Загальні основи бізнес-планування на діючому підприємстві

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Загальні основи бізнес-планування на діючому підприємстві

1.2 Технічне переоснащення підприємства із застосуванням інноваційних технологій

Особливості бізнес-планування технічного переозброєння підприємства інноваційним обладнанням

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА ПЛАНУ ЗАХОДІВ ПО ВВЕДЕННЮ ІННОВАЦІЙНОЇ ЛІНІЇ ПАКУВАННЯ ПРОДУКЦІЇ НА ПРИКЛАДІ ТОВ «ОРЕОЛ-1»

Загальний аналіз діяльності підприємства

2.2 Шляхи підвищення конкурентоспроможності продукції в умовах стандартизації виробничих процесів

2.3 Переоснащення процесу пакування на підприємстві

2.4 Аналіз економічної доцільності переоснащення

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ



ВСТУП

 

Актуальність обраної теми в умовах динамічного розвитку науки і техніки полягає в тому, що все більше підприємств постають перед проблемою морального старіння власних основних фондів та необхідністю їх заміни новітнім обладнанням. Також, враховуючи світові тенденції розвитку економіки, все більше уваги приділяється введенню інноваційних технологій як способу підвищити власну конкурентоспроможність. І в той час, коли фонди, задіяні в основному виробництві продукції постійно оновлюють (внаслідок того, що лише за таких умов можливо дійсно ефективно конкурувати в умовах ринкової економіки), решта фондів дуже часто залишається дещо збоку. Проте не слід забувати, що виробництво продукції є системним процесом. Всі операції, що беруть участь у створенні матеріальних та нематеріальних благ залишають свій відбиток на їх собівартості. Пакування продукції не є винятком, адже сьогодні важко уявити собі товар, який би не був поміщений в певну тару для більш зручної реалізації, зберігання, перевезення, тощо. До того ж, пакування є дуже вагомою ланкою операційного ланцюга підприємства, напряму впливаючи на продуктивність випуску продукції. Досить часто вітчизняні підприємства стикаються з тим, що вони не здатні використовувати власні виробничі потужності через недостатню пропускну спроможність власних пакувальних цехів.

Не варто забувати, що в підприємницькій діяльності для досягнення мети, поставленої перед організацією, необхідно спочатку провести детальний аналіз ситуації, що склалася, та чітко спланувати власні дії. Бізнес-планування на підприємстві дає змогу розробити ефективний шлях до досягнення поставлених цілей, в максимально прийнятні строки та мінімізуючи потенційні ризики. Для нашої країни на даному етапі є характерним явище деякого нехтування бізнес-плануванням. Керівництво багатьох підприємств вважає це скоріш формальністю, ніж життєвою необхідністю. Як наслідок, ділові плани найчастіше складаються у тому разі, коли організація бажає залучити інвестиції. Проте недостатня кваліфікація та деякі прогалини в практичних навичках часто створюють прірву непорозуміння між підприємцем та інвестором.

Професійний та творчий підхід до бізнес-планування дасть змогу підприємству максимізувати економічний ефект від своєї діяльності, отримати цілу низку конкурентних переваг, тощо.

Питання бізнес-планування та проблеми, пов’язані з ним, досить широко висвітлені в працях багатьох вітчизняних вчених, серед них: Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швидаденко Г.О., Кучеренко В.Р., Череп А.В., Агафонова Л.Г., Рога О.В., Должанський І.З., Загорна Т.О. Круш П.В., Подвігіна В.І., Гулевич В.О. та інші.

Попри це, більшість дослідників надають майже всю увагу бізнес-плануванню загалом, ставлячи наголос на методиці його розробки та оформлення, вимогам до структури, тощо. В той же час питання технічного переоснащення підприємства з точки зору менеджменту розглянуто недостатньо, що залишає простір для досліджень та детального аналізу.

Метою роботи є розробка економічно ефективного способу технічного переоснащення процесу пакування продукції з використанням інноваційних технологій.

Для досягнення даної мети необхідно:

Дослідити поняття бізнес-планування діючих підприємств;

Детально розглянути особливості бізнес-планування технічного переоснащення підприємств;

Виявити особливості оновлення технологій на підприємстві, введення інноваційної техніки та технологій;

Здійснити характеристику діяльності підприємства, проаналізувати його фінансовий стан;

Дослідити процес виготовлення продукції на підприємстві;

Аргументувати важливість переобладнання процесів, що не пов’язані безпосередньо із виготовленням продукції;

Дослідити стан пакування продукції на підприємстві;

Проаналізувати можливі технології переоснащення процесу пакування, матеріали та устаткування, необхідне для цього;

Обрати найбільш доцільну технологію пакування;

Розробити план заходів по технічному переоснащенню процесу пакування продукції на підприємстві, провести аналіз його ефективності.

