Країни Океанії. Нова Зеландія

Острови Океанії розташовані в центральній та південно-західній частинах Тихого океану.

Традиційно Океанію поділяють на три історико-етнографічні області: Меланезію, Мікронезію й Полінезію. На карті ці частини Океанії утворюють три дуги. Першу дугу — Меланезію — складають Нова Гвінея, Нова Каледония, Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, Нові Гібриди (Вануату), Фіджі. Головні острови та архіпелаги другої дуги — Мікронезії — Маріанські, Каролінські, Маршаллові, Гілберта, Банаба. Основні групи островів третьої дуги — Полінезії — Гавайські, Маркізькі, Туамоту, Тонга, Самоа, Суспільства, Лайн (сюди часто включають новозеландські острови, насамперед острови Північний і Південний). Загальна площа островів є невеликою — 1,26 млн. км², 90 % цієї території займають острови Нова Гвінея та Нова Зеландія.

Населення Океанії (без Нової Зеландії) складає близько 10 млн. осіб.

У вивчення корінних жителів Нової Гвінеї — папуасів — великий внесок зробив мандрівник і вчений М. М. Миклухо-Маклай.

Серед країн Океанії 13 є державами, інші й досі залишаються залежними.

Роль країн Океанії в світі, якщо не враховувати Нову Зеландію, є незначною. Усі країниналежать до тих, що розвиваються. Для них характерним є низький рівень розвитку господарства і життя населення. Провідною галуззю залишається споживче сільське господарство. Вирощують кокосові пальми, коренеплоди (ямс, таро, маніок), хлібне дерево, цукрову тростину, банани, тропічні фрукти. Розводять велику рогату худобу, кіз та свиней, займаються рибальством. В окремих країнах головною експортною продукцією є мінеральна сировина. Так, Папуа-НоваГвінея спеціалізується на видобутку міді та золота, Нова Каледонія — нікелю. Останніми десятиліттями в країнах Океанії на основі іноземних інвестицій розвивається індустрія туризму.

Нова Зеландія розташована в південно-західній частині Тихого океану, на південний схід від Австралії, і включає два великі острови — Північний і Південний, а також низку дрібніших островів. Острови Північний і Південний розділені протокою Кука, ширина якої складає від 22 до 91 км.

Нова Зеландія витягнута більше ніж на 1500 км із північного сходу на південний захід, а її береги омиваються Тихим океаном, у тому числі Тасмановим морем.

Як і Австралія, Нова Зеландія належить до країн переселенського типу. На сьогодні новозеландці європейського походження складають 75 % населення, аборигени маорі — близько 10 %, полінезійці з інших районів Океанії — 3,8 %, інші — це вихідці з Азії та низки інших регіонів.

Густота населення країни невисока — 15 осіб/км², більш густо заселеним островом є Північний. Демографічна ситуація досить сприятлива, на що вказує віковий склад населення — 22— 62—16 — і середній вік, що складає 33,6 року.

Більшість населення країни є протестантами, значна частина населення — католики.

Нова Зеландія — високоурбанізована країна, у містах якої проживає 86 % жителів. Населення столиці держави (із 1865 р.) — міста Веллінгтон — перевищує 340 тис. осіб.

Нова Зеландія — розвинена індустріально-аграрна країна з високим рівнем життя населення.

Найбільш розвинені індустріальні галузі пов’язані з наявними тут природними ресурсами та сільським господарством. У країні добувають вугілля (в основному на Південному острові), природний газ (велике родовище відкрите на шельфі, біля міста Нью-Плімут, острів Північний), розробляються родовища нафти, добувають рудну сировину, із якої виробляють чорні й кольорові метали.

Найважливішими галузями промисловості залишаються харчова (насамперед м’ясна й молочна), целюлозно-паперова і деревообробна (в основному використовуються штучні ліси), легка (килими, переробка вовни, шкіри, виробництво текстилю). Швидко розвивається хімічна промисловість (пластмаси, побутова хімія) і машинобудування (електротехніка, електроніка, транспортне обладнання).

Нова Зеландія — один із лідерів у виробництві електроенергії за допомогою альтернативних джерел енергії. Так, підземне тепло використовує одна з найбільших геотермальних електростанцій світу, розташована на острові Північний.

Сільське господарство дає 8 % національного продукту, і його роль в економіці країни постійно зменшується. Провідне місце посідає тваринництво, що забезпечує до 4/5 сільськогосподарської продукції. У країні нараховується понад 60 млн. голів овець (приблизно по 15 на кожного жителя)

і близько 10 млн. голів великої рогатої худоби (в основному корів). Сприятливий клімат, достатня кількість пасовищ, використання новітніх досягнень агротехніки та сучасних засобів механізації дозволили досягти високого рівня сільскогосподарського виробництва.

Значне місце в економіці країни також посідають лісництво й рибальство. Прибережні води Нової Зеландії багаті на цінні види промислової риби та інші морепродукти.

У транспортній системі країни переважають автомобільний і морський транспорт. Загальна довжина автодоріг становить 92,4 тис. км. Вони з’єднують усі райони країни та великі міста. Острови Північний і Південний сполучаються за допомогою декількох поромних переправ, що перевозять поїзди та автомобілі.

У зовнішній торгівлі майже весь обсяг перевезень припадає на морський транспорт. Найбільші порти: Окленд, Тауранга, Веллінгтон, Нью-Плімут, Фангареї (усі на Північному острові).

Контрольний тест

1. Основна галузь спеціалізації обробної промисловості Латинської Америки:

А машинобудування

Б металургія

В лісова промисловість

Г гірничодобувна

2. Столицею Австралійського Союзу є:

А Мельбурн

Б Аделаїда

В Сідней

Г Канберра

3. Провідною галуззю господарства більшості країн Океанії є: