2020-04-20
87
ний.
непременно нареч. неодмінно; (обя-
зательно) обов'язково.
непреодолимый непереборний, непо-
борний, незборимий; (непобеди-
мый) нездоланний, неперемож-
ний.
непрерывный безперервний, без-
упинний, невпинний, неперерв-
ний.
непривычный незвичний; (необыч-
ный) незвичайний; (не имеющий
привычки — ещё) незвиклий, не-
призвичаєний.
непригодный к чему, для чего
непридатний для кого, для
чого, на що, до чого, него-
жий на що, до чого.
неприемлемый неприйнятний; (недо-
пустимый) неприпустимий, не-
припущенний, недопустимий.
неприкосновенный недоторканний,
непорушний.
неприличный непристойний.
неприступный неприступний; (недо-
ступный) недоступний.
непритязательный невибагливий, не-
вимогливий, скромний.
неприязнь неприязнь, ж.; (враждеб-
ность) ворожість, ж.
неприятель (вражеские войска) во-
рог, -га, м.; (противник) против-
ник, -ка, м., супротивник, -ка, м.,
разг. неприятель, -ля, м.
неприятельский ворожий, разг. не-
прйятельський.
|
|
|
неприятность неприємність, ж.; при-
крість, ж.; см. неприятный,
неприятный неприємний; (вызыва-
ющий недовольство — ещё) при-
крий.
непродолжительный недовгочасний,
нетривалий; (короткий) недов-
гий, короткий.
непроизводительный непродуктив-
ний.
непромокаемый непромокальний.
непроницаемый непроникний, непро-
никливий; (непроглядный —
ещё) непроглядний, непрозорий.
непропорциональный непропорцій-
ний, непропорціональний.
непростительный непрощенний, не-
простимий.
непрочный неміцний; (ненадёжный)
нетривкий.
неравенство ср. нерівність, ж.
неравный нерівний; (неодинаковый)
неоднаковий.
неразборчивый 1. (с трудом разби-
раемый) нерозбірливий; 2. перен.
неперебірливий; (непритязатель-
ный) невибагливий; (неприхот-
ливый) непримхливий.
неразвитый нерозвйнений, нерозви-
нутий.
неразговорчивый неговіркий, неба-
лакучий.
неразлучный нерозлучний.
нераспространённый грамм, непошй-
рений.
нерв нерв, -ва, м.
нервничать нервуватися, -рвуюся,
-рвуешся, нервувати.
нервный нервовий.
нередко нареч. нерідко; (часто) час-
то, не раз.
нерешительность ж. нерішучість, ж.;
(колебание — ещё) вагання, ср.;
быть в ~ ти вагатися.
нерешительный нерішучий.
неровный нерівний.
нерушимый непорушний; (о слове,
клятеє — ещё) незламний.
несвоевременный несвоєчасний; (не
вовремя сделанный) невчасний.
несклоняемый грамм, невідмінюва-
ний.
несколько' числ. кілька, -кох, де-
кілька.
несколько2 нареч. трохи, трошки,
трішки.
нескромный нескромний.
|
|
|
неслыханный нечуЪаний.
несмотря на предл. с в. незважаючи
(невважаючи) на кого, що.
несносный нестерпний.
несовершеннолетний неповнолітній.
несовершённый ' недосконалий.
несовершённый 2: ~ ный вид грамм.
недоконаний вид.
несовместимый несумісний; (о долж-
ности, понятиях — ещё) неспо-
лучний.
несогласие ср. 1. незгода, ж.; (рас-
хождение) незгідність, ж., розбіж-
ність, ж.; 2. (разлад) незгода,
незлагода, ж., нелад, -ду, м.
несознательный несвідомий.
несокрушимый незламний; (непоко-
лебимый) непохитний.
несомненно безсумнівно, безперечно;
(в знач. сказ.— ещё) немає сум-
ніву.
несомненный безсумнівний, безпе-
речний; (совершенно определён-
ный) [цілком] певний; (очевид-
ный) очевидний.
неспособный нездібний, нездатний.
несправедливость несправедливість,
ж., неправдивість, ж.
несправедливый несправедливий, не-
правдивий.
несравнённый незрівнянний.
несравнимый 1. (несравненный) не-
зрівнянний; 2. (несопоставимый)
непорівнянний.
нести 1. нести; (мчать) мчати; 2.
