2) прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;
3) здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів,
В також прокурорів.
Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції.
До складу Вищої ради юстиції входять Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор
України.
Статусу прокуратури присвячено VII розділ Конституції
України, який має назву «Прокуратура».
Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:
|
|
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;
5) нагляд за додержанням прав та свобод людини і грома дянина, додержанням законів з цих питань органами виконав чої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Статтю 121 Конституції України доповнено наведеним вище п. 5 згідно із Законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 08.12.2004 p., який набув чинності 01.01.2006 р. Таким чином, на конституційному рівні закріплено розширення повноважень прокуратури в Україні, яке, на думку міжнародних експертів, є кроком назад від історичних тра-
Глава XI
дицій прокуратури в країнах, що керуються принципом верховенства права1.
Функціями прокуратури у демократичних країнах є зазвичай кримінальне переслідування осіб, які вчинили злочинне діяння, підтримання публічного обвинувачення в суді, нагляд за законністю попереднього розслідування злочинів і тримання осіб у місцях позбавлення волі. Цим пояснюється те, що до складу конституційних інститутів прокуратура зазвичай не входить:
у конституціях демократичних держав зрідка є згадка про неї.
|
|
Статус прокуратури регулюється спеціальними законами про її
організацію і судово-процесуальним законодавством.
Виходячи з місця прокуратури в системі державних органів,
можна виділити чотири групи країн:
1) країни, де прокуратура знаходиться у складі міністерства юстиції (США, Франція, Польща, Японія);
2) країни, де прокуратуру включено до складу суддівського корпусу (магістратури) і де вона знаходиться при судах (Іспанія, Італія);
3) країни, де прокуратуру виділено в окрему систему і де вона підзвітна парламенту (соціалістичні країни);
4) країни, де прокуратура взагалі відсутня (Великобританія)2.
В Україні триває процес пошуку оптимального місця прокуратури в системі органів державної влади. Так, пропонується внести зміни до Конституції України, відповідно до яких прокуратура має належати до судової гілки влади, а її функції мають бути доповнені функціями кримінального переслідування у досудово-му провадженні, захистом прав і свобод людини та громадянина, державних і суспільних інтересів, наглядом за додержанням законів органами та установами, які виконують судові рішення3 (не тільки у кримінальних справах, як це має місце сьогодні).
Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який призначається на посаду та звільняється з посади за
1 Медведько О. Європейське майбутнє прокуратури України // Урядо вий кур'єр. — 2006. — 14 квітня.
2 Мишин А. А. Органы и учреждения, содействующие судебной власти // Конституционное (государственное) право зарубежных стран: В 4 т.; Тома 1—2. Часть общая / Отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 2000. - С. 676-678.
3 Медведько О. Якою бути українській прокуратурі? // Урядовий кур'єр. — 2006. - 15 серпня.
Судова влада та прокуратура в Україні. Конституційний Суд України 505
згодою Верховної Ради України Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України — п'ять
років.
У літературі з конституційного права пропонується скасувати інститут висловлення недовіри Генеральному прокурору Верховною Радою України, який, за висновками експертів Ради Європи, є формою політичної відповідальності, що несумісний із статусом Генерального прокурора. Крім того, існуючий порядок звільнення Генерального прокурора надає Верховній Раді більше прав, ніж Президенту, що порушує баланс механізму стримування і противаг між різними видами державної влади. Нинішній строк повноважень Генерального прокурора України (п'ять років), за висновками експертів Ради Європи, не забезпечує належним чином його неупередженість та незалежність від політичних сил та має бути збільшений. Тому пропонується визначити цей термін у сім років.
Також висловлюються пропозиції щодо розмежування порядку звільнення Генерального прокурора з посади у зв'язку із закінченням строку, на який його призначено, та щодо дострокового звільнення1.
Організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 p., зі змінами і доповненнями.