Виконання індивідуального науково-дослідного завдання

Мета і завдання індивідуального науково-дослідного завдання студента-практиканта

Індивідуальне навчально-дослідне завдання є складовою самостійної навчальної діяльності студента і спрямоване на загальну дидактичну мету – розвиток умінь самостійного наукового пошуку в руслі обраного фаху, а також оволодіння сучасними методами наукових досліджень. Виконання його, згідно з вимогами, потребує використання спеціальних джерел, які були рекомендовані студентам для самостійного опрацювання у процесі вивчення навчального курсу «Методика трудового навчання».

Під час проходження педагогічної практики на 4-му курсі студент виконує індивідуальну науково-дослідну роботу. Її завдання: створити умови, у яких студент як самостійний дослідник навчально-виховного процесу визначає об’єкт і предмет наукового пошуку, індивідуально висуває гіпотезу і експериментально її доводить або заперечує, набуває досвіду з прогнозування, проектування явищ та елементів навчально-виховного процесу; поглиблює вміння оформляти результати науково-дослідної роботи.

У процесі виконання індивідуального науково-дослідного завдання у студента формуються науково-педагогічні вміння, які він реалізовує у професійній сфері:

• розуміти проблеми теорії і практики навчально-виховного процесу, співвідносити їх із конкретним фактологічним матеріалом;

• висувати педагогічно доцільні ідеї-гіпотези, проектувати середовище для їх реалізації та передбачати можливі наслідки втручання у реальний педагогічний процес;

• визначати конкретні заходи щодо реалізації ідей і послідовності їх впровадження;

• здійснювати оптимальний вибір у спектрі методик дослідної діяльності.

Спосіб виконання дослідної роботи студент обирає самостійно або консультуючись з викладачем кафедри педагогіки.

Навчальне завдання індивідуальної науково-дослідної роботи студента-практиканта полягає у поетапному виконанні та письмовому оформленні таких дій:

1.Визначення актуальної, на думку студента, проблеми навчально-виховного процесу в сучасній школі та формулювання її як предмета для наукового пошуку.

2.Уточнення об’єкта, що досліджується.

3. Визначення мети і завдань дослідження.

4. Окреслення теоретичної бази дослідження – поглядів, ідей та концепцій, власних або запозичених у конкретних наукових школах.

5. Висунення гіпотези, яка являтиме собою одно- або багатоваріантні способи вирішення сформульованої студентом проблеми.

6. Визначення можливих способів розв’язання проблеми.

7. Перевірка одного або кількох способів експериментальним шляхом.

8. Підтвердження або спростування гіпотези. Оформлення результатів, отриманих у процесі науково-дослідної роботи, відповідно до стандартних вимог обраної студентом методики.

Студент обирає найбільш оптимальний, на його думку, спосіб проведення дослідження (вивчення передового педагогічного досвіду, спостереження, аналіз учнівських робіт, бесіда, інтерв’ю, анкетування, тестування, написання творчих робіт, педагогічний експеримент тощо).

Метод вивчення передового педагогічного досвіду

Об’єктом дослідження може бути обрана професійна діяльність учителя (висококваліфікованого фахівця, що зумовлює стабільно високі педагогічні результати), яка містить елементи новизни, творчого пошуку, оригінальності, тобто новаторства.

Об’єктом аналізу може бути обрана і будь яка яскраво виражена індивідуальна система професійних дій учителя, що зумовлює високі педагогічні результати.

Мета дослідження: виділити, чітко та системно викласти емпіричну педагогічну структуру дій учителя-фахівця, які мають практичне значення, осмислити їх і теоретично проаналізувати.

Структура аналізу:

1. Коротка (два-три речення) характеристика фонових систем: мікрорайону, школи.

2. Аналіз залежно від доступності інформації духовного середовища зростання фахівця (батьки, вчителі, друзі, колеги, обставини).

3. Визначення об’єкта і предмета аналізу.

4. Опис вивченої системи педагогічний дій вчителя (на вибір або у сукупності):

• одного, кількох або всіх компонентів педагогічної діяльності: цільового, мотиваційного, змістового, операційного, контрольно-регулюючого, оцінно-результативного;

• цілісний опис та аналіз одного чи кількох педагогічних явищ: форм, методів, прийомів навчально-виховної діяльності вчителя.

5. Висновки. Новизна і значущість проаналізованого досвіду. Аналіз власних думок, поглядів, відчуттів з приводу вивченого досвіду.

Метод спостереження

Мета дослідження: безпосереднє сприймання і теоретична інтерпретація явищ і фактів реального навчально-виховного процесу.

З наявних у науково-дослідному арсеналі видів спостереження студентам рекомендується обрати безпосереднє (суцільне або дискретне), ведене з нейтральної позиції.

Структура-план спостереження повинна містити відповіді на такі запитання:

• За ким (чим) вестимемо спостереження?

• Що саме спостерігатимемо?

• Що очікуємо (прогнозуємо) виявити?

• Якими способами фіксуватимемо процес спостереження?

• Скільки часу вестимемо спостереження?

• Як узагальнюватимемо, підсумовуватимемо результати спостереження?

Метод аналізу учнівських робіт

Структура виконання завдання будується відповідно до вищезазначених загальних етапів виконання дослідного завдання.

Об’єктом аналізу студент може обрати:

• навчальну діяльність учня, відображену у робочих зошитах з навчальної дисципліни;

• навчальні роботи учня творчого характеру з різних навчальних дисциплін;