(терпеть ущерб и т. п.) зазнава-
ти; (отбывать — ещё) відбувати,
нести; 3. (выполнять поручение,
обязанности и т. п.) перен. вико-
нувати, нести; (о службе, повин-
ностях — обычно) відбувати; н.
ответственность відповідати, не-
сти відповідальність; 4. (класть
яйца — о птицах) нести.
нестись 1. нестися; (мчаться) мчати,
мчатися, гнати (жену, женёш),
гнатися; (бежать) бігти (біжу,
біжиш); (лететь) летіти (лечу,
летиш), поэт, линути; 2. (распро-
страняться, раздаваться) нести-
ся, розноситись; (о звуках —
ещё) лйнути; 3. (класть яйца —
о птицах) нестися.
несущественный неістотний, несуттє-
вий.
нет І. част, (отрицание) ні; 2. (не име-
ется) в знач. сказ, немає, нема.
нетерпеливый нетерплячий, нетерпе-
ливий.
нетребовательный невимогливий;
(неприхотливый) невибагливий.
нетрудоспособный непрацездатний.
неубедительный непереконливий.
неуверенность невпевненість, ж., не-
певність, ж.
неуверенный в ком, в чём не-
впевнений у кому, у чому,
непевний щодо кого,
[щодо] ч о г о, у кому, у
чому.
неудача невдача, ж.
неудачный невдалий, невдатний.
неудобный незручний.
неудобство ср. незручність, ж.
неудовлетворённый незадоволений,
невдовалений.
неудовлетворительный незадовіль-
ний; (недостаточный —• ещё) не-
достатній.
неужели част, невже; (разве) хіба;
(в самом деле) справді.
неуклонный неухильний.
неуклюжий незграбний; (неповорот-
ливый -— ещё) вайлуватий.
неуместный недоречний; (неудач-
ный) недоладний.
неумолимый невблаганний, невмоли-
мий.
неумышленный ненавмисний, не-
вмисний, неумйсний.
неурожай неврожай, -жаю, м.
неуспеваемость неуспішність, ж.
неуспевающий невстигаючий.
неуютный назатйшнйй; (некомфор-
табельный) невигідний.
нефтепровод нафтопровід, -воду, м.
нефть нафта, ж.
нефтяник нафтовик, -ка, м.
нефтяной нафтовий.
нехороший недобрий, негарний, не-
хороший, негожий.
нехотя нареч. (без желания) нехотя,
знехотя, неохоче.
нечаянно нареч. (неумышленно) не-
навмисно, ненавмисне; (случай-
но) випадково.
нечего мест, нічого, немає (нема)
чого.
нечестный нечесний.
нечётный непарний.
нечистоплотный неохайний, нечепур-
ний.
нечто мест, щось; (кое-что) дёщо.
неявка ж. неявка, ж.; (неприбытие)
неирибуття, ер.
неясный неясний; (неотчётливый)
невиразний, нечіткий.
ни ' \. част, ні, усилит, ані; на нёбе
ни облачка на небі ні (ані) хма-
ринки; 2. част, после мест, и
нареч. перед глаг. не, а также
переводится конструкциями с
хоч; кто бы ни пришёл хто б не
прийшов, хоч би хто прийшов; 3.
союз ні; ни — ни ні — ні; ни
пройти ни проехать ні пройти ні
|
|
|
проїхати.
ни 2 (отделяемая часть отрицатель-
ного мест.) ні; ни от кого ні від
кого.
нива ж. нива, ж.; (побольше — ещё)
пан, -ну, м.; (поле) поле, ср.
нигде нареч. ніде, усилит, аніде.
ниже сравнит, ст. І. прил. нижчий; 2.
нареч. нижче; 3. предл. с р. ниж-
че кого, чого.
нижний 1. нижній; 2. (исподний,
нательный) спідній.
низ низ, -зу, м.; (испод) спід, р.
споду, м.
низкий низький; (перен.— ещё) ни-
ций.
низменность ж. (низина) низовина,
ж., низина, ж., поділ, -долу, м.
никак нареч. ніяк, усилит, аніяк, аж
ніяк.
никакой мест, ніякий, усилит, анія-
кий, аніякісінький.
никогда нареч. ніколи.
никто мест, ніхтб, р. нікого.
никуда нареч. нікуди.
нисколько нареч. ніскільки, усилит.
аніскільки; (никак) ніяк; (ни-
чуть) ні трохи; (отнюдь не) аж
ніяк.
нитка ж. 1. нитка, ж.; 2. (нанизан-
ное) низка, ж., разок, -зка, м.; н.
жемчуга низка (разок) перлів.
ничего нареч. разг. нічого, нівроку.
ничей мест, нічий.
ничто мест, ніщо, р. нічого.
ничтожный I. (маленький) дуже
(зовсім) малий, маленький; (не-
значительный) незначний; (жал-
кий, скудный) мізерний, убогий;
2. (несущественный) неістотний,
незначний; (никчёмный) нікчем-
ний.
ничуть нареч. нітрохи, усилит, ані-
трохи, анітрішки, анітрошки.
ничья сущ. спорт, нічия, ж.
но союз але, та, реже так; (а) а;
(однако) проте, однак.
новатор новатор, -ра, м.
новелла лит. новела, ж.
новинка новинка, ж.
новичок новак, -ка, м., новачок, -чка,
м.
новогодний новорічний.
новолуние ср. новий (молодий) мі-
сяць, -ця, м., молодик, -ка, м.
новосёл новосёл, -ла, м., новоселець,
-льця, м.
новоселье ср. 1. (место переселения)
новосілля, ср.; 2. (о празднова-
нии) новосілля, вхідчини, -чин,
мн., входини, -дин, мн.
новостройка новобудова, ж.
новость новина, ж.
новшество ср. новина, ж.; (нововве-
дение) нововведення, ер.
новый новий.
нога нога, ж.
ноготь ніготь, -гтя, м.
нож ніж, р. ножа, м.
ножницы ножиці, -жиць, мн.
ножны піхви, -хов, мн.
ноздря ніздря, ж.
нокаут спорт, нокаут, -та, м.
ноль и нуль нуль, -ля, м.
номер номер, -ра, м.
норвежец норвежець, -жця, м.
|
|
|
норвежский норвезький.
нормальный нормальний.
носилки носилки, -лок, мн., ноші, р.
нош, мн.
носильщик носильник, -ка, м.
носить носити (ношу, носиш);
(иметь, заключать в себе — ещё)
мати.
носиться носитися (ношуся, носиш-
ся); (гоняться, бегать) ганяти,
гасати; (нянчиться — обычно)
панькатися.
носки шкарпетки, -ток, ми.
носок (передний край обуви, чулка
и т. п.) носок, -ска, м.
нота ' муз. нота, ж.
нота2 (дипломатическое обраще-
ние) нота, ж.
ночевать ночувати; (под открытым
небом — ещё) зорювати.
ночлег м. нічліг, -гу, м.; (ночёвка)
НОЧІВЛЯ, Ж.
ночной нічний.
ночь ніч, ж.; по ~ чам ночами.
ночью нареч. уночі.
ноша ж. ноша, ж.; (тяжесть, бремя)
тягар, -ря, м.
ноябрь листопад, -да, м.
ноябрьский листопадовий.
нрав м. вдача, ж., натура, ж.
нравиться подобатися.
нравственность моральність, ж.;
(мораль) мораль, ж.
нравственный моральний,
нужда ж. 1. (бедность) нужда, ж.,
нестаток, -тку, м., нестатки, -ків,
мн.; (нищета) злидні, -нів, мн.; 2.
(потребность) потреба, ж.
нуждаться 1. ^терпеть нужду, лише-
ния) терпіти нужду (нестатки,
злидні); (бедствовать) бідувати,
злидарювати; 2. (испытывать по-
требность в ком, в чём) потребу-
вати кого, чого, мати потре-
бу в кому, в чому.
нужно в знач. сказ, треба, потрібно;
(следует — ещё) слід.
нужный потрібний.
нуль см. ноль.
нырнуть поринути, пірнути, упірну-
ти; см. нырять.
нырять поринати, пірнати, упірнати.
нюхать нюхати; (о животных и пе-
рен.— ещё) нюшйти.
нянчить няньчити, глядіти, -джу,
-дйш, бавити.
нянчиться няньчитися; (возиться —
ещё) разг. панькатися.
О
о, об и обо 1. с в. (для обозначения
сближения, соприкосновения,
столкновения) об, у, в, на к о г о,
Ш о; удариться о камень ударити-
ся об камінь; споткнуться о порог
спіткнутися об поріг; упереться
рукой о стол упертися рукою
об [в] стіл; 2. с п. (для указания
на предмет мысли, чувств, речи
и т. п.) про к о г о, щ о, реже за;
говорить об искусстве говорити про
[за] мистецтво; плакать оком
плаката за ким (по кому).
