2020-04-20
90
падати.
нападающий сущ. спорт, напада-
ючий, -чого, м., нападник, -ка, м.
нападение ср. напад, -ду, м.
напасть 1. напасти; учинити напад;
обпасти, опасти; 2. напасти,
напастися, наскіпатися; 3. натра-
пити, напасти; см. напа-
дать.
наперекор нареч. наперекір.
напечатать надрукувати, видрукува-
ти.
напиваться напиватися.
написать написати, -пишу, -пишеш;
(ответить письменно — ещё) від-
писати; (красками — обычно) на-
малювати.
напиток напій, -пою, м.
напиться напитися, -п'юся, -п'єшся;
см. напиваться.
наплыв 1. наплив, -ву, м.; 2. бот.
и пр. наплив, наріст, -росту, м.,
• наростень, -с«я, м.
наповал нареч. наповал; (насмерть)
на смерть.
наподобие предл. с р. на зразок
кого, чого, подібній, подібно
до кого, до чого, як хто,
щ о.
напоить напоїти.
наполнить наповнити; виповнити;
налити, -ллю, -ллёш; см. напол-
нять.
наполнять наповнювати, наповняти;
(до предела — ещё) виповнюва-
ти, виповняти; (наливать —
ещё) наливати.
наполовину нареч. наполовину.
|
|
|
напоминать нагадувати.
напомнить нагадати; см. напоми-
нать.
направить 1. направити; спрямува-
ти, скерувати; 2. налагодити,
-джу, -диш; см. направлять.
направиться попрямувати, попросту-
вати, піти (піду, підеш); вируши-
ти; см. направляться.
направление ср. 1. (линия движе-
ния; путь развития и т. п.) на-
прям, -му, м., напрямок, -мку, м.;
2. (общественное, научное тече-
ние, группировка и т. п.) напрям,
напрямок, течія, ж.; 3. (о доку-
менте) направлення, ер.
направлять 1. направляти; (давать
направление) спрямовувати, ске-
ровувати; 2. (налаживать) нала-
годжувати.
направляться (двигаться, идти)
прямувати, простувати, іти (іду,
ідеш); (отправляться) вируша-
ти.
направо нареч. праворуч, направо.
напрасно нареч. даремно, даремне,
марно, марне, дарма.
напрасный даремний, марний.
например вводи, сл. наприклад.
напротив нареч. 1. напроти, навпро-
ти; 2. (наоборот) навпаки; (напе-
рекор) наперекір, всупереч.
напрягать напружувати; ~ ться на-
пружуватися.
напряжение ср. 1. (действие, состоя-
ние) напруження, ср., напруга,
ж.; 2. (сосредоточение сил, вни-
мания и т. п.) напруга, напру-
ження; (натуга) натуга, ж.
напряжённость напруженість, ж.
напряжённый напружений.
напрячь напружити; ~ чься напру-
житися; см. напрягать.
наравне нареч. нарівні, врівні, врі-
вень.
нарвать1 (цветов, плодов и т. п.)
нарвати.
нарвать2 {о нарыве) нарвати; см.
нарывать.
наречие ' (диалект) наріччя, ср.
наречие 2 ср. грамм, прислівник, -ка,
м.
нарисовать 1. намалювати, нарису-
вати; (срисовать) змалювати; 2.
черен, намалювати, змалювати.
|
|
|
нарицательный 1. грамм., перен. за-
гальний; 2. номінальний; ~ нал
стоимость номінальна вартість.
народ м. 1. народ, -ду, м.; 2. (люди)
народ, люди, -дёй, мн.
народность народність, ж.
народный народний.
нарочно нареч. 1. навмисно, навмис-
не, умисно, умисне; 2. (в шутку)
жартома.
наружность ж. зовнішність, ж., зо-
внішній вигляд, м.
наружный зовнішній.
наружу нареч. назовні; (наверх -—
ещё) наверх; (во двор) на-
двір.
нарушать порушувати; (слово, клят-
ву и т. п.— ещё) ламати.
нарушение порушення, ср.; ламання,
ср.; см. нарушать,
нарушитель порушник, -ка, м.
нарушить порушити; зламати, пола-
мати; см. нарушать.
нарыв нарйв, -ву, м.
