Русско-украинский словарь 7 страница

вальний відмінок.

 

датский датський.

 

датчанин датчанин, -на, м.

 

дать дати (дам, даси).

 

два два, р. двох, м. и ср.; две ж. дві,

р. двох.

 

двадцатый двадцятий.

 

двадцать двадцять, -ти и -тьох, со-

бир. двадцятеро, -тьох.

 

дважды нареч. двічі.

 

двенадцать дванадцять, -ти и -тьох,

собир. дванадцятеро, -тьох.

 

дверь ж. двері, -рей, мн.

 

двести двісті, р. двохсот.

 

двигатель 1. (машина) двигун, -на,

м.; 2. перен, рушій, -шія, м.

 

двигать 1. (приводить в движение)

 

рухати, двигати; (перемещать —

ещё) совати, сунути, посувати; 2.

(побуждать) спонукати, спонуку-

вати.

 

двигаться 1. рухатися; (к цели —

ещё) прямувати; (перемещать-

ся — ещё) посуватися, просову-

ватися, просуватися; 2. (трогать-

ся с места) рушати, вирушати; 3.

(делать движение, шевелиться)

рухатися, ворушитися.

 

движение ср. 1. рух, -ху, м.; (к

цели — ещё) прямування, ср.;

(перемещение — ещё) посуван-

ня, ср.; 2. (о жесте) рух, порух,

-ху, м.

 

движущий прил. рушійний.

 

двинуть рушити, двигнути, посунути;

см. двигать I.

 

двое двоє, р. двох.

 

двоеборье спорт, двоєборство, -ва, м.

 

двоеточие ср. двокрапка, ж.

 

двойка двійка, ж.

 

двойной подвійний; (из двух одно-

родных предметов — ещё) двій-

частий; (двойственный) двоїс-

тий; ~- ная игра перен. двоїста

гра.

 

двор м. двір, р. двора и двору, м,,

дворище, ср., подвір'я, ср.

 

дворец палац, -цу, м.

 

дворник двірник, -ка, м.

 

двоюродный двоюрідний; ~ ный

брат двоюрідний б^ат.

 

двоякий двоякий, подвійний.

 

двукратный дворазовий, двократ-

ний.

 

двуличный лукавий, нещирий, двоє-

душний.

 

двусмысленный двозначний.

 

двусторонний двобічний, двосторон-

ній.

 

двухместный двомісний, на два мі-

сця.

 

двухсменный двозмінний.

 

двухэтажный двоповерховий.

 

дебаты дебати, -тів, мн.

 

дебри нетрі, -рів, мн.

 

девальвация эк. девальвація^ яс.

 

девать дівати, діти (діну, дінеш),

подіти.

 

деваться діватися, дітися (дінуся,

дінешся), подітися.

 

девиз 1. (краткая формулировка ру-

 

наводящей идеи; программа дей-

ствий) девіз, -зу, м.; 2. (изрече-

ние или слово, которое ставит

автор на конкурсной работе вмес-

то имени; краткая надпись на

гербе, щите и т. п.) девіз, -за, м.

 

девочка ж. дівчинка, ж., дівча, ср.,

дівчатко, ср.

 

девушка дівчина, ж.

 

девяносто дев'яносто, -та.

 

девяностый дев'яностий.

 

девятнадцатый дев'ятнадцятий.

 

девятнадцать дев'ятнадцять, -ти и

 

-тьох.

 

девятый дев'ятий.

 

девять дев'ять, -ти и -тьох.

 

девятьсот дев'ятсот, -тисбт.

 

дёготь дьоготь, -гтю, м.

 

дед дід, -да, м.

 

дедушка дідусь, -ся, м., дідунь, -ня,

м.

 

деепричастие ср. грамм, дієприкмет-

ник, -ка, м.

 

дежурить чергувати, вартувати.

 

дежурный 1. прил. черговий; (часо-

вой) вартовий; 2. сущ. черговий,

 

-вого, м.; вартовий, -вого, м.

 

дежурство чергування, ср., варту-

вання, ср.