оазис м. оазис, -су, м., оаза, ж.
об см. о.
оба обидва, р. обох, м. и ср. (ж.
обидві); (о людях—ещё) обоє.
обаяние ср. чарівність, ж., чарівли-
вість, ж.; (привлекательность)
привабливість, ж., принадність,
ж.; (чары) чари, -рів, мн.
обаятельный чарівний, чарівливий;
(привлекательный) привабли-
вий, принадний.
обваливаться обвалюватися; (о зда-
нии, сооружении — обычно) за-
валюватися; (обрушиваться) об-
рушуватися.
обвалиться обвалитися; завалитися;
обрушитися; см. обваливаться.
обвести I. обвести; 2. обгородити,
-джу, -диш, огородити; обнести;
см. обводить.
обвивать обвивати, оповивати, пови-
вати; (обматывать) обмотувати;
(обкручивать) обкручувати; (па-
утиной и т. п.) обсновувати;
(окутывать) обгортати.
обвинение ср. I. (действие) обвину-
вачення, ср., звинувачення, ср.,
(неоконч. д.— ещё) обвинувачу-
вання, ср., звинувачування, ср.;
закид, -ду, м., (неоконч. д.—
ещё) закидання, ср.; см. обви-
нять; 2. юр. обвинувачення.
обвинитель обвинувач, -ча, м.
обвинительный обвинувальний.
обвинить обвинуватити, -вачу, -ва-
тиш, звинуватити; закинути
кому що; см. обвинять,
обвиняемый сущ. обвинувачений,
-ного, м.
обвинять обвинувачувати, звинува-
чувати; (упрекать кого в чём —
ещё) закидати кому що.
обвить обвити (обів'ю, обів'єш), об-
винути, оповити, -в'ю, -в'єш и
-вию, -вй«ш, повити; обмотати;
обкрутити, -кручу, -крутиш; об-
снувати; обгорнути; см. обвивать.
обводить 1. (контур чего-л.) обводи-
ти, -джу, -диш; 2. (огораживать)
обгороджувати, огороджувати;
(обносить — ещё) обносити, -но-
шу, -носиш.
обвязать обв'язати, -в'яжу, -в'яжеш;
см. обвязывать.
обвязывать обв'язувати.
обгонять обганяти, переганяти, ви-
переджати.
обдумать обдумати, обміркувати; см.
обдумывать.
обдумывать обдумувати, обміркову-
вати.
обед обїд, -ду, м.
обедать обідати.
обеденный обідній.
обеднеть збідніти, побідніти, побідні-
шати; (обнищать — ещё) зубожі-
ти.
обезболивание мед. знеболювання,
ер. обезболювання, ер.
обезвредить знешкодити, -джу,
-диш; см. обезвреживать.
обезвреживать знешкоджувати.
обезопасить забезпечити, убезпечи-
ти.
обезоруживать обеззброювати.
обезоружить обеззброїти; см. обез-
оруживать.
обезьяна мавпа, ж.
обелиск обеліск, -ка, м.
оберегать оберігати; (стеречь) сте-
регти, -режу, -режёш, вартувати.
оберечь оберегти, -режу, -режёш, ус-
терегти; см. оберегать.
обернуть 1. (во что) обгорнути чим;
загорнути в щ о; обкрутити, -кру-
чу, -крутиш; обмотати чим; 2.
обернути, повернути; см. обора-
чивать.
обернуться 1. обернутися, поверну-
тися; 2. обернутися; см. обора-
чиваться.
обёртка обгортка, ж.
обёрточный обгортковий.
обёртывать см. оборачивать.
обёртываться см. оборачиваться.
обеспечение 1. (действие) забезпе-
чення, ср., (неоконч. д.— ещё)
забезпечування, ср.; 2. (средства
к существованию) забезпечення.
обеспеченный забезпечений.
обеспечивать забезпечувати; (снаб-
жать) постачати.
обеспечить забезпечити, постачати;
см. обеспечивать.
обессйлевать знесилюватися, виби-
ватися з сил.
обессилеть знесилитися, вибитися,
-б'юся, -б'єшся з сил, знесиліти;
см. обессйлевать.
обессиливать знесилювати.
обессилить знесилити; см. обессили-
вать.
обесценивать знецінювати; ~ться
знецінюватися.
обесценить знецінити; ~ться знеці-
нитися; см. обесценивать.
обещание ср. обіцянка, ж., обіцяння,
ер.