нарывать (о нарыве) наривати.
наряд ' м. (одежда) убрання, ср.,
убір, р. убору, м., наряд, -ду, м.,
поэт, шати, р. шат, мн.
наряд2 (распоряжение, предписа-
ние, группа лиц) наряд, -ду, м.
нарядить (гарно, пйшио, розкіш но)
вбрати, нарядити, -джу, -диш;
причепурити; см. наряжать.
нарядный ошатний, нарядний, (гар-
но, пйшно, розкішно) вбраний
(одягнений).
наряду нареч. пбряд, поруч; (нарав-
не) нарівні, врівні, врівень.
наряжать (гардо, пйшно, розкішно)
вбирати, наряжати; (прихора-
шивать) чепурити, причепурю-
вати.
насекомое ср. комаха, ж.
население ср. населення, ср., люд-
ність, ж.
населённый населений; (заселён-
ный — ещё) заселений, залюдне-
ний.
населить населити; заселити, залюд-
нити; см. населять.
населять населяти; (заселивать —
ещё) заселяти, залюднювати.
насилие насильство, ср., насилля, ер.
насилу нареч. насилу; (едва — ещё)
ледве, ледь.
насильственный насильницький, на-
сильний; (вынужденный) виму-
шений, силуваний.
насквозь нареч. наскрізь.
наскоро нареч. нашвидку; (торопли-
во) похапки, похапцем.
наслаждаться кем, чем утішати-
ся, тішитися ким, чим, з
кого, з чого, потішатися
ким, чим, зазнавати насолоди
(втіхи) від кого, від
чого.
наслаждение ср. насолода, ж., утіха,
ж.
наследие ср. спадщина, ж., спадок,
-дку, м.
наследник спадкоємець, -мця, м.;
(преемник) наступник, -ка, м.
наследственный спадковий; (пере-
даваемый по наследству — ещё)
спадкоємний.
наследство ср. спадщина, ж., спа-
док, -дку, м.
насмешка ж. насмішка, ж., насміх,
-ху, м., посміх, -ху, м., глузуван-
ня, ср., кепкування, ср.; (глумле-
ние — ещё) глум, -му, м.
насмешливый насмішкуватий, глуз-
ливий; (глумливый) глумливий.
насморк нежить, -тю, ж.
наставник наставник, -ка, м.
настаивать (добиваться) настоюва-
ти; (отстаивать)- обстоювати;
(требовать) наполягати.
настежь нареч. навстіж.
настойчивость наполегливість, ж.,
настійність, ж., настійливість, ж.
настойчивый наполегливий, настій-
ний, настійливий.
настолько нареч. настільки.
настольный настільний.
настоять настояти; обстояти; напо-
лягти, -ляжу, -ляжеш; см. на-
стаивать.
настоящий 1. (теперешний) теперіш-
ній, нинішній; (современный) су-
часний, сьогочасний; (этот) цей;
~ щее время грамм, теперішній
час; 2. (подлинный) справжній;
(неподдельный) щирий.
настраивать муз., радио и т. п. на-
строювати, налагоджувати.
настроение ср. настрій, -рою, м.
настроить муз., радио и т. п. настро-
їти, налагодити, -джу, -диш; см.
настраивать.
наступательный наступальний.
наступать ' (ногой) наступати.
наступать 2 воен. и перен. наступати.
наступать 3 (наставать) наставати,
надходити, наступати; (подхо-
дить, приближаться, начинать-
ся — ещё) поставати; (о време-
нах года, о поре и т. п.: прибли-
жаться) іти (іде); (о вечере, ночи
и т. п.: спускаться) западати;
(устанавливаться) залягати;
~ пает тишина настає (насту-
пає, постає, западає, залягає)
тиша.
наступить' наступити; см. насту-
|
|
|
пать '.
наступить 2 настати, -стане, надійти,
-йде, наступити; постати; прийти;
запасти; залягти, -ляже, см. на-
ступать 3.
наступление ' ср. воен. и перен. на-
ступ, -пу, м.
наступление г Со времени, сроке) на-
ставання, ср., настання, ср.
насчитать налічити, нарахувати; см.
насчитывать.
насчитывать налічувати, нарахову-
вати.
насыпать насипати; усипати; виси-
пати; см. насыпать.
насыпать насипати; (всыпать —
ещё) усипати; (сооружать —
ещё) висипати.
насыпь ж. насип, -пу, м.
насытить 1. нагодувати; 2. хим., пе-
рен. наситити, -сичу, -ситйш.
наталкиваться 1. наштовхуватися;
(натыкаться) натикатися; (на-
рываться — обычно) наражати-
ся; (с разбега) наскакувати; 2.
(неожиданно обнаруживать) на-
трапляти, натикатися.
натолкнуться 1. наштовхнутися; на-
ткнутися; наразйтися, -ражуся,
-разишся; наскочити; 2. натрапи-
ти, наткнутися; см. наталкиваться.
натощак нареч. натще, натщесерце.
натягивать натягати, натягувати;
(струны, верёвку и т. п.— ещё~)
напинати.
натянуть натягти, натягнути; напну-
ти, нап'ясти, -пну, -пнёш; см. на-
тягивать.
наугад нареч. наугад, наздогад, на-
вмання.
наука наука, ж.
научить чему навчити, научити
чого; ~ ться навчитися, научи-
тися чого.
научно-популярный науково-попу-
лярний.
научный науковий.
наушники навушники, -ків, мн.
нахальный нахабний.
нахальство ср. нахабство, ср., нахаб-
ність, ж.
находить 1 (отыскивать) знаходити,
-джу, -диш, находити; (откры-
вать — ещё) відкривати; (изо-
бретать — ещё) винаходити; 2.
(приходить к заключению) бачи-
ти, знаходити; 3. (что каким счи-
тать, признавать) визнавати,
-знаю, -знаєш що яким, за
яке.
находиться I. (обнаруживаться,
отыскиваться) знаходитися,
-джуся, -дишся, находитися, (вы-
являться вновь — ещё) віднахо-
дитися; (случаться — ещё) трап-
лятися; 2. (не теряться) перен.
знаходити (давати) собі раду, не
розгублюватися, -лююся, -люєш-
ся.
находка знахідка, ж., нахідка, ж.
находчивый меткий, спритний; (изо-
бретательный) винахідливий;
|
|
|
(остроумный) дотепний.
национализация націоналізація, ж.
национализировать и национализо-
вать націоналізувати.
национализм націоналізм, -му, м.
национально-освободительный на-
ціонально-визвольний.
национальность національність, ж.
национальный національний.
нация нація, ж.
начальник начальник, -ка, м.
начальный початковий; (первый)
пёрший.
начать почати, -чну, -чнёш, розпоча-
ти; стати (стану, станеш); захо-
дитися, -джуся, -дишся, узяти,
разг. узятися (візьмуся, візьмеш-
ся); см. начинать.
начаться початися; розпочатися; см.
начинаться.
начертить накреслити.
начинание ср. починання, ср., зачи-
нання, ср.; (почин — ещё) почин,
-ну, м.; (мероприятие — ещё) за-
хід, -ходу, м.
начинать починати, розпочинати;
(ставать — ещё) ставати (стаю,
стаєш); (приниматься, брать-
ся — ещё) заходитись, -джуся,
дишся, заходжуватися.
начинаться починатися; (во време-
ни — ещё) розпочинатися.
начинка ж. 1. (действие) начиню-
вання, ср., начинення, ср.; 2. (то,
чем начинено) начинка, ж.
нашествие ср. навала, ж., нашестя,
ср.
нащупать намацати, натупати; см.
нащупывать.
нащупывать намацувати, нащупу-
вати.
наяву нареч. наяву, увіч; (воочию)
навіч.
не ' част, не; не растёт не росте; не
мой не мій.
не2 (часть отриц. мест.) ні, немає,
нема; не от когб ні від кбго, немає
(нема) від кого; не о чём ні про
що, немає (нема) про що.
неаккуратный неакуратний; (неоп-
рятный — обычно) неохайний,
нечепурний; (небрежный — ещё)
недбалий.
небесный небесний; (о цвете — ещё)
світло-блакйтний, свїтло-голу-
бйй.
неблагоразумный нерозсудливий,
нерозважливий.
нёбо нёбо, ср.
нёбо піднебіння, ср.
небольшой невеликий, малйй; (не-
продолжительный) нетривалий,
недовгий.