Об’єктом дослідження є процес планування оновлення діяльності підприємства.

Предметом дослідження є процес планування технічного переоснащення окремих ланок випуску продукції на діючих підприємствах.

Базою дослідження є Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Ореол-1».

В процесі виконання дипломної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» застосовувалась сукупність загальних та специфічних наукових методів: метод системного аналізу при оцінці діяльності підприємства, конкретизовано фінансові показники господарської діяльності, метод індукції при розгляді особливостей бізнес-планування технічного переоснащення підприємства, метод дедукції, метод порівняльного аналізу.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Загальні основи бізнес-планування на діючому підприємстві

 

Бізнес-план (англ. Business plan) - це техніко-економічне обґрунтування діяльності підприємств в ринкових умовах, програма його діяльності; він характеризує модель підприємства в майбутньому. Він складається для діючого підприємства, нового виду діяльності або продукції, для нового підприємства. Він потрібен керівникові фірми, акціонерам, інвесторам. Бізнес-план частіше складається на рік, два роки, зрідка на більший період [1].

Бізнес-план - це всебічно обґрунтована послідовність управлінських рішень, спрямованих на вирішення завдань, передбачених стратегією розвитку підприємства і оформлених у вигляді відповідного планового документа [2].

Бізнес-план - це всебічний опис діяльності (майбутньої діяльності) підприємства (підрозділу), аналіз проблем, що можуть виникнути при здійсненні цієї діяльності, та рекомендації щодо їх подолання. Відповідно до цілей планування вони поділяються на бізнес-плани для започаткування (або розширення) власної справи (чи нового проекту), бізнес-плани за лініями (продукція, робота, послуги, технічні рішення) та бізнес-плани виробничо-господарської діяльності вже існуючих підприємств. Залежно від того, для кого складається бізнес-план, і від мотивів його написання, бізнес-плани поділяють на внутрішній та зовнішній [3].

Бізнес-планування є однією з найважливіших складових системи фінансового планування на підприємствах, які функціонують в умовах конкурентного середовища, оскільки воно не тільки забезпечує внутрішні потреби підприємства в обґрунтованих кількісних оцінках майбутніх капіталовкладень, а й сприяє залученню надійних інвесторів для їх фінансування.

Розрізняють бізнес-план підприємства та бізнес-план інвестиційного проекту. Перший складають при створенні нового підприємства. Він розкриває всі напрями його майбутньої діяльності. Другий обґрунтовує доцільність реалізації вже існуючим підприємством окремого інвестиційного проекту. Розкриємо зміст та основні структурні елементи бізнес-плану інвестиційного проекту.

У бізнес-плані інвестиційного проекту обґрунтовують доцільність реалізації певного інвестиційного проекту, формулюють цілі, яких треба досягти в процесі його реалізації, розкривають плани дій за всіма видами діяльності (виробничою, інвестиційною, фінансовою), оцінюють ефективність проекту та ризики, які його супроводжують [1].

У ринковій економіці бізнес-план є робочим інструментом, що використовується у всіх сферах підприємництва. Багато бізнесменів його недооцінюють. Вони не уявляють, наскільки наявність вдалого бізнес-плану здатна допомогти новому бізнесу добути капітал, визначити плани на майбутнє, скласти аналітичні таблиці, за якими можна буде оцінювати, як розвивається справа. Бізнес-план спонукає підприємство ретельно вивчити кожний елемент передбачуваного ризикового ринкового заняття. Напевно в цьому процесі виявиться безліч слабких місць і прогалин, усуненню яких доведеться приділити значну увагу. Там, де з такими проблемами справитися неможливо, сам факт їх виявлення дозволить прийняти рішення про відмову від проекту ще до того, як у нього будуть вкладатися кошти [3, с. 123].

