Основа типології вищої нервової діяльності

Білет 1

Функції ЦНС

1. Об'єднання і регуляція всіх фізіологічних процесів організму, його органів, тканин і клітин.

2. Забезпечення взаємодії організму з зовнішнім середовищем.

3. Формування цілеспрямованої поведінки (за рахунок кори великих півкуль - психічна діяльність - пам'ять, мислення, свідомість та ін.).

Ці функції нерозривні і направлені на оптимальне пристосування діяльності організму до умов зовнішнього середовища.

Функції лобової, прецентральної, постцентральної, верхнєтім’ яної, нижнєтім’яної, скроневої та потиличної областей кори головного мозку

Разом з підкірковими центрами, стовбуром мозку і спинним мозком, великий мозок об’єднує окремі частини організму в єдине ціле, здійснює нервову регуляцію всіх органів.

Предцентральна звинина і прицентральна часіка лобової частки становлять руховий центр кори і є аналізатором кінестезичних імпульсів, які надходять від посмугованих м’язів, суглобів, сухожилків. Тут замикаються рухові умовні рефлекси. Оскільки нервові шляхи перехрещуються, праві рухові центри кори пов’язані з мускулатурою лівої сторони тіла і навпаки.

У задній частині середньої лобової звинини міститься центр узгодженого руху голови й очей (окоруховий, блоковий, відвідний і додатковий нерви).

У задньому відділі нижньої лобової звинини розміщена зона Брока – руховий центр мови, який разом із центром Верніке забезпечують здатність людини читати, писати, чути, вимовляти й розуміти мову.

У лівій (у лівшів у правій) нижній тім’яній часточці розташований центр, який координує цілеспрямовані рухи.

У верхній тім’яній частці (задньоцентральна звинина) розміщений кірковий центр аналізаторів чутливості (больової, температурної, дотикової), або сомато-сенсорна кора.

У нижній тім’яній частині розташований центр праксії, який регулює здатність здійснювати координаційні рухи, які складають основу робочих процесів і потребують спеціального навчання.

Тім’яна ділянка являється фізіологічною основою вищих психічних функцій.

Локалізація статичного аналізатора (центр збереження рівноваги і положення тіла в просторі) – кора верхньої та середньої скроневих звинин.

У потиличній області знаходиться центр зору, що дає можливість бачити та розпізнавати кольори.     

Поняття про динамічний стереотип

Зовнішній світ діє на організм не поодинокими подразниками, а системою одночасних і послідовних подразників. Якщо ця система часто повторюється, то це призводить до утворення динамічного стереотипу.

Динамічний стереотип – це послідовний ланцюг умовно-рефлекторних актів, які здійснюються в певному порядку і в певний час. Завдяки утворенню ланцюгу певних реакцій кожна попередня діяльність організму є умовним подразником для наступної.

Отже, динамічний стереотип – основа утворення звичок, вироблення умінь і навичок, режиму дня. Ходьба, біг, стрибки, катання на лижах, гра на скрипці, письмо – це навички, в основі яких лежить утворення динамічних стереотипів в корі великого мозку. Стереотипи зберігаються багато років і становлять основу поведінки людини.

Білет 2

Нейронна теорія про структуру і функції ЦНС

Основним структурним елементом нервової системи є нервова клітина або нейрон. Функція нейронів полягає в сприйнятті сигналів від рецепторів або інших нервових клітин, зберіганні та переробці інформації та передачі нервових імпульсів до інших клітин - нервовим, м'язовим або секреторний.

Вся нервова система побудована з нервової тканини. Нервова тканина складається з нейронів, які отримують, обробляють і передають інформацію, закодовану у вигляді електричних і хімічних сигналів, а також з нейроглії, яка забезпечує існування і специфічні функції нейронів, виконує опорну, трофічну, розмежувальну і захисну функції.

Електричні прояви активності кори великого мозку

У кору великого мозку надходять доцентрові імпульси від рецепторів. Кожному рецепторному апарату відповідає в корі ділянка, яку І.П.Павлов назвав кірковим ядром аналізатора. Ділянка кори, де розташовані кіркові ядра аналізаторів, названі сенсорними зонами кори великого мозку. Оцінка функціонального стану кори великого мозку людини здійснюється електроенцефалограмою (ЕЕГ) через мікроелектроди. Вони відображають активність локальної ділянки мозку і називаються фокальною активністю. Всі види активності мозку в динаміці схильні до посилення і ослаблення та супроводжуються певними ритмами електричних коливань.

Кожен нейрон має заряд мембрани, який при активації зменшується, а при гальмуванні - частіше збільшується, тобто розвивається гіперполяризація. Глія мозку також має заряд мембран клітин. Динаміка заряду мембрани нейронів, глії, процеси, що відбуваються у синапсах, дендритах, аксоном горбочку, у аксоні - все це постійно змінюється, різноманітні по інтенсивності, швидкості процеси, інтегральні характеристики яких залежать від функціонального стану нервової структури і сумарно визначають її електричні показники.

Основа типології вищої нервової діяльності

На основі експериментальних досліджень І. П. Павлов встановив, що характер умовно-рефлекторної діяльності в значній мірі залежить від індивідуальних особливостей нервової системи. Він створив вчення про типи вищої нервової діяльності, в основу якого було покладено три основні властивості нервових процесів, які визначають індивідуальні особливості:

1) сила процесів збудження і гальмування

 2) зрівноваженість процесів збудження і гальмування

 3) рухомість процесів збудження і гальмування.

На основі цих властивостей нервової системи І. П. Павлов виділив 4 основних типи вищої нервової діяльності:

1) сильний неврівноважений (холерик) — характеризується достатньою силою нервових процесів, але збудження переважає над гальмуванням; надмірно збудливий, метушливий, рухи поривчасті;

2) сильний зрівноважений рухливий (сангвінік) — має достатню силу і рухомість нервових процесів, добру їх зрівноваженість. Рухливий, товариський, легко орієнтується в новій обстановці, швидко реагує на кожний новий подразник;

3) сильний зрівноважений малорухливий (флегматик) — відзначається малою рухливістю, застійністю нервових процесів при достатній їх силі і врівноваженості. Нетовариський, спокійно і обережно реагує на нові подразники, важко переробляє навички;

4) слабкий (меланхолік) — нервова система слабка; легко гальмується різними зовнішніми подразниками, має низьку працездатність, швидко стомлюється.

Білет 3