 

дезинфекция дезинфекція, ж.

 

дезинфицировать дезинфікувати.

 

действенный дійовий, діючий, актив-

ний.

 

действие ср. 1. дія, ж., діяння, ср.;

(событие — ещё) подія, ж.; (вли-

яние — ещё) вплив, -ву, м.; (пре-

бывание в силе — ещё) чинність,

ж., сила, ж.; 2. ~ вия мн. (по-

ступки) дії, р. дій, мн., вчинки,

 

-ків, мн.; 3. театр., лит. дія, ж.,

акт, -ту, м.; 4. мат. дія, ж.

 

действительно нареч. дійсно, справ-

ді.

 

действительность дійсність, ж.; в

~ стн насправді.

 

действительный 1. дійсний; (подлин-

ный) справжній; 2. (действен-

ный) дійовий; З. (находящийся

в силе) дійсний.

 

действовать діяти, чинити; (вли-

ять — ещё) впливати; (рабо-

тать — ещё) працювати; (де-

лать) робити.

 

Декабрь грудень, -дня, м.

 

декабрьский грудневий.

декламация декламація, ж.

декламировать декламувати.

декларация декларація, ж.

декоративный, декоративний.

декорация декорація, ж.

декрет декрет, -ту, м.

делать робити; (действовать, посту-

пать — ещё) діяти,; чинити;

(что-л. плохое — ещё) коїти.

делаться робитися; (становиться —

ещё) ставати (стаю, стаєш);

(происходить — ещё) діятися; (о

чём-л. плохом — ещё) коїтися,

делегат делегат, -та, м.

делегация делегація, ж.

деление ср. 1. ділення, ср., поділ, -лу,

м., розподіл, м.; розподіляння,

ср., розподілення, ср.; 2. ділення,

ср.; 3. (на шкале) поділка, ж.

деликатный делікатний; (вежливый)

 

чемний, ввічливий, ґречний.

делимое сущ. мат. ділене, ср.

делитель мат. дільник, -ка, м.

делить 1. ділити, розподіляти; (раз-

делять) поділяти, розділяти; 2.

мат. ділити, розділяти.

делиться 1. ділитися, розподілятися;

(разделяться) поділятися, розді-

лятися; 2. мат. ділитися.

дело ср. \. (работа, занятие и т. п.)

справа, ж., діло, ср.; 2. (собрание

документов об одном факте или

лице; судебное и пр. разбира-

тельство) справа.

деловой діловий.

 

делопроизводитель діловод, -да, м.

делопроизводство діловодство, ср.

дельный 1. (толковый) тямущий, ро-

зумний; (солидный, серьёзный)

поважний; 2. (деловой) діловий,

слушний.

 

дельфин дельфін, -на, м.

демилитаризация демілітаризація,

 

ж.

 

демобилизация демобілізація, ж.

демократ демократ, -та, м.

демократический демократичний,

демократия демократія, ж.

демонстрация демонстрація, ж.

демонстрировать демонструвати.

деморализовать деморалізувати.

денежный грошовий.

день м. день, р. дня, м.; (в значении

 

аденёк» — ещё) днйна, ж.

деньги гроші, -шей, мн.

депутат депутат, -та, м.

дёргать 1. (тянуть, тащить) смикати

(смикаю, смикаєш и смйчу, смй-

чеш), шарпати, сіпати; (за воло-

сы, за уши — ещё) скубти; 2.

(назойливо беспокоить) смикати,

шарпати.

 

деревенский сільський; (крестьян-

ский) селянський.

 

деревня ж. село, ср.

 

дерево ср. 1. дерево, ср.; (одно —

ещё) деревина, ж.; 2. (древеси-

на) дерево, деревина, ж.

 

деревянный дерев'яний.

 

держава держава, ж.

 

держать 1. тримати, держати; 2. (об

экзамене) складати, тримати.

 

держаться 1. (за кого-л., за что-л.)

триматися, держатися; 2. (при-

держиваться, следовать) дотри-

муватися, додержуватися, три-

матися; 3. (вести себя) поводити-

ся, -джуся, -дишся, триматися,

держатися.

 

дерзать сміливо прагнути, дерзати;

(осмеливаться) наважуватися,

зважуватися, насмілюватися,

осмілюватися, осмілятися.

 

дерзкий 1. (непочтительный) зарозу-

мілий; (наглый) зухвалий; (на-

хальный) нахабний; (грубый)

грубий, брутальный; 2. (вызыва-

юще смелый) відважний, сміли-

вий, завзятий, заповзятий.

 

дерзнуть дерзнути; наважитися, зва-

житися, насмілитися, осмілитися;

см. дерзать.

 

дерзость ж. І. (наглость, грубость)

зарозумілість, ж., зухвалість, ж.,

зухвальство, ср., нахабство, ср.,

грубість, ж., брутальність, ж.; 2.

(отважность, смелость) відвага,

ж., відважність, ж., сміливість,

ж., смілість, ж., завзятість, ж.

 

дёрнуть смикнути, шарпнути, сіпну-

ти; скубнути; см. дёргать 1.

 

десант десант, -ту, м.

 

десна ж. ясна, р. ясен, мн.

 

десятиббрье спорт, десятиборство,

ер.

 

десятичный десятковий.

 

десяток десяток, -тка, м.

 

десятый десятий.

 

десять десять, -ти и -тьох.

 

детёныш м. маля, ср., дитинча, ер.

 

дети діти, -тёй, мн.

 

детский дитячий.

 

детство дитинство, ср.; с ~ ва

 

змалку, змалу, з дитинства.

деть подіти, -діну, -дінеш; см. девать,

деться дітися (дінуся, дінешся),

 

подітися; см. деваться,

дефект дефект, -ту, м.

дефйс дефіс, -са, м.

дефицит дефіцит, -ту, м.

дефицитный дефіцитний.

дёшево нареч. дёшево.

дешёвый дешевий.

деятель діяч, -ча, м.

деятельность діяльність, ж.

деятельный діяльний; (активный)

 

активний.

 

джаз муз. джаз, -зу, м.

джунгли джунглі, -лів, мн.

диагноз мед. діагноз, -зу, м.

диаграмма діаграма, ж.

диалект діалект, -ту, м.

диалектика діалектика, ж.

диалектический діалектичний.

диалог діалог, -гу, м.

диаметр діаметр, -ра, м.

диафйльм діафільм, -му, м.

диван м. диван, -на, м., канапа, ж.

диверсант диверсант, -та, м.

диверсия диверсія, ж.

дивизия дивізія, ж.

диета дієта, ж.

диетический дієтичний.

дикий дикий; (нелюдимый — ещё)

 

відлюдний, відлюдькуватий.

дикость ж. дикість, ж., дикунство,

 

Ср.

 

диктант диктант, -ту, м.

диктатор диктатор, -ра, м.

диктатура диктатура, ж.; д. пролета-

риата диктатура пролетаріату.

диктовать диктувати, проказувати.

диктор диктор, -ра, м.

дикция дикція, ж.

динамик динамік, -ка, м.

динамика динаміка, ж.

динамический динамічний.

династия династія, ж.

диорама діорама, ж.

диплом диплом, -ма, м.

дипломат дипломат, -та, м.

 

дипломатический дипломатичний.

 

дипломатия дипломатія, ж.

 

дипломник дипломник, -ка, м.

 

директива директива, ж.

 

директор директор, -ра, м.

 

дирекция дирекція, ж.

 

дирижабль дирижабль, -бля, м.

 

дирижёр диригент, -та, м.

 

дирижировать диригувати.

 

дискуссия дискусія, ж.

 

дискутировать дискутувати.

 

диспетчер диспетчер, -ра, м.

 

диспут диспут, -ту, м.

 

дистанция дистанція, ж.

 

дисциплина дисципліна, ж.

 

дисциплинированный дисциплінова-

ний.

 

дитя ср. дитина, ж., дитя, ср.

 

дичь (дикие птицы и звери, на кото-

рых охотятся) дичина, ж.