Ціль розробки бізнес-плану - спланувати діяльність організації на найближчий і віддалений періоди відповідно до потреб ринку і можливостей одержання необхідних ресурсів. Бізнес-план допомагає вирішити такі основні задачі [3, с. 124]:

визначити конкретні напрями діяльності підприємства, цільові ринки і місце на цих ринках;

сформулювати довгострокові і короткострокові цілі, стратегію і тактику їхнього досягнення. Визначити осіб, відповідальних за реалізацію стратегії;

вибрати склад і визначити показники товарів та послуг, що будуть запропоновані споживачам. Оцінити витрати щодо їхнього створення й реалізації;

виявити відповідність існуючих кадрів фірми, умов мотивації їх праці пред’явленим вимогам для досягнення поставлених цілей;

визначити склад маркетингових заходів щодо вивчення ринку, реклами, стимулювання продажу, ціноутворення, каналів збуту тощо;

оцінити фінансове положення підприємства і відповідність наявних фінансових та матеріальних ресурсів можливостям досягнення поставлених цілей;

передбачити труднощі, «підводні камені», що можуть перешкодити практичному виконанню бізнес-плану.

Бізнес-план призначається для опису безпосередньо бізнесу, а не обіцянок майбутніх високих прибутків. Необхідно чітко зрозуміти, що будь-яка цифра у плановому документі належить до категорії прогнозованих величин, а тому є величиною змінною. А ймовірність досягнення позитивного результату залежить передусім від [4, с. 67]:

перспективності комерційної ідеї;

достатнього забезпечення ресурсами;

професійного рівня виконавців проекту.

Процес розробки бізнес-плану розпочинається з формування інформаційного поля, тобто зі збирання інформації щодо майбутнього бізнесу.

Інформаційне поле бізнес-плану - це сукупність документів чи даних правового, політичного, економічного, комерційного, науково-технічного, зовнішньоекономічного та соціального характеру, які забезпечують інформаційні потреби підприємця в процесі опрацювання бізнес-плану.

Підприємницька ідея, втілена в будь-якій продукції, може бути успішною лише тоді, коли ця продукція знайде споживача. За умов ринкової економіки споживачам неможливо продати товар, який вони не хочуть купувати. очевидним є й протилежне - легко продати те, чого люди бажають і що можуть купити. Саме для цього збирають маркетингову інформацію, тобто інформацію про [5, с. 16]:

потенційних споживачів продукції майбутнього бізнесу, їхні запити і незадоволені потреби;

технічні, експлуатаційні та споживчі якості аналогічних видів продукції й ціни на них;

особливості просування даної групи продукції на споживчий ринок, інші відомості, що характеризують ринок майбутнього бізнесу.

Основними джерелами інформації для опрацювання бізнес-плану, як правило, є [5, с. 18]:

власний досвід практичної діяльності;

безпосередні контакти з майбутніми споживачами, постачальниками, торговими агентами;

відомості про конкурентів, які отримують, збираючи всі наявні дані про них, контактуючи з їхніми працівниками;

статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі (сфери майбутньої діяльності);

поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації;

рекламні матеріали, інформаційно-комерційні матеріали виставок, ярмарків та науково-практичних конференцій;

публікації з питань підприємництва тощо.

Для більш наглядного відображення інформаційного поля бізнес-плану використовують схему, подану в Додатку А [5, с. 19]

Отже, як видно з вищенаведених даних, бізнес-план в умовах сьогодення є невід’ємною частиною підприємницької діяльності. Слід зазначити, що вирізняють також [2] внутрішні та зовнішні бізнес-плани. Внутрішній бізнес-план складається, в першу чергу, для аналізу керівним персоналом підприємства з метою оцінки доцільності впровадження проекту. Зовнішній бізнес-план розробляється для представлення потенційним інвесторам, партнерам, тощо. Грамотно складений зовнішній бізнес-план дасть змогу підприємству отримати необхідне фінансування, залучити необхідних постачальників, провести виробничу інтеграцію з партнерами по галузі. Слід зазначити, що для кращого розуміння вищеназваною аудиторією зовнішній бізнес-план повинен відповідати ряду вимог, зокрема він має обов’язково містити цілий ряд інформації про діяльність підприємства (фінансові показники, інформацію про положення на ринку, тощо), аргументовані прогнози попиту на продукцію, маркетингову стратегію, тощо. Кожна цифра бізнес-плану повинна мати під собою чітке підґрунтя, бути зваженою.

Також бізнес-плани поділяються в залежності від кола завдань, що вони переслідують. За названим критерієм виділяють наступні види бізнес-планів [6, с. 27-28]:

Комерційно-виробничий бізнес-план. Він необхідний для розв'язання проблем комерційної і виробничої діяльності в процесі досягнення цілей розвитку підприємства. Для такого типу бізнес-плану характерне обґрунтування шляхів досягнення цілей розвитку з найменшими витратами. У даному випадку можна говорити і про бізнес-план розвитку підприємства, який передбачає викладення перспектив діяльності підприємства на майбутній плановий період для презентації раді директорів або зібранню акціонерів із зазначенням основних бюджетних витрат і числових значень економічних та фінансових показників, для обґрунтування залучення необхідних інвестицій і ресурсів.

Інвестиційний бізнес-план. Він є інструментом заохочення інвесторів. Метою такого плану є будівництво нового об'єкта або кардинальні зміни технології виробництва, яка застосовується, тобто використання економічних категорій, пов'язаних з поняттям капітальних вкладень. Бізнес-план такого типу передбачає посилення акценту на таких питаннях, як забезпечення повер нення кредитів і своєчасної оплати відсотків за їх використання. Існують певні стандарти інвестиційних бізнес-планів, розроблені банками та інвестиційними структурами.

Бізнес-план фінансового оздоровлення. Він складається підприємством, яке перебуває в стані неплатоспроможності. Для такого типу бізнес-плану характерна складна процедура погоджень розрахунків з кредиторами і власником підприємства, який є потенційним банкрутом.

Бізнес-план для отримання кредиту. Він розробляється з метою збільшення оборотного капіталу для здійснення широкомасштабних цілей діяльності, які можуть бути не пов'язані з основним виробництвом, а спрямовані на диверсифікацію роботи.

В Україні такий бізнес-план часто розробляється підприємствами, які починають свій бізнес. Закордонні фірми переважно складають їх на окрему угоду. Такий підхід близький до поняття класичної ролі бізнес-плану, який зазвичай відображає розвиток одного напрямку в діяльності підприємства. Хоча, якщо у підприємства є декілька напрямків, то воно може мати декілька бізнес-планів одночасно.

Бізнес-план структурного підрозділу - викладення вищому керівництву підприємства розробленого плану розвитку господарської діяльності підрозділу, метою якого є обґрунтування обсягів і ступеня пріоритетності централізованого виділення ресурсів або величини прибутку, що залишається в розпорядженні кожного окремого підрозділу. Такий бізнес-план особливо важливий для підприємства, яке входить до складу холдингової компанії.

Бізнес-план заявки на грант складається з метою отримання фінансових коштів з державного бюджету або благодійних фондів для розв'язання соціально-політичних та наукових проблем. Він супроводжується обґрунтуванням прямих та непрямих економічних і соціальних вигод для регіону або для суспільства в результаті виділення коштів або ресурсів під запропонований бізнес-проект.

Бізнес-план розвитку регіону - обґрунтування перспектив соціально-економічного розвитку регіону і обсягів фінансування відповідних програм для органів, наділених необхідними бюджетними повноваженнями.

Бізнес-план освітньої установи - обґрунтування перспектив соціального, економічного розвитку освітньої установи (наприклад, державного вищого навчального закладу або недержавної освітньої установи) і визначення потреби в обсягах фінансо вих ресурсів за плановими періодами (наприклад, за навчальними роками п'ятирічного плану) для здійснення на сучасній науковій основі і матеріально-технічній базі навчального і виховного процесу в умовах соціальної захищеності професорсько-викладацького складу та студентів.

Структура бізнес-плану містить такі розділи [7]:

. Інформація про виконавця проекту;

. Резюме;

. План маркетингу;

. Виробничий план;

. Організаційний план;

. Інвестиційний план;

. Фінансовий план;

. Спрямованість та ефективність;

. Ризики та гарантії;

. Додатки.

. Інформація про виконавця проекту містить його назву, юридичну адресу, досвід виконання подібних робіт та інші відомості.

. У резюме наводять короткий опис бізнес-плану. Його зміст має викликати заінтересованість потенційних інвесторів і бажання уважно вивчити і проаналізувати всі наступні розділи плану. Як правило, резюме містить не більш як 2-3 сторінки і складається в останню чергу після написання всіх інших розділів.

. У плані маркетингу аналізується ринкова кон'юнктура і розкривається механізм просування продукції на ринок, зокрема:

надається характеристика товарів чи послуг, що впроваджуються;

здійснюється загальний опис ринку, наводиться характеристика відповідного сегмента ринку, а також основних і потенційних конкурентів, основних та потенційних споживачів продукції, що впроваджується;

розкривається стратегія збуту та просування продукції на ринок;

визначається потреба у фінансуванні маркетингових та рекламних заходів протягом здійснення проекту.

. Виробничий план містить описання виробничого процесу із зазначенням "вузьких" з технологічного погляду місць та шляхів їх подолання. У плані визначають:

обсяги реалізації продукції у кількісному вираженні впродовж періоду, що планується (відповідно до результатів маркетингового дослідження);

необхідні виробничі потужності;

ресурси, найбільш потрібні для виробничого процесу, і джерела їх постачання;

режим постачання ресурсів та умови оплати, можливість залучення інших джерел постачання;

можливість кооперації та характеристика ймовірних партнерів.

На основі виробничого плану визначають обсяг необхідних інвестиційних витрат за проектом та поточні витрати на випуск продукції.

. В організаційному плані наводять оптимальну організаційну структуру виробництва, розраховують чисельність працюючих та фонд заробітної плати. Цей розділ висвітлює:

структуру підрозділів, які здійснюватимуть реалізацію проекту;

потребу в створенні додаткових служб і підрозділів для реалізації проекту;

процес контролю за роботою;

потребу в робочій силі та додаткових працівниках, вимоги до їх кваліфікаційного рівня, потребу в перекваліфікації, продуктивність праці;

дані про чинну систему заробітної плати, механізм її нарахування різним категоріям працівників підприємства, систему стимулювання;

умови праці.

. В інвестиційному плані, на відміну від виробничого, в якому надається інформація про кількісні та якісні показники виробничого процесу, відображують витрати, які необхідно здійснити для організації процесу виробництва. Основними документами інвестиційного плану є:

кошторис витрат за проектом;

перелік джерел фінансування проекту;

календарний план-графі к виконання робіт за проектом.

У кошторисі витрат відображують загальні витрати за проектом, а саме:

передінвестиційні витрати;

інвестиційні витрати;

податки та збори;

початкові витрати на виробництво.

До передінвестиційних витрат включають витрати, пов'язані з підготовкою проекту, а саме: маркетингові та організаційні витрати, які здійснюються на попередній і підготовчій стадіях проекту; витрати на розробку техніко-економічного обґрунтування, програмних продуктів, бізнес-плану; витрати на проведення науково-дослідних робіт, розробку проектної, конструкторської, технологічної документації тощо.

Інвестиційні витрати пов'язані з формуванням виробничих фондів, які використовуватимуться в процесі виробництва і підлягати амортизації. Вони складаються з витрат на придбання або зведення будівель та споруд" проведення будівельно-монтажних робіт, придбання устаткування та введення його в експлуатацію.

Податки та збори включають податок на додану вартість, нарахований на вартість закупленого устаткування, мито, нараховане на вартість устаткування, що перетнуло митний кордон України, інші платежі і збори, що мають сплачуватись у зв'язку із закупкою устаткування, будівельними, монтажними та пусковими роботами за проектом.

До початкових витрат на виробництво відносять витрати, які здійснюються на початку реалізації проекту і не можуть бути покриті за рахунок доходів від виробничої діяльності в цьому періоді. Такі витрати можуть включати купівлю ліцензій і патентів, оплату праці, витрати на матеріали, електроенергію тощо на початковому етапі виробництва. Визначення обсягу початкових витрат на виробництво дає змогу об'єктивно оцінити потребу в додатковому фінансуванні та запобігти виникненню дефіциту грошових коштів на початку реалізації проекту.

Перелік джерел фінансування проекту містить назви внутрішніх і зовнішніх джерел, які будуть використані для фінансування проекту, їх обсяг та умови залучення. Обсяги джерел фінансування мають відповідати обсягам витрат, передбачених кошторисом витрат за проектом.

У календарному плані-графіку виконання робіт за проектом визначають та узгоджують в часі види й обсяги робіт, пов'язані з придбанням і введенням в експлуатацію необхідного для реалізації проекту обладнання та устаткування.

. Фінансовий план узагальнює результати попередніх розділів і є заключним розділом бізнес-плану.

. Спрямованість та ефективність. Чим більше напрямків отримання ефекту від реалізації виявить підприємець, тим більше в проекту буде потенційних інвесторів. У цьому розділі повинні бути зазначені:

спрямованість проекту (експорт, імпортозаміщення, створення нових робочих місць, енергозбереження, екологічність тощо);

значущість (масштабність) проекту;

показники ефективності реалізації проекту (термін окупності, прибутковість, рентабельність).

