Народження фізичної особи з правової точки зору є юридичним фактом, з яким норми права пов'язують виникнення різноманітних правовідносин. Так, відповідно до ч. 2 ст. 25 ЦК України у момент народження фізичної особи виникає її цивільна правоздатність. Народження дитини приводить до виникнення спорідненого зв'язку між нею та її матір'ю й батьком. Спорідненням визнається зв'язок між особами, які походять одна від одної, або від спільного предка. Споріднення як юридичний факт, має триваючий харакгер (стан). Споріднення, — як зазначають В. І. Данілін та С. І. Реутов, — є підставою виникнення більшої частини сімейно-правових відносин1. Різне юридичне значення мають спорідненість по прямій та боковій лінії, спорідненість різного ступеня. Безперечно, найбільший обсяг прав та обов'язків породжує спорідненість першого ступеня прямої лінії, тобто між дітьми та батьками.
Стосунки між батьками та дітьми можуть мати духовний, моральний, особистий чи майновий характер. Права та обов'язки, що виникають у батьків і дітей, є взаємними. Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків батьків і дітей є кровне споріднення, походження дітей від даних батьків. Однак само по собі біологічне походження спричиняє встановлення лише моральних обов'язків батьків і дітей. Духовні та моральні відносини між батьками та дітьми можуть існувати не-
|
|
1 Данилин В. И. Юридические факты в советском семейном праве / В. И. Данилин, С. И. Реутов. — Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1989. — С. 114—115.залежно від того, народжена дитина у шлюбі чи поза шлюбом, записані батьки як такі у Книзі реєстрації народжень чи ні. Факт народження дитини породжує виникнення біологічного та морального зв'язку між нею та її батьком і матір'ю. Юридичне значення факт походження набуває лише з моменту його реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану. Саме тоді діти визнаються дітьми своїх батьків не тільки біологічно, а й юридично (в праві). З цього моменту виникає юридичний зв'язок між батьками та дітьми.
Батьки і діти мають взаємні особисті немайнові та майнові права та обов'язки. Згідно зі ст. 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану. Отже, юридичною підставою відносин між батьками та дітьми є кровне походження дітей від певних осіб (матері та батька), яке засвідчене органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому нормами СК України. Сама наявність фактичного складу, який утворюється сукупністю двох юридичних фактів: події — народження дитини та дії — реєстрації народження органом державної реєстрації актів цивільного стану, є підставою виникнення правовідносин між дітьми та їх батьками.
|
|
Народження фізичної особи та встановлення її походження належать до актів цивільного стану, що підлягають державній реєстрації (ст. 49 ЦК України). Державна реєстрація в таких випадках є зовнішнім вираженням існування певної обставини. Вона свідчить про виникнення права й водночас породжує це право, тобто має правовстанов-люючий характер. Отже, в сфері сімейного права походлеення дитини від певних батьків стає юридичним фактом лише за умови його посвідчення компетентним державним органом1 — органом дерлеавної реєстрації актів цивільного стану.
Реєстрація народження дитини провадиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, власного імені та по батькові. Реєстрація народження та визначення походження дитини здійснюється в порядку, встановленому Правилами державної реєстрації актів цивільного стану в Україні2. Заяву про реєстрацію народження дитини батьки зобов'язані подати невідкладно, але не пізніше одно-
іооо с0д ЄІоо°Є семейиое пРаво / "°Д РЄД. В. А. Рясепцєва. - М.; Юрид. лит, ІУо/. — С loo.
2 Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні: Затверджені наказом Міністерства юстиції України 18 жовтня 2000 р. № 52/5 у редакції наказу Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 р. № 3307/5 // Офіційний вісник України. - 2010. - № 101 - Ст 3649 ' 1
Глава 8. Визначення походження дітей
139
го місяця від дня народження дитини. Реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем народження дитини або за місцем проживання її батьків чи одного з них за їх усною чи письмовою заявою. У разі хвороби, смерті батьків або з інших причин неможливості зареєструвати народження, реєстрація здійснюється за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, у якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває. Поняттям «родичі», яке вживається в СК України, охоплюються такі особи: баба, дід, прабаба, прадід, повнорідні брат і сестра. «Членами сім'ї» є мачуха, вітчим, які проживають однією сім'єю з малолітніми чи неповнолітніми пасинком, падчеркою. «Інші особи» — це особи, в сім'ї яких виховується дитина. Ними можуть бути тітка, дядько, двоюрідні сестра, брат, а також сусіди чи інші сторонні особи1.
Для реєстрації народження дитини до органів державної реєстрації актів цивільного стану пред'являються певні документи, а саме: медичне свідоцтво про народження чи медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу та документи, що посвідчують особу батьків (одного з них). Крім того, залежно від порядку визначення походження дитини від певного батька таколс пред'являються свідоцтво про шлюб, спільна заява матері та батька дитини, заява матері або судове рішення про визнання батьківства.
На підставі реєстрації народження дитини видається свідоцтво про народження, в якому засвідчується походження дитини від зазначених у ньому батьків (одного з батьків). Незважаючи на те, що в СК України відсутня норма, аналогічна ст. 6 КЗпШС УРСР про правове регулювання шлюбних і сімейних відносин державою, релігійні обряди, зокрема щодо народження дитини, не мають правового значення. Відповідно й документи про народження дитини, що видаються на підставі таких релігійних обрядів не є доказом походлеення дитини від певних осіб.
Визначення походження дитини від матері (засвідчення материнства) не залежить від того факту перебувала жінка, яка народила дитину, у шлюбі чи ні. Більше того, засвідчення материнства може мати місце навіть у разі, коли не визначається батько дитини. Якщо в свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька дитини або
|
|
і Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 р. № 3 // Вісник Верховного Суду України. - 2006. - № 7.запис про батька проведено в установленому порядку за вказівкою матері, жінка, яка народила дитину, вважається одинокою матір'ю1.
За загальним правилом, документом, що підтверджує походження дитини від певної матері, є медичне свідоцтво про народження, що видається закладами охорони здоров'я, незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи2. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я підставою для реєстрації народження є медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу3 та заява двох свідків, присутніх при пологах. У випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі до органів державної реєстрації актів цивільного стану подається акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі). У разі відсутності лікаря або фельдшера реєстрація народження провадиться на підставі зазначеного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Реєстрація мертвонародженої дитини провадиться на підставі лікарського свідоцтва про перинатальну смерть4.
При визначенні походження дитини від певного батька важливе значення має обставина, перебуває мати дитини в шлюбі чи ні.