 

длина довжина, ж.; (продолжитель-

ность — ещё) тривалість, ж.; в

~ ну завдовжки, уздовж, удовж.

 

длинный довгий.

 

длительный тривалий, тривкий;

(долговременный) довгочасний,

довгий.

 

длиться тривати; (продолжаться —

ещё) продовжуватися; (тянуть-

ся — ещё) тягтися, -гнеться, тяг-

нутися; (о беседе, спорте, вой-

не — ещё) точитися.

 

для предл. ер. І. (указывает на

назначение или цель) для кого,

чого, на що, ради, заради,

задля кого, чого, до ч о г о;

купить для детей купити для ді-

тей, купити дітям; для домашнего

обихода на домашні потреби; ме-

шок для угля мішок на (для)

вугілля; для праздника на свято,

для (ради, до) свята; 2. (в отно-

шении кого-л., чего-л., в условиях

чего-л. и т. п.) для кого, на

щ о; сильный для своих лет силь-

ний для своїх років (на свої

роки).

 

дневник щоденник, -ка, м.

дневной денний,

дно дно, ср.; донья мн. дёна, р. ден,

 

ми.

 

до предл. с р. до кого, чого; (о

временном пределе — ещё) по

щ о; от Путйвля до Карпат від

 

Путйвля до Карпат; до первого

числа до першого числа, по пер-

ше число.

 

добавить додати, -дам, -даси, доба-

вити, набавити, докласти; см. до-

бавлять.

 

добавление ср. 1. (действие) додан-

ня, ср., додавання, ср., добавлян-

ня, ср., набавляння, ср.; докла-

дання, ср.; см. добавлять; 2. (то,

что добавлено) додаток, -тку, м.,

додача, ж.

 

добавлять додавати, -даю, -даєш,

добавляти, набавляти; (докла-

дывать) докладати.

добавочный додатковий.

добиваться добиватися; (домогать-

ся) домагатися; (желая проник-

нуть куда-л.) добуватися.

добиться добитися, -б'юся, -б'єшся;

домогтися, -можуся, -мбжешся;

добутися; см. добиваться,

доблестный доблесний.

добро' 1. (благо) добро, ср.; 2.

(имущество) добро, майно, ср.

добро 2 нареч., част., уст. добре, га-

разд; О Д- пожаловать ласкаво

просимо, просимо завітати, гос-

тинно запрошуємо (просимо).

доброволец доброволець, -льця, м.,

 

охочий, -чого, м.

добровольный добровільний.

добродушный добродушний.

доброжелательный доброзичливий,

 

зичливий, прихильний.

доброкачественный доброякісний.

добросовестный сумлінний, совісний,

 

добросовісний.

 

доброта доброта, ж., добрість, ж.

добрый добрий; О будьте ~ ры

будьте ласкаві, будь ласка, зро-

біть ласку.

 

добывать 1. добувати; 2. (полезные

ископаемые) добувати, видобува-

ти.

 

добывающий прил. добувний, видо-

бувний.

добыть 1. добути, здобути; 2. добути,

 

видобути; см. добывать,

добыча ж. \. (добывание) добуван-

ня, ср., здобування, ср.; (полез-

ных ископаемых) видобування,

ср., добування, видобуток, -тку,

м.; 2. (добытое) здобич, ж., доби-

 

ча, ж.; (пожива) пожива, ж.; 3.

(извлечённое из недр земли) ви-

добуток, добуток, -тку, м.

 

довезти довезти; см. довозить.

 

доверенность ж. доручення, ср.

 

доверие ср. довіра, ж., довір'я, ср.

 

доверить довірити, звірити; доручи-

ти; см. доверять.

 

довериться кому, чему довіри-

тися кому, чому, звіритися

на кого, на що; см. дове-

ряться.

 

доверчивый довірливий.

 

доверять довіряти, звіряти; (пору-

чать — ещё) доручати.

 

доверяться кому, чему довіря-

тися кому, чому, звірятися

на кого, на що.