небосклон небосхил, -лу, м., небо-
край, -краю, м., обрій, -рію, м.
небоскрёб хмарочос, -са, м.
небрежный недбалий; (неради-
вый — ещё) недбайливий; (не-
ряшливый) неохайний.
неважно нареч. погано, неважно;
(кое-как) сяк-так, так-сяк.
неважный 1. (несущественный) не-
важливий, абиякий; (незначи-
тельный) незначний; (мелкий)
дрібний; 2. (плохой) разг. пога-
ний, неважний.
невежда м. и ж. неук, -ка, м., неві-
глас, -са, м.
невежество ср. неосвіченість, ж.,
темнота, ж., темрява, ж.; (от-
сутствие знаний) неуцтво, ср.;
(свойство невежды) невігластво,
ср.
невежливый неввічливий, неґречний,
нечемний.
неверный I. невірний; (неправиль-
ный — обычно) неправильний;
(фальшивый) фальшивий; 2.
(ненадёжный) невірний, ненадій-
ний, непевний; (вероломный) ві-
роломний, зрадливий.
невероятный неймовірний; (неправ-
доподобный) неправдоподібний;
(невозможный) неможливий.
невесомость невагомість, ж.
невеста наречена, ж.; (обрученная)
заручена, ж.
невестка невістка, ж.; (жена бра-
та — ещё) братова, ж.
невзирая на предл. с в. не дивлячись
на кого, на щ о; (несмотря)
незважаючи (невважаючи) на
кого, на що.
невзрачный непоказний; (о человеке
и животном — ещё) миршавий;
(жалкий) жалюгідний, злиден-
ний.
невиданный небачений, невиданий;
(небывалый) небувалий.
невинный невинний; (невинова-
тый — ещё) невинуватий; (без-
винный — ещё) безвинний, без-
невинний.
невиновный невинний, невинуватий.
вевкусный несмачний.
невмешательство невтручання, ср.
невнимание ср. неувага, ж.; (невни-
мательность) неуважність, ж.,
неуважливість, ж.
невнимательный неуважний, неуваж-
ливий.
невод невід, -вода, м.
невозможный неможливий.
невольно нареч. мимоволі, мимохіть,
несамохіть.
невольный невільний; (случайный —
ещё) мимовільний.
невооружённый неозброєний.
невоспитанный невйхований.
невпопад нареч. разг. невлад; (не-
кстати) не до речі, не до ладу.
невредимый непошкоджений, не-
ушкоджений; (о людях — обычно)
здоровий; 0 Цел и ~ Аим шлий
і здоровий (неушкоджений).
невыгодный невигідний; (неблаго-
приятный — ещё) несприятли-
вий.
невыносимый нестерпний, нестерпу-
чий, незносний.
невыполнение невиконання, ср., (не-
оконч. д.— ещё) невиконування,
ср.
невыполнимый нездійсненний, не-
здійснимий.
невыразительный невиразний, безви-
разний.
негатив фото негатив, -ва, м.
негде нареч. ніде, немає (нема) де.
негодный (непригодный) непридат-
ний, негодящий.
негодование обурення, ер.
негодовать обурюватися.
негр негр, -ра, м.
неграмотность неграмотність, ж.; не-
письменність ж.; см. неграмот-
ный.
неграмотный неграмотний; (не уме-
ющий читать и писать — обыч-
но) неписьменний.
недавно нареч. недавно, нещодавно.
недействительный недійсний.
недельный тижневий.
неделя ж. тиждень, -жня, м.
недисциплинированный недисциплі-
нованнй.
недоброкачественный недоброякіс-
ний.
недобросовестный несумлінний, не-
добросовісний.
недоверие ср. недовіра, ж., недовір'я,
ер.
недоверчивый недовірливий.
недовольный незадовдлений, невдо-
волений.
недовольство незадоволення, ср., не-
вдоволення, ер.
недогадливый недогадливий.
недомогание ср. нездужання, ср.,
слабування, ср.; (нездоровье) не-
дуга, ж., недуг, -гу, м.
недооценивать недооцінювати.
недооценить недооцінити; см. недо-
оценивать.
недопустимый недопустимий, непри-
пустимий, неприпущенний.
