Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Ця форма обліку побудована на використанні системи групувальних і нагромаджувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до журналів-ордерів.

Записи у журнали-ордери роблять на підставі первинних документів протягом місяця, а у випадку наявності великої кількості первинних документів їх групують у відповідних відомостях, місячні підсумки з яких переносять у журнали-ордери.

В журналах-ордерах поєднується хронологічний облік з систематичним, а по окремих рахунках - синтетичний з аналітичним. З цього походить і назва цих регістрів. Журнали-ордери є одночасно журналами,в яких здійснюють записи у хронологічному порядку і ордерами, так як місячні підсумки журналів-ордерів замінюють меморіальні ордери.

За своїм змістом журнали-ордери є регістри, призначені для кредитових записів за окремими наперед визначеними балансовими рахунками.

Форма журналів-ордерів, розміщення граф залежить від особливостей обліковуваних в ньому операцій. Кожному журналу-ордеру присвоюють постійний номер. Журнали-ордери побудовано за кредитовим принципом, тобто всі господарські операції відображають по кредиту даного синтетичного рахунку в розрізі рахунків, що кореспондують з ним по дебету. Кредитову ознаку взято тому, що вона більшою мірою, ніж дебетова, відповідає характеру здійснюваних операцій і забезпеченню контролю за збереженням і раціональним використанням господарських засобів. Кредит рахунку показує початок руху засобів підприємства, а дебет – його завершення.

Відображають господарські операції в журналах-ордерах за шаховим порядком, тобто один запис відображає два кореспондуючі рахунки – по дебету і кредиту. Це забезпечує можливість значного скорочення облікових записів.

Окремі журнали-ордери побудовані так, що вони використовуються як для синте-тичного, так і для аналітичного обліку і містять усі необхідні дані обліковуваного об’єкту.

По рахунках, які охоплюють велику кількість обліковуваних об’єктів, аналітич-ний облік ведуть, як і при меморіально-ордерній формі обліку, в картках, книгах. Це стосується пооб’єктного обліку основних засобів; сортового обліку матеріалів, готової продукції, поособового обліку розрахунків з працівниками по оплаті праці.

Аналітичний облік касових операцій при всіх формах обліку ведуть у касовій книзі.

Підсумок по кредиту відповідного рахунку порівнюють з підсумками дебетових оборотів по кореспондуючих рахунках. Це забезпечує можливість перевірки облікових записів у журналах-ордерах, які містять дані синтетичного і аналітичного обліку, без складання оборотних відомостей. Оборотні відомості складають по тих рахунках, по яких ведуть картки аналітичного обліку.

Місячні підсумки журналів-ордерів переносять у Головну книгу, яка відкривається на рік. Головна книга є систематичним регістром синтетичного обліку. Вона призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної перевірки правильності записів за окремими рахунками і складання фінансової звітності

Для кожного синтетичного рахунку у Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів по кожному рахунку – окремий рядок. Кредитові обороти журналів-ордерів переносять у Головну книгу загальним підсумком, дебетові обороти записують окремими сумами з різних журналів-ордерів. Для дебетових оборотів по кожному рахунку відведено 17 граф. Звідси, журнали-ордери і Головна книга взаємно доповнюють одне одного і дають розгорнуту кореспонденцію по дебету і кредиту кожного окремого синтетичного рахунку. По кожному синтетичному рахунку в кінці місяця у Головній книзі виводять залишок (сальдо), який записують в окрему графу. На підставі даних Головної книги складають баланс. Оборотна відомість по синтетичних рахунках при цій формі обліку не потрібна.

 

 

21.Поняття бухгалтерського балансу. Побудова балансу. Значення та сутність

Баланс – це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає не певну дату його активу, зобов¢язання і власний капітал. Зовні баланс являє собою таблицю, яка складається з 2-х рівновеликих частин, ліва частина називається активом, права-пасивом. Ліва частина характеризує активи підприємства – ресурси, які в майбутньому принесуть підприємству доходи, а права частина характеризує власний капітал підприємства і зобов¢язання перед юридичними і фізичними особами.

Важливіша особливість балансу – рівність підсумку активу балансу підсумку пасиву балансу.Схематично рівність балансу можна зобразити формулою:А = К + З, де А – сукупність активів у грошовому виражені; К – власний капітал; З - зобов¢язання у грошовому виражені.

Підсумковий показник активу і пасиву називається валютою балансу, яка характеризує величину майна підприємства на певну дату. Кожна із сторін балансу складається із статей.

Стаття – елемент фінансового звіту, який відповідає критеріям встановленим положенням, стандартам. Стаття балансу – це згрупований і узагальнений вид активів, зобов¢язань, власного капіталу.

Статті балансу групуються у розділі, позначені римськими цифрами.

Зміст і форма балансу, а також загальні вимоги до визначення і розкриття його статей визначаються у Положенні (Стандарті) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Структура балансу складається з таких розділів у активі і пасиві.

Актив:І. Необоротні активи.ІІ. Оборотні активи.ІІІ. Витрати майбутніх періодів.

Пасив:І. Власний капітал.ІІ. Забезпечення наступних витрат і платежів.ІІІ. Довгострокові зобов¢язання.IV. Поточні зобов¢язання.V. Доходи майбутніх періодів.

Дата балансу – дата, на яку складений баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду. Форма балансу затверджується Міністерством Фінансів України з погодженням із Державним Комітетом статистики України.

Баланс має важливе значення для керівництва підприємством, можна визначити, якими ресурсами розпоряджається підприємство, їх розмір, які у підприємства зобов¢язання і розмір власного капіталу.

Інформація подається у грошовому вираженні станом на дві дати. (“На початок звітного періоду”. “На кінець звітного періоду”, що дає можливість встановити зміни (збільшення-зменшення) активів, взятих зобов¢язань та капіталу за звітний період.

Баланс забезпечує можливість порівняння окремих показників, проведення аналізу методом співвідношення між окремими статтями балансу, розділами. Особлива роль балансу полягає в тому, що лише за його допомогою можна визначити фінансовий стан підприємства та його показники – ліквідність, платоспроможність, ділову активність, прибутковість, а також тенденції в розвитку підприємства (покращення роботи, погіршення, стабільність). Усе це робить баланс важливим документом і центральною формою фінансової звітності підприємства – формою №1.

Кожна сума, відображена у балансі, повинна бути підтверджена відповідними бухгалтерськими записами і розрахунками.

Перед складанням заключного балансу за звітний рік здійснюється інвентаризація усіх засобів підприємства, що забезпечує його правдивість.

Бухгалтерський баланс підприємства підписують:

- керівник підприємства;

- головний бузхгалтер.

Своїми підписами вони підтверджують правильність даних у балансі і несуть за них відповідальність.