2020-09-26
146
На основі властивостей нервової системи І. П. Павлов виділив 4 основних типи вищої нервової діяльності:
1) сильний неврівноважений (холерик) — характеризується достатньою силою нервових процесів, але збудження переважає над гальмуванням; надмірно збудливий, метушливий, рухи поривчасті;
2) сильний зрівноважений рухливий (сангвінік) — має достатню силу і рухомість нервових процесів, добру їх зрівноваженість. Рухливий, товариський, легко орієнтується в новій обстановці, швидко реагує на кожний новий подразник;
3) сильний зрівноважений малорухливий (флегматик) — відзначається малою рухливістю, застійністю нервових процесів при достатній їх силі і врівноваженості. Нетовариський, спокійно і обережно реагує на нові подразники, важко переробляє навички;
4) слабкий (меланхолік) — нервова система слабка; легко гальмується різними зовнішніми подразниками, має низьку працездатність, швидко стомлюється.
Білет 5
Принципи координації реакцій організму
Взаємодія нейронів і нервових процесів (порушення й гальмування) у ЦНС, що забезпечує її погоджену діяльність, зветься координацією (узгодження).
|
|
|
Завдяки координації можливо точне виконання в цей момент різних складних рефлекторних актів, до яких ставляться рухові, секреторні, судинні й інші компоненти. Координація відбувається у всіх відділах ЦНС, у будь-якому нервовому центрі.
Координація ґрунтується на ряді загальних закономірностей (принципів):
1. Принцип конвергенції - до одного нейрона надходять імпульси з різних відділів нервової системи (від слухових, зорових, шкірних рецепторів);
2. Принцип іррадіації. Порушення або гальмування, виникнувши в одному нервовому центрі може поширюватися на сусідні центри;
3. Принцип реципрокного (спряженості) узгодженого антагонізму. При порушенні одних нервових центрів діяльність інших центрів може гальмуватися. Реципрокна іннервація - забезпечує узгоджену роботу груп м'язів при ходьбі, бігу. При необхідності комплекс рухів можуть змінюватися під контролем головного мозку;
4. Принцип загального кінцевого шляху пов'язаний з особливістю будови ЦНС. Так, як аферентних нейронів у кілька разів більше, ніж еферентних, тому безліч аферентних імпульсів стікаються до спільних для них еферентних шляхів. Система реакції нейронів утворює як би «воронку Шеррінгтона», тому безліч різних подразнень може викликати одну й ту ж рухову реакцію. Шеррінгтон запропонував розрізняти:
а) союзні рефлекси (які підсилюють одна одну, зустрічаючись на загальних кінцевих шляхах);
б) антагоністичні рефлекси (які гальмують один одного).
|
|
|
Перевага на кінцевих шляхах тієї чи іншої рефлекторної реакції зумовлений її значенням для організму в даний момент;
5. Принцип домінанти (встановлено Ухтомським). Домінанта (пануючий) - це панівний осередок збудження в ЦНС, що визначає характер відповідної реакції організму на подразнення. Для домінанти характерно стійке перезбудження нервових центрів, здатність до сумації сторонніх подразників і інертність (схоронність після дії роздратування). Як чинник поведінки домінанта пов'язана з вищою нервовою діяльністю, з психологією людини (основа акту уваги).
Функції гіпокампа
Гіпокамп належить до лімбічної системи головного мозку (нюхового мозку) чим обумовлюється його значна багатофункціональність. Приблизно гіпокамп виділяє й утримує в потоці зовнішніх стимулів важливу інформацію, виконуючи функцію сховища короткочасної пам'яті, як ОС комп'ютера, і функцію наступного її перекладу в довгострокову (під час сну). Ще однією функцією гіпокампа є запам'ятовування й кодування навколишнього простору (просторова пам'ять).
Перша сигнальна система
Перша сигнальна система — це сукупність нервових процесів, що виникають у корі великих півкуль головного мозку людини і тварин при безпосередньому діянні подразників зовнішнього та внутрішнього середовища на рецептори. Є основою безпосереднього відтворення об'єктивної дійсності у формі відчуттів і сприймання. У людини функціонує в постійній взаємодії з другою сигнальною системою, утворюючи єдиний механізм, який здійснює вищу нервову діяльність.
За академіком І. П. Павловим: «Сигнальна система - це те, що й ми маємо в собі як враження, відчуття й подання від навколишнього зовнішнього середовища, як загально-природної, так і від нашої соціальної, крім слова, що чуємо й бачимо. Це - перша сигнальна система дійсності, загальна в нас із тваринами».
Білет 6