недоразумение непорозуміння, ер.
недорогой недорогий.
недосмотр недогляд, -ду, м.
недоставать безл. не ставати (не
стає); (не хватать) не вистачати,
-чає, бракувати, -кує.
недостаток м. 1. (нехватка) недоста-
і
ча, ж., нестача, ж.; (отсутствие)
брак, -ку, м., відсутність, ж.; 2.
(изъян, дефект) вада, ж., дефект,
-ту, м., гандж, -джу, л„ гандж,
-джі, ж.; (погрешность) хйба, ж.;
(недочёт) недолік, -ку, м.
недостаточно нареч. недостатньо, ие
досить.
недостаточный недостатній.
недостижимый недосяжний.
недостбйный недостойный; (не за-
служивающий уважения) негід-
ний; (нестоящий) невартий.
недоступный неприступний, недо-
ступний.
недоумевать не розуміти, не могти
(не мбжу, не можеш) зрозуміти;
(колебаться) вагатися; (изум-
ляться) дивуватися, чудуватися.
недоумение ср. нерозуміння, ср.; ва-
гання, ср.; подив, -ву, м., здиву-
вання, ср., зчудування, ср., зачу-
дування, ср.; см. недоумевать.
недочёт недолік, -ку, м^ (погреш-
ность — ещё) огріх, -ху, м.; (изъ-
ян — ещё) вада, ж.
недра надра, р. надр, ми.
недурно парен, непогано, незлё.
неестественный неприродний; (не-
настоящий — ещё) ненатураль-
ний; (деланный) штучний.
нежность ніжність, ж., тендітність,
ж.; см. нежный.
нежный нЬкний; (хрупкий — ещё)
тендітний.
незабываемый незабутній; (памят-
ный) пам'ятний.
независимость незалежність, ж.
независимый незалежний.
незадолго нареч. незадовго.
незаконный незаконний.
незаменимый незамінний.
незаметный непомітний, неприміт-
ний; (незначительный) незнач-
ний.
незаурядный незвичайний, неаби-
який; (необыденный) небуден-
ний.
незнакомый 1. прил. незнайомий;
(неизвестный — ещё) невідомий;
(с чём-л.— обычно) необізнаний;
2. сущ. незнайомий, -мого, м.,
незнайомець, -мця, м.
незнание ср. незнання, ср.; (неосве-
домлённость) необізнаність, ж.
незначительный незначний; (неболь-
шой — ещё) невеликий, малень-
кий.
неизбежный неминучий.
неизвестно нареч. невідомо; (в знач.
сказ.— ещё) не знати.
неизвестный 1. прил. невідомий; (не-
изведанный) незнаний; 2. сущ.
невідомий, -мого, м.; (незнако-
мец) незнайомий, -мого, м.
неизлечимый невиліковний; (о ране,
язве и т. п.— ещё) невигойний,
незагойний.
неизменный 1. незмінний, (непоколе-
бимый) непохитний; (постоян-
ный) постійний; 2. (преданный,
верный) незрадливий, вірний;
~ ный друг незрадливий (вір-
ний) друг.
неимоверный неймовірний.
неискренний нещирий.
неисправимый непоправний; (о чело-
веке) невиправний.
неисправный несправний, зіпсова-
ний, зіпсутий.
неисчерпаемый невичерпний.
нейлон нейлон, -ну, м.
некий мест, якийсь; (какой-то, неко-
торый) деякий; (определённый)
певний.
некогда1 нареч., в знач. сказ, (нет
времени) ніколи, немає (нема)
коли.
некогда2 нареч. (когда-то) колись,
колись-то.
некоторый мест. I. (какой-то)
якийсь, деякий, реже котрийсь;
(некий) певний; 2. ~ рые сущ.
деякі, -ких, мн., декотрі, -рйх, мн.,
дёхто, р. декого, мн.
некрасиво нареч. негарно, некраси-
во.
некрасивый негарний, некрасивий;
(о внешности человека — ещё)
невродлйвий.
некролог некролог, -га, м.
некстати нареч. не до речі, недореч-
но; (не к месту) не до діла, не до
ладу; (не вовремя — ещё) не-
вчасно, невпору.
некто мест, хтось, р. когбсь.
