. А листя дерев на вздоровлення народів.

3. І жадного прокляття більше не буде. І буде в ньому Престол Бога та Агнця, а раби Його будуть служити Йому,

4. І побачать лице Його, а Ймення Його на їхніх чолах.

5. А ночі вже більше не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освітлює їх Господь, Бог, а вони царюватимуть вічні віки.

6. І сказав він до мене: Це вірні й правдиві слова, а Господь, Бог духів пророчих, послав Свого Ангола, щоб він показав своїм рабам, що незабаром статися мусить.

7. Ото, незабаром приходжу. Блаженний, хто зберігає пророчі слова цієї книги!

8. І я, Іван, чув і бачив оце. А коли я почув та побачив, я впав до ніг Ангола, що мені це показував, щоб вклонитись йому.

9. І сказав він до мене: Таж ні! Бо я співслуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігає слова цієї книги. Богові вклонися!

10. І сказав він до мене: Не запечатуй слів пророцтва цієї книги. Час бо близький!

11. Неправедний нехай чинить неправду ще, і поганий нехай ще опоганюється. А праведний нехай ще чинить правду, а святий нехай ще освячується!

12. Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його.

13. Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець.

14. Блаженні, хто випере шати свої, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!

15 А поза ним будуть пси, і чарівники, і розпусники, і душогуби, і ідоляни, і кожен, хто любить та чинить неправду.

16. Я, Ісус, послав Свого Ангола, щоб засвідчити вам це у Церквах. Я корінь і рід Давидів, зоря ясна і досвітня!

17. А Дух і невіста говорять: Прийди! А хто чує, хай каже: Прийди! І хто прагне, хай прийде, і хто хоче, хай воду життя бере дармо!

18.  Свідкую я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій.

19.  А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що напи­сане в книзі оці й.

20. Той, Хто свідкує, говорить оце: Так, незабаром прийду! Амінь. Прийди, Господи Ісусе!

21. Благодать Господа нашого Ісуса Христа зо всіма вами! Амінь.

 

 

Текст 7.6.