 

довести довести, -веду, -ведёш; при-

вести; призвести; См. доводять.

 

довод довід, -воду, м., доказ, -зу, м.

 

доводить доводити, -джу, -диш; (в

определённое состояние) приво-

дити; (к плохим последствиям —

ещё) призводити; д. до сведе-

ния доводити (ставити) до відо-

ма.

 

довоенный довоєнний, передвоєнний.

 

довозить довозити, -вожу, -возиш.

 

довольный задоволений, удоволе-

ний; (рад) радий.

 

довольство ср. 1. (достаток) доста-

ток, -тку, м., розкіш, ж^ 2. (удов-

летворение) задоволення, ср.,

удоволення, ер.

 

довольствоваться (удовлетворяться,

быть довольным) задовольняти-

ся, удовольнитися.

 

догадаться здогадатися, догадати-

ся; см.. догадываться.

 

догадка ж. здогад, -ду, м., здогадка,

ж., догадка, ж.; теряться в ~ ках

не знати, що й думати.

 

догадливый догадливий.

 

догадываться здогадуватися, дога-

дуватися.

 

догнать догнати (дожену, доже-

неш), наздогнати; см. догонять.

 

договариваться    (соглашаться,

условливаться) договорюватися,

домовлятися, умовлятися.

 

договор договір, р. договору, м.

 

договориться договоритися, домови-

тися, умовитися; см. договари-

 

ваться.

 

догонять доганяти, наздоганяти, здо-

ганяти.

 

дождаться дочекатися, діждати, ді-

ждатися; см. дожидаться.

 

дождевой дощовий.

 

дождливый дощовий.

 

дождь дощ, -щу, м.

 

дожидаться чекати, дожидати, до-

жидатися.

 

дозволенный дозволений.

 

дозор воєн, дозор, -ру, м., дозір,

 

-зору, м., чати, р. чат, м.

 

дозорный 1. прил. дозорний, чато-

вий; 2. сущ, дозорець, -рця, м.,

дозорний, -ного, м,, чатовий, -во-

го, м.

 

дойтй дійти, -йду, -йдеш; досягти,

 

-гну, -гнеш, досягнути; прибити-

ся, -б'юся, -б'єшся; см. доходить.

 

доказательство ср. 1. доказ, -зу, м.,

довід, -воду, м.; 2. мат. доведен-

ня, ер.

 

доказать доказати, -кажу, -кажеш,

довести; см. доказывать.

 

доказывать доказувати, доводити,

 

-джу, -диш.

 

докер докер, -ра, м.

 

доклад м. доповідь, ж.

 

докладной доповідний.

 

докладчик доповідач, -відача, м.

 

докладывать доповідати; (сооб-

щать) повідомляти.

 

доктор 1. (врач) лікар, -ря, м., док-

тор, -ра, м.; 2. (учёная степень)

доктор.

 

документ документ, -та, м.

 

документальний документальний.

 

долг м. 1. (обязанность) обов'язок,

 

-зку, м.; 2. (взятое взаймы) борг,

 

-гу, м.; 3. (знак внимания) шана,

ж.

 

долгий довгий; (длительный — ещё)

тривалий.

 

долго нареч. довго, тривалий (до-

вгий) час; (продолжительно) три-

вало.

 

долгожданный довгожданий, довго-

очікуваний.

 

долгота геогр. и пр. довгота, ж.

 

должен 1. (обязан) повинен, зо-

бов'язаний; (принуждён) мушу;

(при предположении) маю; он д.

приехать він повинен (мусить.

 

має) приїхати; 2. (задолжался)

винен.

 

должник боржник, -ка, м.

 

должно быть вводи, ел. мабуть, пев-

но, певне.

 

должное сущ. належне, -ного, ср.

 

должность посада, ж.

 

доливать доливати.

 

доложить доповісти -вім, -вісй; пові-

домити; см.. докладывать.

 

долой нареч. разг. геть, (о мног.)

гётьте.

 

дольше сравнит, ст. 1. прил. довший;

2. нареч. довше.

 

доля ' (часть) частка, ж., редко до-

ля, ж.; (после распределения —

ещё) пайка, ж.

 

доля і (судьба) доля, ж.

 

дом м. 1. (здание) будинок, -нку, м.,

дім, р. дому, м.; 2. (домашний

очаг, своё жилище) домівка, ж.,

дім, хата, ж., осёля, ж.; 3.

(семья) родина, яе., сім'я, ж.

 

домна нареч. удома, дома.

 

домашний 1. домашній, хатній; 2. (о

животных, птицах) свійський.

 

домна' домна, ж.

 

домоводство домоведення, ср., домо-

водство, ср.

 

домой нареч. додому.

 

домоуправление будннкоуправління,

ср., домоуправління, ср.

 

донесение донесення, ср.; (сообще-

ние — ещё) повідомлення, ср.

донести ' донести; см. доносить' •

донести2 донести; доповісти, -вім,

 

-вісй, повідомити; см. доносить 2.

донор мед. донор, -ра, м.

донос донос, -су, м.

доносить' (доставлять) доносити,

 

-ношу, -носиш.

 

доносять 2 (делать донесение или до-

нос) доносити, -ношу, -носиш;

(докладывать, сообщать — ещё)

доповідати, повідомляти.

 

допивать допивати.

 

допить допити, -п'ю, -п'єш; см. до-

пивать.

 

доплата ж. доплата, ж., приплата,

ж., (неоконч. д.— ещё) доплачу-

вання, ср., приплачування, ер.

 

доплатить доплатити, -плачу, -пла-

тиш, приплатити; см. доплачи-

вать.

 

доплачивать доплачувати, приплачу-

вати.

 

дополнение 1. (действие) доповнен-

ня, ср., (неоконч. д.— ещё) до-

повнювання, ср.; 2. грамм, до-

даток.

 

дополнительный додатковий.

 

дополнить доповнити; см. дополнять.

 

дополнять доповнювати, доповняти.

 

допрашивать допитувати.

 

допризывник допризовник, -ка, м.

 

допрос юр. допит, -ту, м.

 

допросить допитати; см. допраши-

вать.

 

допуск м. допуск, -ку, м., допущення,

ср.

 

допускать допускати; (потворство-

вать — ещё) попускати; (предпо-

лагать — обычно) припускати.

 

допустить допустити, -пущу, -пус-

тиш, попустити; припустити; см.

допускать.

 

дореволюционный дореволюційний,

передреволюційний.

 

дорога ж. дорога, ас.; (путь — обыч-

но) шлях, -ху, л*.

 

дорого нареч. дорого.

 

дорогой дорогий; (любимый, ми-

лый — ещё) любий; (ценный)

коштовний.

 

дорожать дорожчати.

 

дорожить дорожити.

 

дорожка 1. уменыи., ласк, доріжка;

(тропинка — ещё) стёжка, ж.; 2.

(половик) доріжка.

 

дорожный дорожній; (о расходах,

записках и т. п.— ещё) подорож-

ній; (путевой — обычно) шляхо-

вий.

 

доска дошка, ж.

 

дословный дослівний.

 

досрочный достроковий.

 

доставать 1. (брать) діставати; (из-

влекать — ещё) виймати; 2. (до-

тягиваться) діставати, досягати,

сягати; 3. (приобретать, добы-

вать) діставати, здобувати, добу-

вати; (с трудом — ещё) роздобу-

вати; 4. (быть достаточным) вис-

тачати, ставати.

 

доставить І. доставити, приставити;

2. дати (дам, даси), надати; 3.

завдати; см. доставлять.

 

доставлять 1. (препровождать к мес-

 

ту назначения) доставляти, при-

ставляти; 2. (давать, предостав-

лять) давати, надавати; 3. (при-

чинять) завдавати.

 

достаток (зажиточность, обеспечен-

ность) достаток, -тку, м.

 

достаточно нареч. досить, достатньо;

(вдоволь) удосталь, удостачу;

(довольно) доволі.

 

достаточный достатній.