некуда нареч. нікуди, немає (нема)
куди.
некультурный некультурний.
нелегальный нелегальний.
нелепый 1. безглуздий; (бессмыслен-
ный) нісенітний; 2. (несуразный)
недоладний.
нелётный нелітний, нельотний.
нельзя в знач. сказ, не можна, ніяк,
немає (нема) як.
нелюбимый нелюбий, немилий.
немало нареч. немало, чимало.
немедленно парен., негайно; (не меш-
кая) не гаючись, не гаючи часу;
(тотчас) зараз, зараз же.
немедленный негайний.
немец німець, -мця, м.
немецкий німецький.
ненавидеть ненавидіти, -джу, -диш.
ненавистный ненависний; (посты-
лый) огидний, осоружний.
ненависть ненависть, ж., зненависть,
ж.
ненадёжный ненадійний.
ненадолго нареч. ненадовго.
ненападение ср. ненапад, -ду, м.
ненастный непогожий, непогідний;
(слякотный) сльотавий, сльотли-
вий.
ненастье ср. негода, ж., непогода,
ж.; (слякоть) сльота, ж.
ненужный непотрібний.
необдуманный необдуманий, необ-
міркований; (неосторожный —
ещё) необережний; (опрометчи-
вый) необачний.
необитаемый ненасёлений, незасёле-
ний, незалюднений; (безлюдный)
безлюдний.
необоснованный необгрунтований.
необразованный неосвічений.
необходимо нареч. необхідно.
необходимость необхідність, ж., [до-
конечна] потреба, ж., доконеч-
ність, ж.; см. необходимый.
необходимый необхідний; (очень
нужный) [конче, доконче, доко-
нечно, доконечне] потрібний, до-
конечний.
необыкновенный незвичайний;
(чрезвычайный) надзвичайний.
необычный незвичайний; (непривыч-
ный — ещё) незвичний.
необязательный необов'язковий.
неограниченный необмежений; (без-
граничный) безмежний.
неоднократно нареч. не раз, неод-
норазово.
неоднократный неодноразовий, кіль-
каразовий.
неодушевлённый неживий, бездуш-
ний; О ~ ный предмет грамм.
неістота.
неологизм неологізм, -му, м.
неопределённый 1. невйзначений;
~ ное время невйзначений час;
2. (неотчётливый, неясный) невн-
разный, неясний; (уклончивый —
ещё) непевний; 3. грамм, мат.
неозначений.
неопровержимый неспростовний;
(неоспоримый) незаперечний.
неопытный недосвідчений.
неосмотрительный необачний, не-
обачливий; (неосторожный —
ещё) необережний.
неосторожность необережність, ж.
неосторожный необережний.
неотделимый невіддільний.
неотложный невідкладний; (сроч-
ный) негайний, пильний, нагаль-
ний.
непереходный грамм, неперехідний.
неплодородный неродючий; (непло-
довитый) неплодючий.
непобедимый непереможний, непо-
борний; (неодолимый) нездолан-
ний, неподоланний, нескоримий,
(непреодолимый) незборимий, не-
зборний.
непогода негода, ж.; (слякоть) сльо-
та, ж.
неподвижный нерухомий, непоруш-
ний; (медлительный — ещё) не-
рухливий.
неподходящий непідхожий; (несоот-
ветствующий) невідповідний.
непоколебимый непохитний, несхит-
ний.
непокорный непокірний, непокірли-
вий.
неполный неповний.
непонимание нерозуміння, ер.
непонятливый нетямущий.
непонятный незрозумілий; (непости-
жимый) незбагненний.
непосильный непосильний; (сверх
сил) надсильний.
непоследовательный непослідовний.
непосредственный безпосередній;
(искренний — ещё) щирий.
непостоянный непостійний; (неустбй-
чивый, изменчивый), несталий,
нестійкий.
непохожий на кого, на что
несхожий, непохожий н а
кого, на що, неподібний д о
кого, до чого.
неправда неправда, ж.; (обида —
ещё) кривда, ж.
неправильный неправильний; (не-
верный — ещё) невірний; (оши-
бочный — ещё) хибний.
непредвиденный непередбачений;
(неожиданный) несподіваний.
непреклонный непохитний, несхит-
ний; (неумолимый) невблаган-
