Поняття про методи виховання

Література

1. Ігнатенко П.Р., Поплужний В.Л., Косарева Н.І., Крицька A.B. Виховання громадянина. - К.: ІЗМН, 1997. - С. 3-7.

2. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К.: Вища школа. - 1997. - С. 62-93.

3. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності (проект) // Педагогічна газета.- 2000.- № 6.- С.4-5.

4. Концепція національного виховання // Рідна школа. - 1995. - №6. - С. 18-22.

5. Макаренко A.C. Педагогічна поема. - К., 1973.

6. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - К., 1999. - С. 260-275.

7. Педагогіка: Навчальний посібник / В.М.галузяк, М.І. Сметанський, В.І.Шахов. - Вінниця: ДП "Державна картографічна фабрика", 2006. - С. 66-75.

8. Сухомлинський В.О. Павлиська школа // Вибр. тв. -У 5 т. - К., 1976. - Т.4. - С. 125-390.

9. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. - К.: ІЗМН, 1997. - С. 42-52.

TEMA 3. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИ ВИХОВАННЯ

ПЛАН

НуХі. Поняття про методи виховання.

2. Класифікація методів виховання. Умови оптимального вибору методів вихователем. ^3. Характеристика методів виховання:

а) методи формування свідомості особистості;

б) методи організації діяльності, спілкування, формування досвіду суспільної поведінки;

в) методи стимулювання і мотивації діяльності і поведінки;

г) методи самовиховання.

Педагогічна діяльність здійснюється за допомогою системи засобів, які використовуються з метою формування особистості вихованців, їх називають формами і методами виховання. Форми служать для вираження змісту, пов'язують основні його елементи; використання методів виховання підвищує ефективність організаційних форм, допомагає реалізувати цілі виховання. Поняття "метод виховання" і "форма виховання" дуже близькі між собою. Часто одне і те саме поняття може використовуватися як метод і як форма (наприклад, бесіда). Але у широкому сенсі, форма - це організаційний засіб, а метод - спосіб досягнення цілі.

У педагогіці метод виховання - це спосіб взаємопов'язаної діяльності вихователя і вихованців, спрямованої на розв'язання завдань формування особистості вихованців.

Подібно методу навчання, метод виховання в педагогічному процесі розчленовується на складові частини: прийом, дію, операцію. Прийом — це сукупність дій у структурі методу. Прийоми педагогічної взаємодії (педагогічного впливу) визначила і класифікувала Е.Ш.Натанзон ^[57] за характером почуттів, які викликає в учнів застосування їх вихователем. Створюючі прийоми (прохання, довір'я, організації успіху та ін), застосовані вчителем, породжують у вихованців позитивні почуття, які

' Див. Натанзон Э.Ш. Приемы педагогического воздействия. — М., 1972. — С. 4-10.

сприяють розвитку нових позитивних якостей, думок, мотивів поведінки. Гальмівні прийоми, такі, як погроза, розвінчання, присоромлення тощо, викликають негативні почуття (розчарування, сором, жаль, каяття і т.д.), які сприяють подо­ланню негативних якостей. Сучасна палітра виховних прийомів набагато розширена, переважно за рахунок прийомів гуманістичного виховання. В реальному педагогічному процесі між методами і прийомами виховання немае чіткої межі, вони можуть замінювати один одного в конкретних ситуаціях. Наприклад, бесіда може розглядатися як метод формування поглядів і переконань, або як методичний прийом при реалізації методу привчання. Майстерність вихователя полягає в умілому оперуванні системою методів і прийомів виховання, у творчому підході до вибору найефективніших у даній конкретній ситуації. Сам по собі жоден метод є ні хорошим, ні поганим. На це звертав увагу А.С.Макаренко: "Ніякий засіб педагогічний... не може бути визначений завжди абсолютно корисним. Найкращий засіб у деяких випадках обов'язково буде найгіршим"'. Тільки творчість вчителя, інтуїція, винахідливість, кмітливість допоможуть йому уникнути стереотипних рішень.