Організація амбулаторного прийому і лікування хворих у військовій частині

4.4.3.1. Амбулаторний прийом військовослужбовців проводиться в медичному пункті в години, встановлені розпорядком дня військової частини. Солдати і сержанти направляються на амбулаторний прийом під командою старшого, який призначається з числа хворих. Військовослужбовці, які раптово захворіли чи одержали травми, направляються в медичний пункт негайно в будь-який час доби.

4.4.3.2. Книга запису хворих роти зі списком хворих, що підписаний старшиною роти, подається в медичний пункт після ранкового огляду, але не пізніше ніж за 1 годину до початку амбулаторного прийому.

4.4.3.3. Черговий фельдшер (санітарний інструктор) по медичному пункту до початку амбулаторного прийому підбирає медичні книжки осіб, які занесені у книгу реєстрації хворих роти. Після опитування скарг на стан здоров'я у тих, які прибули на прийом, оцінці їхнього загального стану та виміру температури тіла, черговий визначає послідовність направлення хворих до лікаря.

У першу чергу на прийом направляються особи з підозрою на інфекційні захворювання, з гострими болями в животі і грудях, високою температурою тіла, вираженою загальною слабкістю, травмами та іншими станами, що вимагають невідкладної медичної допомоги.

4.4.3.4. В частинах, що мають декількох лікарів, які пройшли спеціалізацію, може бути організований амбулаторний прийом хворих по лікарських спеціальностях.

Начальник медичної служби військової частини повинен особисто проводити амбулаторний прийом хворих не рідше двох разів на тиждень.

4.4.3.5. При обстеженні хворого на амбулаторному прийомі лікар з'ясовує скарги, вивчає анамнез захворювання і життя, проводить всебічне об'єктивне обстеження (оцінює загальний стан, фізичний розвиток, проводить послідовне дослідження шкіри і слизових оболонок тіла, опорно-рухового апарата, органів кровообігу, дихання, травлення, нервової і сечостатевої систем, органів відчуття), використовуючи загальноприйняті методи огляду, пальпації, перкусії і аускультації. Особлива увага приділяється ретельному обстеженню хворих з підвищеною температурою тіла, гострими болями в животі, нападами стенокардії, жовтухою і значною загальною слабкістю. При обстеженні хворих повинні виконуватися також необхідні лабораторні і функціональні дослідження.

4.4.3.6. При складності у встановленні діагнозу захворювання і виробленні тактики лікування, лікар частини повинен користуватися консультативною допомогою фахівців найближчих лікувальних закладів. Лікар частини зобов'язаний особисто направляти хворого на консультацію до фахівця, а за необхідності лікар частини має право направляти хворих у найближчий лікувальний заклад для проведення їм тих лабораторних, функціональних і інших досліджень, що не можуть бути виконані в медичному пункті.

Організація консультативної медичної допомоги в гарнізоні, а також порядок виконання в гарнізонних лікувальних закладах діагностичних досліджень по направленнях військових лікарів, визначаються розпорядженням начальника медичної служби гарнізону.

4.4.3.7. При обстеженні хворого на амбулаторному прийомі лікар стисло записує в його медичній книжці дату прийому, скарги, анамнез захворювання, дані об'єктивного обстеження, діагноз, черговість звернення, лікувально-діагностичні призначення і підписується. В книзі запису хворих роти лікар (в частинах, де лікар штатом не передбачений – фельдшер) записує заключення про потребу військовослужбовця в амбулаторному чи стаціонарному лікуванні, повному чи частковому звільненні його від занять, нарядів і робіт, а також вказує дату повторної явки на прийом.

4.4.3.8. Відповідно до характеру захворювання хворому може бути призначено:

амбулаторне обстеження і лікування в медичному пункті;

стаціонарне обстеження і лікування в лазареті медичного пункту;

лікування вдома (генералу, адміралу, офіцеру, прапорщику, мічману, військовослужбовцю за контрактом);

стаціонарне обстеження і лікування у військовому госпіталі.

4.4.3.9. Після закінчення амбулаторного прийому лікар або черговий фельдшер (санінструктор) по медичному пункту, переносить записи з медичних книжок у книгу обліку хворих в амбулаторії і скріплює ці записи своїм підписом.

4.4.3.10. Військовослужбовці, які направлені на стаціонарне лікування (обстеження) або освідчення військово-лікарською комісією, а також ті, які потребують диспансерного динамічного нагляду, реєструються у відповідних розділах книги обліку хворих в амбулаторії.

4.4.3.11. Амбулаторне лікування повинне бути патогенетичним і комплексним з використанням медикаментозних засобів, вітамінів, фізіотерапії, лікувальної фізкультури, дієтичного харчування та інших засобів. На кожного хворого, який отримує амбулаторне лікування, оформляється процедурна картка.

4.4.3.12. Військовослужбовці, яким призначено амбулаторне лікування, прибувають до медичного пункту у години, що вказані лікарем у книзі запису хворих роти. Призначення хворим виконує черговий фельдшер (санінструктор) по медичному пункту, про що він робить відмітки в процедурній картці. Перед кожним прийомом ліків черговий повторно уточнює у хворого переносність даного лікарського препарату, а також перевіряє відповідність препарату, який видається, призначеному і його дозування.

Лікарські засоби військовослужбовці строкової служби приймають в амбулаторії під наглядом чергового. У випадках призначення антибіотиків парентерально лікар повинен провести пробу на чутливість до них у суворій відповідності до інструкції з її проведення.

