Наочність в економічній освіті

Опорно-інформаційна схема.

Опорно-інформаційна схема (ОІС) являє собою сукупність наукових понять, їх властивостей, фактичних відомостей і зв’язків між ними. Для того, щоб досягти результату в процесі систематизації знань, важливо дотримуватись таких етапів:

Розуміти наукові знання, як систему.

Визначення логічної структури знання та його підсистеми.

Виявлення провідних елементів цієї системи знань, їх властивостей та функцій.

Встановлення зв’язків та співвідношень даної системи з іншими.

Створення різних систем знань в залежності від принципів систематизації.

Вимоги до складання ОІС:

Простота.

Наочність.

Детальність.

Наявність зв’язків.

Чіткість.

Доступність.

При побудові ОІС інформація заноситься в вигляді ключових слів, цифр, визначень, графіків, математичних символів, що дозволяють відновити в пам’яті розглянуті питання та дозволяє логічно переходити від одного поняття до іншого.

ОІС містять додаткову, більш повну інформацію, дозволяють виразити особисте відношення до тої інформації, яка подається. Використання ОІС дозволяє вирішити комунікативну проблему. Використовуючи ОІС потрібно враховувати, що кожна інформація складається з трьох частин:

Фактологічна.

Аналітична (логіко-доказова).

Образно-емоційна.

ОІС доцільно використовувати на різних етапах навчального пізнання, обсягах одиниці засвоєння, цілої теми, курсу і міжпредметних зв’язків. ОІС дозволяють співвідносити адекватність відправлення і сприйняття інформації, в т.ч. виявляти рівень розуміння інформації учасниками навчального процесу. Використання ОІС потрібно поєднувати з різними прикладами завдань.

Приклад. ОІС є свого роду моделлю знань, втілення в розуміння системи інформації, системи діяльності. Через таку модель можна виявити недоліки сучасного стану існуючої системи та проектувати перспективи розвитку, напрямки вдосконалення. Для того, щоб розробити та реалізувати подібну модель можна використовувати проектний підхід, який включає такі етапи:

Генерування та формування ідей, постановка задачі, визначення граничних умов.

Створення моделі діючого прототипу.

Перевірка роботи моделі при зміні значень прототипів, якщо одна умова змінюється.

Створення досконалого продукту, прийняття рішень.

При використанні проектного підходу варто враховувати, що розглядаючи будь-яку річ, процес, або явище ми визначаємо, що замисел не знаходить свого досконалого втілення.

Наочність в економічній освіті.

Наочність навчання - спеціально організоване в ході навчальної роботи та підпорядковане її завданням застосування реальних об’єктів явищ та їх зображень.

Класична дидактика встановила принципи наочності, виходячи з того очевидного факту, що успішним є таке навчання, яке починається з розвитку речей.

Формування знань не може відбуватись через не наочність.

Розгляд предметів і явищ і вираження в словах змісту розглядуваного є фундаментом розумового розвитку. Головне завдання початкової освіти - вчити спостерігати, збагачувати сприйняття вірними, яскравими образами, які потім стають елементами мислительного процесу. Один з елементів змісту освіти передбачає формування емоційно-ціннісного відношення до діяльності, до інших людей, до самого себе.

Найважливішою умовою формування відношення є емоційний вплив на почуття людини. Умовою і способом формування емоційно-чуттєвого досвіду є власні переживання людини.

Засоби емоційного впливу:

Страх.

Позитивні емоції.

Вплив на підсвідомість.

Передбачає пошук і створення таких умов роботи учнів, за яких краще засвоюється навчальний матеріал з меншими затратами часу і зусиль.

Елементи:

Створення доброзичливої обстановки в навчальній групі.

Використання інтригуючої “п‘ятихвилинки”.

Використання невербальних засобів.

Використання ігрових елементів, що забезпечують засвоєння матеріалу.

Класифікація:

Види наочності за характером пізнавальної діяльності: