Русский язык: его история и развитие

Предисловие

I. ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ О РУССКОМ ЯЗЫКЕ

Література додаткова

Література основна

1. Волков Ю.Г. Социология: Лекции и задачи: Учебник. – М.: Гардарики, 2003

2. Жоль К.К. Соціологія: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2005.

3. Кравченко А.И., Анурин В.Ф. Социология. Учебник для вузов. СПб; Питер, 2008.

4. Кравченко А.И. Социология. Учебник для вузов. М.: Академічний проект, 2001.

5. Лукашевич М.П., Туленков М.В. Соціологія. Загальний курс: Підручник. – К.: Каравелла, 2004.

6. Мацковский М.С. Социология семьи. – М.: Наука. 1989.

7. Піча В.М. Соціологія сім’ї. Львів, 1984.

8. Попова І.М. Соціологія: Підручник для студ. вищих навч. закладів. – К.: Тандем, 1996.

9. Примуш М.В. Загальна соціологія: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2004.

10. Прозоровская К.А. Социология. – 2-е изд. – СПб.: изд. дом. «Нева», 2004.

11. Соціологія. Підручник. За ред. В.Г. Городяненка; Київ. Вид. центр «Академія». 2008.

12. Соціологія. Підручник. За ред. М.П. Требіна. Харків. «Право».2010.

13. Соціологія. Підручник. За ред. В.М. Пічі. «Магнолія 2006». Львів. 2009.

14. Фролов С.С., Социология: Учебник. – М.: Гардарики, 2004.

15. Чернищ Н. Соціологія: Курс лекцій. – Львів: Кальварія, 2003.

16. Якуба О.О. Соціологія: Навч. посібник для студ. Харків: Константа, 1996.

До змісту

До змісту

1.Алан Г. Джонсон. Тлумачний словник з соціології – Пер. з англ. за наук. ред. В. Усаєва і А. Хоронжого. – Львів, 2003.

2.Арбеніна В.Г. Етносоціологія. Навч. посібник. Х.: ХНУ, 2007.

3. Арбєнина В.П. Етносоціологія – Харків, 2007.

4. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. К.: Юріверс, 2004.

5. Білоус В.С. Соціологія у визначеннях, поясненнях, схемах, таблицях: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002.

6. Вакуленко С.М. Соціологія сім’ї. Навчально – методичний посібник для викладачів та студентів. – Харків: ХНУ, 2003.

7.Даниленко О.А., Ковалева И.Д., Мусиездов А.А. История социологии: Учебно – методическое пособие / Под ред. И.Д. Ковалевой. – Харьков: ХНУ, 2004.

8. Ківенко Н.В. Девіантна поведінка: сучасна парадигма. – Ірпінь: Апад. ДПС. України, 2002.

9. Конфліктологія: навч. посіб. / за ред. Л.М. Герасіної, М.І. П’анова. – Х., 2001.

10. Пилипенко В.Є., Вишняк О.І., Куценко О.Д. та ін. Спеціальні та галузеві соціології. Навч. посібник. – К.: Каравелла, 2003.

11. Сірий Є.В. Соціологія: загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії. Навч. посібник. – К.: Атіла. 2004.

12.Черепухин А.В. Система альтернативного разрешения конфликтов: учеб. – метод. пособие для высш. учебн. заведений. – Харьков: Горнадо, 2001.

13.Черниш Н. Етносоціологія і соціологія нації // Н. Черниш. Соціологія. Курс лекцій. 4 вид. Львів, 2004.

До змісту

Во дни сомнений, во дни тягостных раздумий о судьбах моей родины – ты один мне поддержка и опора, о великий, могучий, правдивый и свободный русский язык. Не будь тебя – как не впасть в отчаяние при виде всего, что совершается дома? Но нельзя верить, чтобы такой язык не был дан великому народу!

И.С.Тургенев

Непременная оставляющая национального самосознания человека – чувство гордости за родной язык, который воплощает в себе культурные и исторические традиции народа.

Русский язык как всякий национальный язык сложился исторически. Его история охватывает века. Русский язык восходит к индоевропейскому праязыку. Этот единый языковой источник распался уже в 3-м тысячелетии до н.э. Древней родиной славян называют земли между Одером и Днепром. Северной границей славянских земель принято называть Припять, за которой начинались земли, населенные балтийскими народами. В юго-восточном направлении славянские земли доходили до Волги и смыкались с Причерноморьем.

До VII в. древнерусский язык – предшественник современных русского, украинского и белорусского языков – был языком древнерусской народности, языком Киевской Руси. В XIV в. намечается деление восточнославянской группы наречий на три самостоятельных языка (русский, украинский и белорусский), следовательно, начинается история русского языка. Вокруг Москвы сплачивались феодальные княжества, формировалось Российское государство, а вместе с ним формировалась русская нация и русский национальный язык.

Опираясь на исторические факты в развитии русского языка, обычно выделяют три периода:

1) VIII-XIV вв. – древнерусский язык;

2) XIV-XVII вв. – язык великорусской народности;

3) XVII в. – язык русской нации.