 

достать 1. дістати; вийняти; 2. діста-

ти, досягти, досягнути, сягнути;

3. дістати, здобути, добути; роз-

добути; 4. вистачити, стати; см.

доставать.

 

достигать 1. (добираться; доходить

до какого-л. уровня, предела) до-

сягати, осягати, сягати, доходи-

ти, -джу, -диш; (добиваться уси-

лием, старанием — ещё) здобу-

вати; 2. (о возрасте) доходити,

доживати.

 

достижение ср. досягнення, ср., здо-

буток, -тку, м.

 

достичь и достигнуть 1. досягти,

-гну, -гнеш, досягнути, осягнути,

осягти, сягнути, дійти; здобути;

2. дійти, дожити; см. достигать.

 

достоверный [цілком] певний, вірогі-

дний, достовірний.

 

достоинство ср. 1. (положительное

качество) достоїнство, ср., до-

стойність, ж.; 2. (уважение к се-

бе, сознание своих прав) гідність,

ж., достойність; З. (стоимость)

вартість, ж.

 

достойный 1. (заслуживающий, сто-

ящий) гідний, достбйний, вартий;

2. (заслуженный, справедливый)

належний, достбйний.

 

достопримечательность  визначна

(славна) пам'ятка (річ, місце-

вість и т. п.).

 

достояние ср. 1. надбання, ср. здобу-

ток, -тку, м., набуток, -тку, м.;

(добро) добро, ср.; (собствен-

ность) власність, ж.; 2. перен.

надбання, здобуток, набуток.

доступ доступ, -пу, м., приступ, -пу,

 

м.

 

доступный доступний, приступний;

(посильный) посильний, підсиль-

ний.

досуг м. дозвілля, ср.

 

досыта нареч. досйта; (вволю) до-

схочу, уволю.

 

досягаемый досяжний.

 

дотрагиваться доторкатися, дотор-

куватися, торкати, торкйтися.

 

дотронуться доторкнутися, торкнути,

торкнутися; см. дотрагиваться.

 

доход доход, -ду, м.; (прибыль) при-

буток, -тку, м.

 

доходить доходити, -джу, -диш; (до-

стигать — ещё) досягати; (доби-

раться — ещё) прибиватися.

 

доходный доходим и; (прибыльный)

прибутковий.

 

дочь дочка, ж.

 

дошкольник м. дошкільник, -ка, м.,

уменьш. дошкільня, ср.

 

дошкольный дошкільний.

 

драгоценность коштовність, ж., до-

рогоцінність, ж.

 

драгоценный коштовний, дорогоцін-

ний.

 

дразнить дражнити, разг. дрочйти;

(раздражать — ещё) дратувати;

(передразнивать) передражнюва-

ти.

 

драка бійка, ж.

 

драма драма, ж.

 

драматический драматичний.

 

драматург драматург, -га, м.

 

драться 1. (устраивать драку) бйти-

ся (б'юся, б'єшся); 2. (сражать-

ся, воевать) битися, воювати; З.

(бороться) перен. разг. боротися.

 

древесина деревина ж.

 

древний стародавній, давній, пра-

давній.

 

древность стародавність, ж., дав-

ність, ж., давнина, ж., прадавни-

на, ж.

 

дремать дрімати, разг. куняти.

 

дремота дрімота, ж., разг. дрімки,

-ків, мн.

 

дремучий дрімучий, густий, непро-

глядний.

 

дрессировать дресирувати; (шко-

лить — ещё) вишколювати.

 

дробь ж. 1. (ружейная) дріб, р.

дробу, м., шріт, р. шроту, м.; 2.

(частые прерывистые звуки)

дріб, дріботіння, ср.; 3. мат. дріб.

 

дрова дрова, р. дров, мн.

 

дрбгнуть 1. (вздрогнуть) здригнути-

ся, стенутися; 2. (прийти в смяте-

 

ниє) завагатися; (податься, по-

шатнуться) податися, -дамся,

-дасися, похитнутися; 3. (зяб-

нуть) мерзнути, мерзти,