Алфавіт мови Паскаль. Основні поняття

План

1. Історична довідка. Нова термінологія

2. Алфавіт мови Паскаль. Основні поняття

3. Структура Паскаль - програми

4. Стандартні функції. Вирази

5. Графічні режими роботи дисплейних адаптерів. Типи драйверів

Історична довідка. Нова термінологія

Програма – алгоритм, записаний на мові програмування.

Мова програмування – сукупність символів (алфавіт), правил утворення (синтаксис) та зміст символьних конструкцій (семантика) для запису алгоритмів.

Транслятор (від англ. перекладач) – спеціальна програма, яка переводить текст програми в еквівалентний код (сукупність кодових комбінацій) процесора (на машину мову).

Існує 2 способи трансляції:

1) Інтерпретація.

2) Компіляція (compile – збирати).

Інтерпретатор – програма, яка послідовно (відповідно введенню) виконує оператори алгоритмічної мови.

Компілятор – програма, яка переводить весь текст задачі (програми) на машину мову.

Часто використовують два способи: інтерпретатор – для відлагодження програми, а компілятор – для трансляції відлагодженої програми.

 

 

Історія

1955 р. – перша алгоритмічна мова "Фортран" – для розв’язання науково-технічних та інженерних задач (от формула + транслятор – перекладач формул). Розробки фірмою ІВМ під керівництвом Джона Бекаса.

1960 р. – Алгол (algorithmic Language – алгоритмічна мова) – орієнтовна на наукове використання.

Кобол – (Cobol – Common business oriented language – загально прийнята ділова орієнтовна мова), для економічних задач (обробка екон. інформ.) ІВМ.

1965 р. Бейсік (Basic – beginners all- purpose symbolic instruction code – "багатоцільова мова символічних конструкцій для "починаючих"). Розроблений професорами Дартмутського коледжу (США) Т. Курцем і Дж. Кемені для навчання студентів незнайомих з обчислювальною технікою.

1967-1968 р. PL/1 (фірма ІВМ) (Programming language – програмно-орієнтовна мова). Дуже складний, як правило використовується в навчальних закладах та науково-дослідних центрах.

1970 р. – Паскаль (Pascal) створений професором Цюрихського політехнічного університету Ніклаусом Віртом. Названа на честь Блезе Паска ля. Універсальна алгоритмічна мова, побудована як структурна мова і орієнтована на використання методів структурного програмування. Це досягається за наявністю трьох основних елементів:

1) опис ("описание")

2) блочна структура

3) процедурний апарат

1) В описі приводиться інформація для компілятора (імена та типи змінних, мітки, ідентифікатори const, обмеження області значень змінних і т.п.).

2) Блочна структура програми реалізується простими та структурними операторами.

 

 

3) Процедурний апарат – розробляє модульні програми у вигляді ієрархічно організованої сукупності процедур по принципу проектування "зверху донизу": т.б. модулі високого рівня визначаються модулями низького рівня.

1980 р. – мова 2Ада" – названа в пам’ять про Аду Лавлейс – дочку англ.. посла Лорда Байрона, першої програмісти в історії обчислювальної техніки (працювала з Чарльзом Беббідтом – розробляла програми для його машини).

Мова утворена Франції по замовленню Пигтогена (МО США) на основі Паска ля і Алгола.

1961 р. Лисп – мова обробки списків розробив амер. професор Джон Мак карті.

1973 р. Пролог – логічне програмування (дерева – логічні гілочки) університет Момміні Франція; під керівництвом Колмерое.

80-ті – 90-ті р.р.: Си (сист. Прогр.) Симула, Симкрит, GPSS (моделюв.), Форт (керування оператури), Кодасил (для БД), Лого, Робік, мова Єршова (навчання програмуванню).

 

Алфавіт мови Паскаль. Основні поняття

 

Основні елементи лексеми, які складають мову Паскаль, можна поділити на декілька смислових груп, із яких складаються основні види лексем:

1) Основні символи:

– букви латинського, а також російського алфавіту;

– арабські цифри 0-9;

– спеціальні символи:

ариф.: + – * / div (цілочисл. ділення) mod (остаток от цілого числа).

логічні: Ù (and), Ú (or), Ø (not) <, <=, =, <>, >=

присвоювання::= розділителі:.,:; указатель: ↑ апостроф: ’ скобки: (), {коментарій}

2) Службові слова (зарезервовані), які компілятор розпізнає без додаткового вираження:

  and, array, begin, case, const, div, do, down to, else, end, file, for, function, goto, if, in, label, mod, nil, not, of, or, packed, procedure, program, read, repeat, set, then, to, type, until, var, while, with.

3) Стандартні ідентифікатори: константи: false, true, maxint типи: boolean, integer, char, real, text файли: input, output функції: abs, sqr, sin, cos… процедури: get, put, reset, rewrite, read, write

Основні види лексем:

1. Константи: {12$ 3.1415926…}

2. Імена (ідентифікатори) – позначають деякий об’єкт. (службові слова, стандартні ідентифікатори, інші const, змінних, міток, типів, процедур, функцій, модулів, прогр., полів у записах).

3. Знаки операцій – призначенні для задання дії над операторами (даними) з метою отримання результата.

4. Розділителі – виділяють лексеми та інші, більш складні елементи програми: () [ ],;:.

5. Коментарії – для пояснень; беруться у фігурні дужки {це коментарій}

Особливості:

1) пробіл між сусідніми лексемами не обов’язковий, якщо хоча б одна з лексем є розділитель, коментарій, або знак операції (не ім’я). напр., знаки операцій div та mod є іменами, а знаки "+" і "–" не є імена.

2) Обмеження ідентифікаторів: – складається з лат. букв, цифр, підкреслення; – починається тільки буквою; – не співпадає із зарезервованими словами; – довжина вільна, але значимі перші 63 символа.