Визначте особливості обдарованості дитини в художній сфері

Художню обдарованість дитини можна визначити як її бажання і здатність створювати виразні образи засобами певного виду мистецтва (образотворчого, музичного, літературного, театрального тощо).

Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями, її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію, із задоволенням співає, намагається створювати музику.

Для того, щоб помітити і підтримати дитину, обдаровану в художній сфері, може знадобитися певна педагогічна зіркість. Адже учень не обов’язково буде робити теж саме, що і інші, тільки краще. Може навіть трапитися, що його роботи будуть програвати на фоні інших, тому що він мимовільно ставить перед собою більш глибокі, складні змістові задачі, для рішення яких у нього поки ще немає достатніх засобів. Головною ознакою обдарованості можуть стати не наявність досягнень, а стійка потреба у заняттях мистецтвом. Як казав видатний письменник ХХ століття Томас Манн – «Талант – це потреба». Потреба втілювати в образах, «довіряти» образам найбільш важливий і значимий зміст свого життя.

Як правило, таким дітям властива емоційна чутливість, увага до внутрішнього світу інших людей, вони мають багатий емоційно-асоціативного досвід, розвинене образне мислення, схильність до фантазування. Художньо обдаровані діти часто є оригінальними у поведінці та спілкуванні. Вони використовують особливі способи спілкування з дорослими й однолітками, виявляють уміння спілкуватися не лише словесно, а й за допомогою невербальних засобів (міміки, жестів, інтонації тощо).

Ці діти випереджають однолітків у моральному розвитку, активно прагнуть добра, справедливості, правди, виявляють інтерес до всіх духовних цінностей. Не уникають вони відповідальності, пред'являють високі вимоги до себе, самокритичні; не люблять, коли до них ставляться із захопленням, обговорюють їхню винятковість, талановитість.

Для дітей важливою є підтримка дорослих, позитивна оцінка їх здатності бути співпричетним до всього у світі. Художньо обдарована дитина сприймає світ як частинку себе: відчуває колір, звук, співпереживає героям, розуміє їх почуття, потреби, співчуває їм, співіснує з ними, а не сприймає світ механічно.

2. Охарактеризуйте психосоціальні проблеми обдарованих дітей

У сфері психосоціального розвитку обдарованим і талановитим дітям властиві такі риси:

1. Добре розвинене відчуття справедливості, що виявляється дуже рано.

2. Особисті системи цінностей у маленьких обдарованих дітей дуже широкі. Вони гостро сприймають суспільну несправедливість, встановлюють високі вимоги до себе й оточення, активно відгукуються на правду, справедливість, гармонію та природу.

3. Характерна особливість таких дітей – яскрава уява. Вона народжує неіснуючих друзів, ціле фантастичне життя, багате і яскраве. Зазвичай діти у віці від двох до п’яти років не можуть чітко розвести реальність і фантазію.

4. Для обдарованих дітей, як правило, характерні перебільшені страхи, оскільки вони здатні уявити безліч небезпечних наслідків. Вони також надзвичайно сприйнятливі до немовних проявів відчуттів оточення (наприклад, мовчазної напруги).

5. Однією з найбільш важливих рис для внутрішньої рівноваги обдарованої людини є добре розвинене відчуття гумору.

6. У дошкільні роки обдаровані діти і їх менш здібні однолітки є віковими егоцентристами в своєму тлумаченні подій і явищ.

Варіант № 24

Проаналізуйте форми та методи організації навчання обдарованих дітей

Формами роботи можуть бути групові та індивідуальні заняття на уроках і в позаурочний час, факультативи. Зміст навчальної інформації має доповнюватись науковими відомостями, які можуть одержати в процесі виконання додаткових завдань у той же час, що й інші учні, але за рахунок вищого темпу обробки навчальної інформації.

Серед методів навчання обдарованих учнів мають преважати самостійна робота, пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням повинен стимулювати поглиблене вивчення, систематизацію, класифікацію навчального матеріалу, перенесення знань у нові ситуації, розвиток творчих елементів у їх навчанні. Домашні завдання повинні мати творчий, диференційований характер.

В ході дослідження досвіду роботи сучасних фахівців, викладеного у психолого-педагогічній літературі, було визначено найефективніші форми та методи роботи з обдарованими дітьми, розкриття потенціалу креативності, а саме:

· надання дитині свободи вибору щодо галузі застосування своїх здібностей;

· реалізація творчого експрес-тренінгу під час проведення шкільних уроків;

· налаштування учнів на досягнення успіху;

· допомога кожному учневі ставити перед собою посильні завдання, які б відповідали його інтересам і носили дослідницький характер;

· повага до прагнення учнів працювати самостійно;

· індивідуальне застосування навчальної програми;

· заохочення учнів до роботи над власними проектами;

· жодного тиску на дітей, створення атмосфери розкріпаченості;

· схвалення результатів діяльності у певній галузі для стимулювання бажання випробовувати себе в цій чи інших галузях;

· підкреслення ролі індивідуальних відмінностей;

· надання допомоги і підтримки дітям, які мають власний погляд і внаслідок цього відчувають тиск з боку інших;

· найефективніше використовування хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;

· поблажливість до можливого безладдя;

· заохочення максимальної захопленості у спільній діяльності;

· постійне підтвердження того, що вчитель є однодумцем учнів, а не супротивником.

Сформулюйте 5-6 порад соц. пед. учителям щодо розвитку ітелектуальньно обдарованих дітей