обещать обіцяти, пообіцяти.
обжаловать оскаржити.
обжечь 1. обпалити; спалити; обсма-
лити; 2. обпекти, -печу, -печеш,
опекти; обпарити, обшпарити; 3.
випалити; см. обжигіть.
обжечься обпектися, -печуся, -пе-
чешся, опектися; обпаритися, об-
шпаритися; см. обжигаться.
обжигать 1. обпалювати; (поверх-
ность чего-л.— ещё) спалювати;
(волосы, щетину и т. п.— обыч-
но) обсмалювати; 2. (причинять
ожог) обпікати, опікати; (кипят-
ком, паром и т. п.— ещё) обпа-
рювати, обшпарювати; 3. (обра-
батывать на огне, жару) випалю-
вати; о. кирпич випалювати цег-
лу.
обжигаться (получить ожог) обпіка-
тися, опікатися; (кипятком, па-
ром — ещё) обпарюватися, об-
шпарюватися.
обзавестись завести [собі], обзавес-
тися; придбати; см. обзаводить-
ся.
обзаводиться кем, чем заводити,
-джу, -диш [собі] кого, що,
обзаводитися, -джуся, -дишся
ким, чим; (приобретать) при-
дбавати щ о.
обзор огляд, -ду, м.
обивать оббивати.
обйвка оббивка, ж.
обйда образа, ж.; (несправедли-
вость) кривда, ж.
обидеть скривдити, -джу, -диш, по-
кривдити; образити, -ражу,
-разиш; см. обижать,
обидеться образитися, -ражуся,
-разишся; см. обижаться.
обидчивый вразливий, образливий.
обижать (причинять обиду) кривди-
ти, *джу, -диш; (оскорблять —
ещё) ображати.
обижаться ображатися.
обилие ср. \. (множество) велика
(величезна) кількість, ж., чис-
ленність, ж.; (плодов и перен.—
ещё) ряснота, ж.; 2. (достаток)
достаток, -тку, м.; (богатство)
багатство, ер.
обильный (имеющийся в изобилии)
рясний, багатий; (пышный, рос-
кошный) пишний, розкішний;
(буйный) буйний; (большой) ве-
ликий; (многочисленный) числен-
ний.
обитать жити (живу, живеш), меш-
кати; (проживать) проживати.
обйть оббити (обіб'ю, обіб'єш); см.
обивать.
обком (областной комитет) обком,
-му, м. (обласний комітет).
обладание володіння, ер.
обладатель володар, -ря и володар,
-ря, м.; (собственник) власник,
-ка, м.
обладать 1. (владеть) володіти; 2.
(иметь) мати (маю, маєш); о.
хорошим слухом мати гарний
слух.
облако ср. хмара, ж.
областной обласний.
область ж. І. область, ж.; 2. (часть
страны; край) край, р. краю, м.;
(зона) зона, ж.; (пояс) пояс, -су,
м.; 3. (отрасль деятельности —
ещё) галузь, ж.
облачность хмарність, ж.
облачный хмарний.
облегчать полегшувати.
облегчение ср. 1. (действие) полег-
шення, ср., (неоконч. д.— ещё)
полегшування, ср.; 2. (чувство
успокоения) полегшення, полег-
кість, ж.
облегчить полегшити; см. облегчать.
обледенеть обмерзнути, ^обмерзти,
узятися (візьмуся, візьмешся)
кригою (льодом), укритися (по-
критися) кригою (льодом).
облетать облітати; (опадать) опада-
ти, обпадати.
облететь облетіти, -лечу, -летиш;
опасти, обпасти; см. облетать.
обливать обливати; (поливать) по-
ливати.
обливаться обливатися, поливатися;
о. слезами обливатися (умивати-
ся) сльозами (слізьми).
облигация облігація, ж.
облизать облизати, -лижу, -лижеш;
. ~ться облизатися; см. облизы-
вать.
облизывать облизувати; ~ться об-
лизуватися.
облик м. 1. (внешний вид) [зовніш-
ній] вигляд, -ду, м., подоба, ж.;
(внешность) зовнішність, ж.;
(очертание) обрис, -су, м.; 2. (ха-
рактер) перен. обличчя, ср.; (ду-
шевный склад) склад, -ду, м.;
нравственный о. человека мо-
ральне обличчя (моральний
склад) людини.
облить облити (обіллю, обіллєш);
полити; см. обливать.
облиться облитися (обіллюся, обіл-
лєшся), политися; см. обливать-
ся.
