Востаннє ця облізла електричка
Востаннє ця облізла електричка.
Старенький ранок кашляє в перон.
Є в осені така невчасна звичка:
Гасити небо розпачем ворон.
А місто, що готується до свята,
Покутує торішній перегній, –
Є в осені властивість забувати
Усіх, навік загублених* у ній.
І плаче хтось про листя під гітару,
Щоб двоє в парку слухати зійшлись…
Є в осені потреба мати пару,
Щоб стати знов самотньою колись.
Чиїхось правд осмислена суміжність
Ні-ні та й розлипається в дощах…
І зостається в осені лиш ніжність.
А може, просто вогкість на очах.
Р. Скиба
* Який стилістичний ефект досягається в цьому вірші?
* Яким постав образ осені в ньому?
* Доберіть метафори та епітети до своєї улюбленої пори року. Розкажіть, чому ви любите саме її.
* Зверніть увагу, коли автор використовує зворотну частку -ся, а коли її фонетичний варіант -сь.
* Розберіть підкреслені слова за будовою.
* Виконайте морфологічний розбір слова, позначеного зірочкою*.
Прочитайте вірш. Визначте основну думку твору. Проаналізуйте текст за частинами мови: до кожного виділеного слова дайте пояснення, за якими морфологічними ознаками, лексичним значенням, синтаксичною функцією його слід віднести до певної частини мови.
|
|
Є жінки
Є жінки – немов зірки небесні,
Що згорають, впавши з висоти,
Я ловив їх усмішки облесні,
Та була у серці тільки ти.
Є жінки – немов квітки весняні,
Що шершавий пробивають сніг,
Я стояв над ними в здивуванні,
Та тебе забути я не міг.
Є жінки – немов листки осінні,
Що летять з вітрами в далину.
Я ходив за ними в отупінні,
Та кохав тебе лише одну.
Раптом я збагнув, що ти, кохана, –
Не зоря, не квітка, не листок.
Ти для мене мила і жадана,
Найзвичайніша з усіх жінок.
Д. Павличко
Морфологія (від грец. morphe «форма», logos «вчення») – це система граматичних значень і матеріальних засобів вираження їх для позначення в мові різних зв'язків між явищами дійсності та найзагальніших властивостей буття. Морфологією також називається розділ граматики, який вивчає ці засоби. Морфологія включає в себе «Словотвір» і «Частини мови».
Лексикологія - це
а) розділ мовознавчої науки, що вивчає словниковий склад мови;
б) розділ мовознавчої науки, що вивчає правила вимови
в) розділ мовознавчої науки, що вивчає стилі мовлення
2. Рядок, у якому вжито всі слова в прямому значенні – це …
а) Оживають надії. Співає нива. Ідуть студенти
б) Шумить день. Ідуть дощі. Гіркий огірок
в) Солоний борщ. Золотий перстень. Теплий клімат
3. У реченні: «Сонце прокинулося рано-вранці.» ужито тип переносного значення …
а) метонімія;
б)метафора;
|
|
в)синекдоха.
Словотвір вивчає....
а)правила вимови слів.
б) звукову будову мови.
в)способи творення слів.
5. Усі іменники, що утворені префіксально-суфіксальним способом, знаходяться в рядку…
а) Вагончик, дитятко, долинка, дощик, вовчище.
б) Їжачиха, висота, широчінь, здоровань, зелень.
в) Ягідка, матуся, вихід, українка, перловка.
г) Подорожник, суглинок, підвіконня, звістка, міжбрів’я.
д) Синь, блакить, розклад, вишиванка, рядок.
6. Усі слова не мають подовження в рядку:
а) Поволж…я, Поліс…я, Запоріж…я;
б) порос..я, матір…ю, скатерт…ю;
в) зіл…я, піддаш…я, верф…ю;
г) молодіст…ю, молод…ю, совіст…ю.
7. Розділ мовознавчої науки, що вивчає звуковий склад мови, називається…
а)орфоепією;
б) фонетикою;
в) фонологією;
г) фонематикою.
8. Лише в однині вживаються всі іменники рядка…
а) вазон, прикрість, зелень;
б) Крим, молоко, залізо;
в) Дністер, козацтво, ім’я;
г) людство, сум, мальва;
д) радість, золото, вітер.