З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків створюються резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спец резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками.
Оцінка кредитних ризиків здійснюється за всіма кредитними операціями та коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках як у нац, так і в іноземній валюті.
З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки здійснюють класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від:
— фінансового стану позичальника;
— стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості;
— рівня забезпечення кредитної операції.
За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції як «стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна».
|
|
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить валовий кредитний ризик для кредитора.
Для розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредитними операціями визначається чистий кредитний ризик шляхом зменшення валового кредитного ризику на вартість забезпечення,
Банки створюють та формують резерви на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у нац та ін валютах. Банки створюють також резерв на всю суму нарахованих за кредитними операціями доходів, що прострочені на строк понад ЗО днів. Банки створюють резерви за коштами, що містяться на кореспондентських рах, які відкриті в ін банках, а також депоз до запитання в ін банках і сумнівною заборгованістю за коштами до запитання в інших банках.
Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість і формується в тій валюті, в якій враховується заборгованість. Резерв під кредитні ризики використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим. Банки здійснюють розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість упродовж місяця, в якому здійснено кредитну операцію. Формування резервів банки здійснюють щомісячно відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним.
Безнадійна кредитна заборгованість списується банком за рахунок резерву під нестандартну заборгованість за рішенням правління банку.
|
|
При розрахунку резерву під кредитні ризики, як уже зазначалося, банк на підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятого забезпечення визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування. А саме: кредитна операція Стандартна 1%
Під контролем 5% Субстандартна 20% Сумнівна 50%
Безнадійна 100%
При визначенні розміру резерву за врахованими векселями І ума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з врахованої вартості векселя. Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами, використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетні однієї з провідних світових рейтингових
компаній.
Банки, у яких відкрито кореспондентський рахунок, поділяються за групами відносно рейтингу країни (рейтинг країни, що визначається міжнародними рейтинговими агентствами, доводиться до відома комерційних банків НБУ).
Розмір резерву визначається шляхом зважання суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування. А саме:
№ групи | Коефіцієнт резервування, % |
1 | 0 |
2 | 2 |
3 | 10 |
4 | 20 |
5 | ЗО |
6 | 40 |
7 | 50 |
8 | 100 |
До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1—2, вважаються «стандартними», а віднесені до груп 3—8 — «нестандартними». Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком та його філіями. Джерелом формування резерву під стандартну заборгованість є прибуток мин років, відрахування до цього резерву провадяться щоквартально. За кредитами, що віднесені до інших груп — під контролем, субстандартними, сумнівними і безнадійними, — створюється спеціальний резерв, відрахування до якого відносяться до витрат комерційного банку.
Згідно з чинним податковим законодавством 40% від обсягу нарахованого резерву включається до валових витрат і не оподатковується, а решта підлягає оподаткуванню.
Отже, величина спеціального резерву, віднесена на витрати банку, зменшує прибуток і, відповідно, базу оподаткування. Це створює для банків стимул для адекватної оцінки якості кредитного портфеля та формування резерву в повному обсязі. У разі зменшення розрахункової величини спеціального резерву порівняно з попередньою звітною датою внаслідок поліпшення якості кредитного портфеля або в разі повернення попередньо списаного кредиту надлишкова сума резерву чи одержана компенсація спрямовується на збільшення доходів. Кредитну заборгованість за рахунок загального і спеціального резервів списують за рішенням правління комерційного банку та згідно з чинним законодавством.