Приёмы воспитания культуры общения

· объяснение сути гуманного отношения к человеку

(Что ты знаешь о родных людях, о друзьях? Что они любят? Чем им нравится заниматься? Как они относятся друг к другу, к тебе? Как ты о них заботишься? Какие приветливые слова им говоришь?)

· словесные морально-этические ситуации

(закончить рассказ; предложить несколько вариантов поведения; оценить поступок или проступок)

· решение игровых ситуаций

«Светофор» (рассмотреть рисунки; на тех, которые понравились, закрасить глазок светофора зеленым цветом, на тех, что не понравились, - красным), «Ты или Вы?», «Напиши письмо», «Телефонный разговор», «Спроси - отвечай» и др.

· решение практических речевых ситуаций

- произнеси слова «здравствуй», «добрый день», «я тебя слушаю» с максимальным расположением в голосе;

- представь, что ты дождик. Ты капаешь на землю, на цветы. Как ты с ними поздороваешься? Какой будет твоя интонация?

- поблагодари солнечный лучик за его тепло и радость;

- обратись к белому облачку, пригласи его к себе в гости;

- обменяйся с соседом по парте «добрыми словами»;

- составь рассказ от имени потерявшегося щенка. Ему голодно и страшно. Проследи за своей интонацией. Как ты сформулируешь от его имени просьбу и благодарение?

· рассказ учителя о морально-этических явлениях

(о внимательности к людям, о милосердии, о взаимопомощи)

· сказочные игровые технологии

(«Цветок доброты», «Лучики человечности», «Остров понимания», «Колокольчики совести»)

· игровое путешествие в Страну Вежливых

· упражнения-драматизации

(«Вручение подарка», «Гостеприимство», «Поздравление с днём рождения», «Не согласен», «Экскурсия по городу», «В театре»)

· игровые упражнения

(«Знакомство», «Кого я люблю?», «Прислушайся к себе», «Приятные обращения», «Чудеса волшебных слов»)

Дополнительная литература

1. Практикум по профессиональной коммуникации педагогов. Рекомендации, игры, тренинги. / Сост. – О.М.Ельцова. – Волгоград: Учитель, 2010.

2. Формановская Н.И. Речевой этикет и культура общения. – М., 2006.

3. Гончаренко Л.А. Формування готовності вчителів до професійної діяльності в умовах полікультурного середовища в системі післядипломної освіти: Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. – Вінниця, 2007. – 20с.

2.2. Підготовка майбутніх вчителів до впровадження нетрадиційних організаційних форм мовно-мовленнєвої освіти дітей молодшого шкільного віку. Доцільність створення системи стандартних та нестандартних уроків з предметів галузі „Словесність”

До традиційних шкільних занять належать, як відомо, уроки вивчення нового матеріалу; закріплення знань, умінь і навичок; перевірки й обліку наявних знань, умінь і навичок, аналізу контрольних робіт; узагальнення і систематизації вивченого, повторення теми або розділу. Поряд з цими формами навчання останнім часом широко використовуються і нетрадиційні або нестандартні. Це, зокрема, уроки-лекції, конкурси, подорожі, інтегровані уроки, конференції, диспути, уроки-казки, тематичні ігрові уроки, завдяки яким учні швидше і краще засвоюють програмний матеріал.

Одним з основних мотивів використання нетрадиційних уроків є підвищення творчо-пошукової активності дітей, важливе в однаковій мірі як для учнів, розвиток яких відповідає віковій нормі або ж випереджає її (для останніх рамки стандартної програми просто тісні), так і для школярів, що вимагають спеціальної корекційної роботи, оскільки їхнє відставання в розвитку і, як наслідок, знижена успішність у більшості випадків виявляються зв'язаними саме з недостатнім розвитком базових психічних функцій.

Нетрадиційні форми уроку реалізуються, як правило, з метою пояснення нового матеріалу (урок-лекція, урок-екскурсія, бінарний урок, інтегрований урок, урок-дидактичний театр), закріплення опрацьованого навчального матеріалу (тематичні ігрові уроки, інтегровані уроки, урок-конкурс), після вивчення певної теми або розділу, виконуючи функції навчального контролю (урок-свято, урок-подорож, урок-конференція, урок-конкурс, тематичні ігрові уроки, урок-театр за учнівською драматургією).

Такі уроки проходять у незвичайній, нетрадиційній обстановці. Подібна зміна узвичаєних обставин доцільна, оскільки вона стимулює творчу уяву, фантазію учнів при коментуванні лінгвістичних парадоксів, знімає психічний бар'єр, що виникає в традиційних умовах через острах зробити помилку, створює атмосферу свята при підведенні підсумків виконаної роботи, довіри при інсценуванні власних творів на лінгвістичні теми.

Нетрадиційні форми уроку здійснюються при обов'язковій участі всіх учнів класу, а також реалізуються з неодмінним використанням засобів слухової і зорової наочності. На таких уроках можна досягти найрізноманітніших цілей методичного, педагогічного і психологічного характеру, які можна системно представити в такий спосіб:

- здійснюється контроль знань, навичок і умінь учнів із визначеної теми;

- забезпечується ділова, робоча атмосфера, серйозне ставлення учнів до уроку рідної мови;

- передбачається мінімальна участь учителя;

- активізується пізнавальна діяльність учнів різноманітними внутрішніми засобами (через зміст навчального предмета, методи і прийоми навчання).

Представники теоретичного і практичного педагогічного пошуку відзначають високу ефективність навчально-виховного процесу, підвищення рівня розумового розвитку і вихованості учнів засобами уроку–екскурсії, уроку–спектакля, уроку–свята, уроку-подорожі, уроку–конкурсу й інших нетрадиційних форм занять.