. Ризики та гарантії. Необхідно одразу виявити складнощі, які можуть виникнути при реалізації проекту. Для запобігання негативних наслідків від зайвих ризиків передбачають альтернативні стратегії підприємства та інші заходи, спрямовані на зниження ризиків, наприклад страхування. У цьому розділі мають бути вказані:

ризики підприємства і запобіжні заходи;

форс-мажорні обставини;

гарантії інвесторам і партнерам.

. Додатки. У додатки вносять документи і розрахунки, що мають допоміжне значення: план розташування підприємства, його дизайн, проекти контрактних угод, результати анкетування, потенційна клієнтура, технічні характеристики обладнання тощо.

Вимоги до складання бізнес-плану визначаються двома основними факторами [4]. По-перше, складання плану необхідне для кращого розуміння свого бізнесу та відпрацювання майбутніх дій щодо ефективного управління в умовах реалізації бізнес-ідеї. По-друге, він має надати інвесторам повну інформацію про сутність комерційної ідеї, а також конкретних дій фірми щодо її реалізації.

Існує думка [4], що найкращим бізнес-планом є той, що складений безпосередньо керівництвом підприємства. Досить часто організації при виникненні необхідності у складанні бізнес-плану звертаються до консалтингових та інших фірм, що надають кваліфіковані послуги. Дійсно, вони можуть скласти доволі непоганий план, який, проте, буде «далеким» від підприємства. Тобто, «кістяк» плану, саму бізнес-ідею, повинне розробити саме підприємство, та на ній необхідно базуватися при розробці решт плану. Інша справа, що за відсутності належного досвіду в окремих питаннях планування, маркетингу, фінансів тощо без допомоги фахівців впоратися з цією роботою буде досить важко.

Отже, самостійна розробка бізнес-плану є першою вимогою до його складання. Тільки в цьому разі бізнес-план може найбільш повно висвітлити основну ідею, яка здатна привести до підприємницького успіху. Крім того, самостійно складений діловий план дає змогу перетворити процес планування в ефективний метод управління, при здійсненні якого народжуються раціональні ідеї у різних галузях бізнесу. їх здійснення при реалізації плану дасть змогу отримати найбільш високий результат [4].

Добре розроблений діловий план має бути гранично правдивим: тільки в цьому випадку він виявиться корисним робочим інструментом. Цієї вимоги необхідно дотримуватися навіть під загрозою можливого "холодного" ставлення до проекту з боку інвесторів. Адже прикрашання ситуації з метою отримання інвестицій може значно ускладнити життя при настанні термінів розрахунків з кредиторами. Крім того, неправдивий бізнес-план виявляється непридатним для навчання, а отже, втрачає найбільшу свою цінність.

Додержуватися цієї вимоги дуже просто. Для цього достатньо за будь-якого висновку ставити собі питання: а що буде, якщо події будуть розгортатися не за планом? Якщо ринкова ситуація дозволяє дати кілька оцінок, то головну увагу потрібно приділити найбільш песимістичній із них.

Отже, необхідно чітко зрозуміти, що бізнес-план - це не формально складений документ, призначений для підкреслення важливості фірми. У першу чергу це робочий матеріал, необхідний для практичної діяльності. Його розробка буде абсолютно непотрібною, якщо здійснюватиметься "на вимогу інвесторів", а не за внутрішньою потребою фірми. Для того щоб шляхом планування досягти підвищення ефективності функціонування фірми, необхідно зробити цей процес безперервним. Найчастіше по закінченні певного проміжку часу раніше складений план виявляється не зовсім правильним. І це абсолютно нормально, це не помилка при складанні плану, бо можуть відбуватися різні події, а ринкова кон'юнктура настільки непередбачувана, що окремі деталі просто не можуть не змінюватися. Головне - постійно стежити за цими змінами і вчасно вносити необхідні виправлення. Якщо це робиться, то можна бути впевненим, що помилки більше не повторяться. А набутий таким чином досвід значно покращить ефект від управління фірмою.

Дуже часто трапляється, що початкова ідея розвивається, доповнюється і навіть змінюється упродовж процесу розробки та виконання планів. Це нормально, тому що, як уже підкреслювалося, головною метою ділового планування є підвищення якості бізнесу. Комерційна ідея при цьому є поштовхом до плідної роботи з творчого осмислення бізнесу, пошуку напрямків його покращення [4].

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: