Фестивальна палітра: українські фестивалі академічної музики

 

Провідні вітчизняні фестивалі, що мають статус міжнародних і репрезентують себе як головні й «просунуті» арт-акції, щорічно відбуваються у великих містах країни: в столиці – «Київ Мюзік Фест», «Музичні прем'єри сезону», форум «Музика молодих» (раз на два роки), у Львові – «Контрасти», Одесі – «Два дні й дві ночі нової музики», Харкові – «Харківські асамблеї» тощо. Усі вони мають доволі поважний «вік», що доводить їхню життєздатність і значущість.

«Київ Мюзік Фест» - один із найстаріших і найавторитетніших фестивалів, який відбувався вже у двадцять третій раз. Цей осінній марафон став своєрідною візитівкою столиці зокрема й України в цілому. Засновником фестивалю був І.Карабиць, який за 13 років керівництва підняв фестиваль на високий міжнародний рівень. Ідея фестивалю з'явилася у Івана Федоровича ще до 1989 року. Він мріяв, щоб про Україну знав увесь світ. Головна концепція фестивалю – українська тема у світовій культурі; українська музика та світ. Карабиць за свій рахунок почав їздити по різним країнам, щоб зібрати українські сили – митців з усього світу. Композитор довго шукав назву для фестивалю. Головною вимогою було зберегти у назві місце проведення – Київ, а також був вказаний вид мистецтва – музика. Ось так і народилися три символи майбутнього фестивалю - «Київ Мюзік Фест».

Спочатку творча команда керівників фестивалю була маленька, але дуже яскрава. Вірко Балей - американський композитор-авангардист, давав відкриті лекції та показував найцікавіші твори, сам диригував та грав. Велику допомогу відчутно було з боку Володимира Симоненка. В історію музики він увійшов, як джазмен, хоча музикантом він не був. Володимир очолював центр музичної інформації, головною функцією якого була пропаганда української творчості. Роботу прес-секретаря виконувала Галина Степанченко. Вона збирала усю інформацію по фестивалю.

Перші фести дали можливість відчути свіжий подих нової музики. І коли стали приїжджати українці з Канади, Америки, Франції, Германії, Австрії, Англії та показувати свої твори - це було грандіозно.

У фестивалю був свій гімн та знамено. Форум відкривали завжди емблемою та звучали позивні П’ятої симфонії Лятошинського, якого Карабиць вважав одним з найграндіозніших композиторів ХХ ст..

 За останні роки в рамках фестивалю відбулася велика кількість творчих акцій, серед яких виділяються п’ять концертів симфонічної музики, спектакль «Тарас Бульба» з музикою С.Турнєєва до 200-річчя М.Гоголя, прем'єра вокально – симфонічної «Балади про Дніпро» М.Скорика. Яскравою подією стало виконання твору для хору та симфонічного оркестру на канонічні духовні тексти Є.Станковича тощо. Відбулися цікаві виступи вітчизняних та зарубіжних виконавців світового рівня: О. Копелюка, О.Міщенко, О.Вауліна (Росія – Данія), С.Гандилян (Росія), Ж.-Л.Дарбеле (Швейцарія) та інші. Ще одна непересічна фестивальна подія - презентація реанімованих вітчизняних журналів «Музика», «Український театр» і «Театрально-концертний Київ».

Серед фестивалів академічної музики яскраво вирізняється одеський форум «Два дні й дві ночі нової музики». Неординарний формат акції (два дванадцяти-п’ятнадцятигодинних музичних марафонських «забіги»), креативний підхід керівників, величезна карта міжнародних виконавців, різноманітні течії електронної, комп'ютерної й акустичної музики – ось чим вирізняється цей мистецький захід. Суттєва риса цього фестивалю - суворий відбір виконуваного. Звучить тільки нова музика, хоча почесне місце завжди відводиться і, так би мовити, класиці жанру - творінням Арнольда Шенберга, Штокгаузена, Крама, Глобокара, Беріо та іншим. Свої «свіжі» опуси готують до демонстрації й українські композитори.

На «капітановому містку» - професор Одеської національної музичної академії ім..Нежданової, композитор Кармелла Цепколенко та професор класу перкусії міста Лугано (Швейцарія) Б.Вульф. Кармелла Цепколенко - авторка близько семидесяти творів серед яких є дві опери, низка перфомансів, камерні та симфонічні твори, а також твори електронної музики. Стилістично композиторка ще у 1980-ті наблизилася до вільної атональності та розпочала індивідуалізацію музичної форми на основі сценарної композиції. Фестиваль проводиться щороку в квітні(з 1995 р) та триває з 16:00 п'ятниці до 4:00 суботи та з 16:00 суботи до 4:00 неділі. Мистецька подія може розглядатися як цілісний синтетичний твір нового мистецтва виконавського та мультимедійного.

Концепція фестивалю - звучання нової музики у режимі нон-стоп, поділенної на десять-дванадцять приблизно годинних. Перфоманси, інсталяції, дійства експериментального та інструментального театрів, мультимедійні проекти тощо.

Вершинами окреслилися у фестивальній програмі твори метрів Андре Жоліве, Тору Такеміцу, Євгена Станковича, П'єра Булєза тощо. Беззаперечними лідерами серед зарубіжних виконавців були Роберт Моріс  Айткен, Габрієлла Брунер, подружжя Артерів. Неабияку фортепіанну техніку показали українські піаністи Євген Громов та Олександр Козаренко.

Величезний успіх фестивалю засвідчений тисячами відвідувачів, зростом міжнародного авторитету, появою фестивалів- «дітей» та «онуків».

Яскрава фест-подія 2013 року – «Donbas Modern Music Art», що є першим відкритим конкурсом-фестивалем сучасного мистецтва. Упродовж п’яти днів присутнім було подаровано чотири симфонічні, три камерні концерти, вечір сучасної опери та хореографії. Глядачі мали змогу побачити конкурс юних композиторів, почути нові твори Вітольда Лютославського, послухати переможницю Міжнародного конкурсу пам'яті В.Горовиця – Діну Писаренко, унікального австрійського співака Руберта Бергмана та ін.

Важлива ознака будь-якого справжнього фестивалю - це полемічне й палке обговорення, обмін думками, виплеск вербальної  енергії, навіть провокативних суджень. Незважаючи на деякі недоліки та труднощі з фінансуванням, українські фестивалі є прекрасною можливістю ознайомитися з творчими пошуками сучасних як українських, так й іноземних авторів.

Література:

1. Голінська О. «Я вам не скажу за всю Одессу…»: нотатки «новачка» / Музика №3, 2011, ст.6-9.

2.  Електронний ресурс. – Режим доступу:  www.anm.odessa.ua

3. Електронний ресурс. – Режим доступу:  www.dmma.dn.ua

4. Жарик А. «Вчера, сегодня и завтра «Киев Мюзик Феста» / Рубрика: Культура; Газета: №181, (2009)

5. Куляева Н., Голинська О. «Фестиваль, що не має аналогів» / Музика №4, 2013, ст.46-49

6. Лунина А. «Арт –фест: титул чи не-титул?»/ Музика №2, 2012, ст.14-17

7. Невінчана Т. «Донецький культурний прорив» / Музика №4, 2013, ст.50-55

8. Олійник Л. «Бренд музичної України» / Музика №3, 2012, ст.52-55

9. Сікорська І. «Українські фестивалі академічної музики: точка напруги і вектори розвитку»; Музика №4-6, 2011, ст.14-17

 

Сінченко Б.,

Студент спеціалізації «Теорія музики»

Керівник – викладач ПЦК «Теорія музики»

Скрипнік Л.М.