4.4.3.13. В процесі амбулаторного лікування і після його завершення хворий повинен повторно оглядатися лікарем частини. При цьому оцінюється динаміка захворювання, контролюються повнота виконання призначень і їх ефективність, а в разі необхідності призначаються додаткові діагностичні дослідження, нові методи лікування. Всі повторні звернення до лікаря в ході амбулаторного лікування повинні реєструватися в медичній книжці військовослужбовця та у книзі обліку хворих в амбулаторії. Про кожний випадок неявки хворого на амбулаторне лікування черговий фельдшер (санітарний інструктор) доповідає лікарю для вживання необхідних заходів.

4.4.3.14. Солдати і сержанти після закінчення обстеження і одержання призначених медичних процедур повертаються в підрозділ під командою старшого.

4.4.3.15. Військовослужбовці, які страждають хворобами органів травлення, забезпечуються дієтичним харчуванням. Їжа для них готується за окремою розкладкою продуктів. Зарахування на дієтичне харчування відбувається за наказом командира частини на підставі рапорту начальника медичної служби частини на термін до 3 міс. На дієтичне харчування може бути зараховано не більш 3% від чисельності військовослужбовців, які стоять на котловому постачанні в їдальні частини протягом року. Дозвіл на дієтичне харчування понад зазначену кількість дає начальник продовольчої служби ОК.

4.4.3.16. Хірургічні втручання виконуються в перев'язочних медичного пункту лікарями частини.

У перев'язочній № 1 (“чистій”) виконують хірургічні втручання при пораненнях, опіках і захворюваннях що не ускладнені гнійною інфекцією (новокаїнові блокади, хірургічну обробку ран, зупинку зовнішньої кровотечі, трахеостомію, туалет опіків, висічення доброякісних пухлин, катетеризацію і пункцію сечового міхура тощо). Операції виконуються під місцевим знеболюванням з використанням ампульних розчинів новокаїну. Для накладення швів використовується ампульний шовний матеріал.

У перев'язочній № 2 (“гнійній”) виконують операції з приводу флегмон, абсцесів, панариціїв, врослих нігтів, перев'язки при гнійничкових і грибкових захворюваннях шкіри тощо.

Всі хірургічні операції реєструються в книзі обліку хворих в амбулаторії, медичній книжці військовослужбовця або історії хвороби (стисле описання операції і вид знеболювання). Медичний склад частини повинен бути навчений роботі в перев'язочних. Відповідальність за готовність перев'язочних до роботи в будь-який час доби покладається на одного з фельдшерів (медичну сестру).

В перев'язочних і стоматологічних кабінетах повинні суворо виконуватися всі правила асептики і антисептики. Лікарі, які виконують хірургічні операції, зобов'язані проводити попередню обробку рук і оперувати в стерильних халатах і рукавичках. В перев'язочних повинні використовуватися тільки стерильні перев'язувальні матеріали і інструменти. Стерилізація операційної білизни, перев'язувального матеріалу, хірургічних рукавичок здійснюється в медичному пункті методом автоклавування. При відсутності автоклава стерилізація у військовому госпіталі. Перед стерилізацією перев'язувальний матеріал (серветки, кульки з марлі тощо) закладається в бікси в спеціальних конвертах із простирадла (один конверт на один день роботи). Після стерилізації на біксі вказуються дата стерилізації і прізвище особи, яка її здійснювала. Невикористані стерильні конверти підлягають повторній стерилізації через три доби. Перед початком амбулаторного прийому або перед операцією стерильний конверт розгортається на столі для стерильного матеріалу. Хірургічний інструментарій підлягає стерилізації у сухожаровій шафі. Обов'язковим є його попереднє промивання водою і миття в спеціально приготовленому миючому розчині.

При наявності в медичному пункті тільки однієї перев'язочної в першу чергу в ній виконують маніпуляції, що вимагають суворої асептики (новокаїнові блокади, висічення доброякісних пухлин тощо), потім перев'язують хворих, які оперовані напередодні, знімають шви. В другу чергу перев'язують хворих із гнійними захворюваннями.

Для забезпечення санітарно-протиепідемічного режиму в перев'язочних має щодня проводитись вологе прибирання з використанням дезінфікуючих речовин (0,5% проясненого розчину хлорного вапна або 1% розчину хлораміну). Генеральне прибирання перев'язочних проводиться один раз на тиждень. У якості дезінфектантів повинні використовуватися 5% розчин хлораміну або суміш, що складається з 6% розчину перекису водню і 0,5% розчину миючого засобу (прального порошку). Після прибирання перев'язочні опромінюються ультрафіолетовими променями протягом 2 годин.

4.4.3.17. Надання стоматологічної допомоги в умовах частини включає:

проведення профілактичних оглядів і планової санації ротової порожнини військовослужбовців;

надання амбулаторної стоматологічної допомоги військовослужбовцям при гострих захворюваннях і травмах щелепно-лицьової ділянки;

стаціонарне лікування в лазареті медичного пункту і направлення у лікувальні заклади хворих стоматологічного профілю, які потребують спеціалізованого лікування;

організацію протезування зубів військовослужбовцям.

4.4.3.18. Планова санація ротової порожнини є важливою частиною лікувально-профілактичних заходів, що проводяться за результатами поглибленого медичного обстеження військовослужбовців. Ця робота проводиться відповідно до плану, що розроблений лікарем-стоматологом. Контроль за виконанням плану здійснює начальник медичної служби частини.

4.4.3.19. Лікувально-діагностична робота лікаря-стоматолога медичного пункту частини організується і проводиться згідно з вимогами Посібника зі стоматологічної допомоги у збройних силах.