Режим окремого проживання подружжя

Істотною новелою нового СК України є введення інституту окремого проживання подружжя (ст. 119 СК) або сепарації. Радян­ське сімейне законодавство не закріплювало положень щодо цього пи­тання, хоча факт роздільного проживання подружжя брався судами до уваги під час поділу їхнього майна (ч. 2 ст. 28 КЗпШС України).

Режим окремого проживання подружжя може бути встановлено су­дом: а) за взаємною заявою подружжя, коли чоловік та жінка не можуть проживати разом і згодні щодо встановлення такого режиму. Це може бути викликано певними проблемами в сім'ї, якщо подружжя ще оста­точно не вирішило питання щодо розірвання шлюбу і бажає перевірити свої почуття, з'ясувати подальші наміри щодо збереження чи незбере-ження сім'ї; б) за позовом одного з подружжя у разі небажання дружиниабо чоловіка проживати спільно. В такому випадку ініціатором розділь­ного проживання виступає лише один із подружжя (ч. 1 ст. 119 СК).

Відповідно до ч. 2 ст. 120 СК у разі встановлення режиму окремого проживання виникають такі наслідки: а) майно, набуте в майбутньому дружиною та чоловіком, не вважатиметься набутим у шлюбі; б) дити­на, народжена дружиною після спливу десяти місяців, не вважатиметь­ся такою, що походить від її чоловіка.

Зазначена норма передбачає дуже важливі наслідки особистого та майнового характеру. Так, за окремого проживання припиняється ре­жим спільної сумісної власності подружжя, не діють правила, які вста­новлені законом щодо їх майна. Утім, сторони мають право положен­ня п. 1 ч. 2 ст.120 СК щодо майна, яке буде набуто при окремому про­живанні подружжя, змінити шлюбним договором. Це випливає з ч. 1 ст. 120 СК, в якій, зокрема зазначено, що встановлення режиму окре­мого проживання не припиняє прав та обов'язків подружжя, які вста­новлені шлюбним договором. Це означає, що подружжя може зверну­тися до суду із заявою про встановлення режиму окремого проживання та до нотаріуса щодо посвідчення шлюбного договору, в якому будуть встановлені правила щодо правового режиму їхнього майна. В догово­рі сторони можуть, наприклад вказати, що окремі речі, які сторони на­буватимуть під час окремого проживання, будуть становити їх спільну (сумісну або часткову власність), спільне майно, набуте під час шлюбу та продане під час окремого проживання, буде належати одному з по­дружжя, передбачити інші моменти.

Особисті відносини подружжя, які врегульовані ст. 120 СК пов'я­зані з визначенням походження дитини, яка була народжена дружи­ною після спливу десяти місяців після встановлення режиму окремого проживання, та порядком усиновлення дитини одним із подружжя. СК України не містить вказівки щодо інших особистих прав та обов'я­зків подружжя у цей період. У формальному розумінні це означає, що такі права й обов'язки подружжя зберігаються.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. Які існують підстави припинення шлюбу?

2. В чому полягають особливості припинення шлюбу внаслідок його розірвання?

3. В яких випадках розірвання шлюбу здійснюється державними орга­нами державної реєстрації актів цивільного стану?

4. В яких випадках розірвання шлюбу здійснюється за рішенням суду?

5. В чому полягають правові наслідки розірвання шлюбу?

Розділ 111 ПРАВОВІДНОСИНИ БАТЬКІВ І ДІТЕЙ

Глава 8

Визначення походження дітей