обличать (разоблачать) викривати;
(выдавать тайное — ещё) вика-
зувати; (порицая — ещё) пляму-
вати; (обнаруживать) виявляти.
обличить викрити; виказати, -кажу,
-кажеш; заплямувати; см. обли-
чать.
обложка обкладинка, ж., обгбртка,
ж.
облокачиваться спиратися (обпира-
тися, опиратися) ліктем (ліктя-
ми), злягати ліктями.
облокотиться спертися (обпертися,
обіпертися, опертися) ліктем (лі-
ктями), злягти ліктями; см. об-
локачиваться.
обломок уламок, -мка, м., відламок,
-мка, м., (остаток — ещё) перен,
залишок, -шка, м.
обман м. обман, -ну, м.; (надува-
тельство) обдурювання, ср., оду-
рювання, ср., разг. ошуканст-
во; (заблуждение — ещё) ома-
на, ж.
обманный обманний; (обманчивый)
облудний, облудливий.
Обмануть обманути; обдурити; оду-
рити; см. обманывать,
обманчивый обманливий, облудний,
облудливий; (обманный) обман-
ний; (призрачный) оманливий,
оманний.
обманщик обманщик, -ка, м., разг.
ошуканець, -нця, м.
обманывать обманювати; (наду-
вать) обдурювати, одурювати.
обматывать обмотувати, умотувати;
(обвивать) обвивати, обгортати.
обмен обмін, -ну, м.
обменивать обмінювати; (промени-
вать) промінювати.
обмениваться обмінюватися.
обменять обміняти; проміняти; (по-
менять) поміняти; см.. обмени-
вать.
обменяться обмінятися; (поменять-
ся) помінятися; см. обменивать-
ся.
обмеривать обмірювати, обміряти;
(обманывать — ещё) обдурюва-
ти.
обмерить обміряти; обдурити; см.
обмеривать.
обмотать обмотати, умотати; обвити
(обів'ю, обів'єш), обгорнути; см.
обматывать,
обмундирование обмундирування,
ср.
обмундировать обмундирувати.
обмывать обмивати; (смывать —
ещё) змивати.
обмыть обмити; змйти; см. обмы-
вать,
обнаглеть знахабніти, стати (стану,
станеш) зухвалим.
обнадёживать подавати надію
(надії); (уверять) запевняти.
обнадёжить подати, -дам, -даси
надію (надії); запевнити; см. об-
надёживать.
обнаруживать виявляти (отыски-
вать — ещё) знаходити, -джу,
-диш; (открывать — ещё) від-
кривати; (раскрывать) розкрива-
ти; (разоблачать — ещё) викри-
вати; ~ться виявлятися; знахо-
дитися; відкриватися; розкрива-
тися; викриватися.
обнаружить виявити; знайти, -йду,
-йдеш; відкрити; розкрити; вик-
рити; ~ться виявитися; знайти-
ся; відкритися; розкритися; вик-
ритися; см. обнаруживать.
обнимать (заключать в объятия)
обіймати, обнімати; ~ться обій-
матися, обніматися.
обновить обновити, оновити; понови-
ти; см. обновлять.
обновлять обновлювати, обновляти,
оновлювати, оновляти; (заменять
новым, освежать — ещё) понов-
лювати, поновляти.
обнять обійняти (обійму, обіймеш),
обняти, -німу, -німеш; ~ться
обійнятися, обнятися; см. обни-
мать.
обо см. о.
обобщать узагальнювати.
обобщение узагальнення, ср.
обобщить узагальнити; см. обо-
бщать.
обогатить збагатити, -гачу, -гатйш;
~ться збагатитися; см. обога-
щать.
обогащать збагачувати; ~ться зба-
гачуватися.
обогащение збагачення, ср., (не-
оконч. д.— ещё) збагачування,
ср.
обогнать обігнати (обжену, обже-
неш), перегнати, випередити,
-джу, -диш; см. обгонять.
обогревать обігрівати, огрівати;
~ться обігріватися, огріватися.
обогреть обігріти, огріти; ~ться обі-
грітися, огрітися; см. обогревать.
ободрить підбадьорити, заохотити,
-хочу, -хотиш; см. ободрять,
ободрять підбадьорювати, заохочу-
вати.
обозначать 1. (помечать) позначати,
значити; (отмечать) відзначати;
(намечать) намічати; 2. (иметь
значение) означати.
обозначить позначити; відзначити;
