Платежі за ресурси та державні послуги

1. На сьогодні в Україні сформовано розвинуту систему ресурсних платежів. Нормативне забезпечення справляння цих платежів характеризується трьохрівневою структурою нормативно-правових актів: Законами України, постановами Кабінету Міністрів України інструкціями міністерств і відомств. Внесення змін до законодавства щодо загальних питань справляння податків і зборів

(обов'язкових платежів) за ланцюговою реакцією приводять до змін у нормативно-правових актах нижчих ланок.

З прийняттям Закону України від 21.12.2000р №2181-ІЙ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами " та на виконання цього Закону було прийнято постановку Кабінету Міністрів у країни від 26.10.2001р №1426 „Про ведення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України", яка привела рішення уряду,у відповідність зі змінами в порядок справляння ресурсних платежів, введеними законом №2181-111.

Постановою №1426 установлено базовий податковий (звітний) період для ресурсних платежів тривалістю в календарний квартал.

Розрахунки ресурсних платежів необхідно подавати протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Зазначені терміни подання розрахунків можуть бути продовжені у випадках, якщо вони припадають на вихідний чи святковий день.У такому разі граничний термін подання розрахунку — це робочий день наступний за вихідним чи святковим днем.

Ресурсні платежі сплачуються протягом 50 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а збір за геологорозвідувальні роботи вноситься ще й авансовими платежами до 20 числа першого місяця кварталу і до 20 числа третього місяця кварталу в розмірі третини суми збору, визначеного в попередньому розрахунку (на другий місяць кварталу припадає граничний термін сплати основної суми податкового зобов'язання за збором, тому він замінює авансовий внесок збору цього місяця).

Згідно з Законом України від 20.12.2001р №2905-111 «Про державний бюджет України на 2002 рік» збори за спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення (води,надр,лісу) в повному обсязі сплачуються до державного бюджету, а збори за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення в повному обсязі — до місцевого бюджету.

При допущенні та виявленні помилок в розрахунку податкового зобов'язання подають новий (уточнений) розрахунок з виправленими помилками. Далі визначену суму заниження або завищення податкового зобов'язання потрібно задекларувати, а також визначити і задекларувати суму 10-відсоткового штрафу на суму

недоплати. Ці суму сплачують одночасно з поданням нового (уточненого) розрахунку.

На суму не сплачену в граничні строки суму податкового боргу (зобов'язання) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової (ставки Нацбанку України, діючої на день виникнення податкового боргу, або на день його погашення залежно від того,яка з величини таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

2. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є складовою частиною збору за спеціальне використання природних ресурсів установленого Законом України від 25.06.1991р №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» (зі змінами та доповненнями). Справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду регламентується постановами Кабінету Міністрів України від 2(3.01.1997р №44 «Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускається на пні і на живицю».

Збір за спеціальне використання лісових ресурсів справляється за лісові ресурси державного та місцевого значення.

До лісових ресурсів місцевого значення належать: - пні, луб,кора, деревна зелень; - другорядні лісові матеріали; лісові дикорослі плоди,горіхи,гриби.

Ягоди, лікарські рослини і технічна сировина, деревні соки, очерет інші продукти лісу,які використовуються при здійсненні побічних лісових користувань у тому числі при використанні худоби та розміщенні пасік.

Використання лісових ресурсів та земельними ділянками лісового фонду здійснюється на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом — лісорубним квитком.

Лісорубний квиток видається на рубки головного користування, рубки пов'язані з веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, її таксова вартість, строки заготівлі та вивезення.

Ордери видаються на дрібний (до 10 м³) відпуск деревини. Право їх виписувати надається лісництвам у межах обсягів зазначених у лісорубному квитку.

Платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду.

Об'єктом обчислення збору є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.

Такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів користування земельними ділянками лісового фонду встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів) і на заготівлю живиці.

Такси на деревину лісових порід,що відпускається на пні,
застосовуються з урахуванням розподілу лісів за лісо таксовими поясами(І, II- ліси Івано-франківської та Закарпатської областей) і розрядами.

лісотаксові розряди	1	2	3	4	5
відстань,км	до 10	10,1-25	25,1-40	40,1-60	60,1 і>

Лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду накопичувальним підсумком з початку року за встановленою формою, що є підставою для взяття їх на облік в органах держаної податкової служби.

Збір сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, що внесена в касу лісокористувача зараховується до відповідних бюджетів 1,10 та 20 числа кожного місяця. Платнику видається квитанція.

3. Україна багата на водні ресурси, які складаються з поверхневих, підземних і морських вод. Водні ресурси вимагають ощадливого ставлення до себе.

Основні джерела прісної води на території України — це стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного і Азовського морів.

Витрати свіжої води в Україні на одиницю виробленої продукції значно перевищують такі показники у розвинутих країнах Європи: франції - в 2,5 раза; ФРН - в 4,3 раза; Великобританії та Швеції - в 4,2 раза.

Залежно від виду використання воді} водокористувачу необхідно сплачувати один з таких ресурсних платежів: |

— збір за спеціальне використання водних ресурсів;

— збір за користування водами для потреб гідроенергетики;

— збір за користування водами для потреб водного транспорту;

— збір за забруднення навколишнього природного середовища;

— збір за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до ст.47 Водного кодексу України загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання,плавання на човнах,рибальство,водний транспорт) безкоштовно без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування — це збір води з водних об'єктів із застосуванням споруд, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними видами із застосуванням панапів, і здійснюється на підставі дозволу та за плату, тобто сплатою збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Користування водами для потреб водного транспорту не лімітується(не обмежується). Розмір збору визначається на основі нормативів збору та часу користування поверхневими водами у звітному періоді.

Підприємства гідроенергетики сплачують збір за користування водами для потреб гідроенергетики у розмірі 0,98 копійок за 100 м³ води пропущеної через турбіни електростанції.

Розмір збору за використання води, водних об'єктів для потреб рибництва визначається на основі нормативів збору та фактичних обсягів води, необхідної для поповнення ставків під час розведення риби та інших водних живих ресурсів у рибних господарствах.

При видобуванні підземної води (питної, мінеральної") обчислюють і сплачують збір за геолого-розвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи не справляється за видобуток підземних вод, які не використовуються в народному господарстві.

За видобуток мінеральної підземної води додатково обчислюють і сплачують плату за користування надрами для видобування корисних копалин, а за видобуток прісної підземної води - збір за спеціальне використання врдних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р №1426 установлено базовий податковий (звітний) період для збору - календарний квартал. Розрахунки збору подають протягом 40 календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за місцем податкової реєстрації платника — місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби.

4. Збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за:

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення;

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності '• незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші підприємства. Платники збору, які здійснюють викиди пересувними джерелами забруднення, без установлення їм лімітів викидів, у перелік не включаються. Невключення платника збору в перелік не звільняє його від сплати збору.

Щорічні ліміти скидів у водні об'єкти загально-державного значення для первинних водокористувачів визначаються у дозволах на спеціальне водокористування, які видають ограни Мінеко-ресурсів.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забрудненнями обчислюється платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів.

Сплата збору здійснюється платниками двома платіжними дорученнями: 30% до Державного фонду охорони навколишнього природнього середивища у складі державного бюджету і 70% до місцевих фондів охорони навколишнього природнього середовища.

За нецільове використання цих коштів до підприємств застосовуються штрафні санкції у розмірі 100%> сум, використаних за нецільовим призначенням з нарахуванням пені в розмірі 120% облікової ставки Національного Банку України.