Це Кримське ханство. Після монголо-татарської навали чорноморські орди поступово освоюють степову частину Криму та причорноморські степи. Віддаленість від політичного центру Золотої Орди зумовила поступове усамостійнення кримських і причорноморських орд. Їхні керівники – еміри – все частіше здійснювали власну політику, не погоджуючи її з ханом. Поштовхом до більшої самостійності стали міжусобиці і розпад Золотої орди. Одному з емірів – Хаджі-Гірею – вдалося покласти початок самостійності Кримської держави. Спираючись на допомогу литовського князя, він у 1449р. домігся незалежності своєї держави. Союзу з Литвою спочатку дотримувався і його син Менглі-Гірей І (1466-1514). У 70-х роках ХУ ст. татари здійснюють нові набіги на укр. Землі. 1482р. хан дощенту спалив Київ. Пограбовані у Софіївському соборі золоту чашу і таріль відправив у подарунок московському Великому князю Івану ІІІ. З часу утворення Кримського ханства і до кінця ХУ ст. На укр.. землі було вчинено не менше 41 нападу, в тому числі 31- на Поділля, 9- на Руське воєводство(Галичина), 7- на Волинь, 4- на Київщину, 2- на Белзьке воєводство. Внаслідок цих нападів, окремі з яких носили характер великих військових походів, було частково або повністю спустошено окремі міста та регіони, захоплено у полон 220 тис. осіб.
|
|
В 1774р. після ще одної поразки (перед цим Туреччина програла русько-турецьку війну), нанесеної їй російською армією, Туреччина відступилася від Криму. Кримське ханство залишалось формально незалежним, але насправді попало під протекторат Російської імперії, а вже у маніфесті 1783 року Катерина ІІ заявила про приєднання його до імперії
16. Політична діяльність кого з великих князів литовських сприяла відродженню великих удільних князівств в Україні у ХV ст. Вкажіть роки правління цих литовських князів, назви удільних князівств і чіткі хронологічні межі їх існування:
Міндовг, Кейстут, Вітен, Тренята, Войшелк, Гедимін, Тройден, Ольгерд, Свидригайло, Вітовт, Зігмунд, Казимир ІV Ягеллончик.
17. Випишіть українські воєводства, що існували у складі Польської корони на середину ХVІ ст.. Поясніть, коли і за яких обставин вони були утворені:
Руське воєводство, Белзьке воєводство, Волинське воєводство, Київське воєводство, Чернігівське воєводство, Брацлавське воєводство, Подільське воєводство.
18. Виберіть князівства, що існували на території України у ХV ст.., зазначте, чим була зумовлена їх поява і скільки часу вони проіснували:
Галицьке князівство, Волинське князівство, Київське князівство, Переяславське князівство, Чернігівське князівство, Сіверське князівство.
19 хронологічній послідовності і зазначте дати козацьких повстань кінця ХVІ – початку XVII ст.:
|
|
1) повстання Криштофа Косинського 1591 – 1593; 2) повстання Северина Наливайка 1594 – 1595; 3) повстання Марка Жмайла 1625; 4) повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630; 5) повстання Івана Сулими 1635;
6) повстання Павла Бута (Павлюка), Якова Остряниці і Д. Гуні (1637 – 1638).
20. Випишіть із нижче наведених гетьманів тих, які протягом свого гетьманування двічі укладали угоди з Московською державою чи Російською імперією. Зазначте роки їх гетьманства, назви угод, що вони укладали, та їх основний зміст: І. Виговський, К. Розумовський, Ю.Хмельницький, Д. Апостол, Я. Сомко, І. Мазепа, Д. Многогрішний,
І. Брюховецький, І. Скоропадський, І. Самойлович.
Іван Брюховецький (1663-1668 рр.)
Ставши гетьманом, І. Брюховецький проводив проросійську політику, незабаром після свого обрання підписавши т.зв. Батуринські статті 1663 р., які містили поступки царському урядові.
Він першим з українських гетьманів поїхав для свого затвердження у Москву, де одержав титул боярина. Під час свого візиту в грудні 1665 р. він підписав Московські статті, що значно обмежили суверенітет Гетьманщини.
За умовами договору:
– українські міста і землі ставали володіннями російських монархів, і з їхніх жителів, крім козаків, стягувалися податі в царську скарбницю;
– підтверджувалося право козаків обирати гетьмана, але кожен обраний гетьман повинен був їхати на затвердження до Москви;
– гетьман позбавлявся права надавати містам самоврядування, яке тепер могло надаватися лише царською жалуваною грамотою;
– Київський митрополит повинний був призначатися московським патріархом.
Таким чином, Батуринські і Московські статті підтверджували привілеї козацької старшини і права реєстрових козаків, але посилювали адміністративну і фінансову залежність гетьманського уряду від царату, ще більш обмежуючи українську державність.
21. Зазначте запорізького гетьмана, який здійснював найбільш вдалі морські походи проти Османської імперії та сприяв відновленню Православної церкви в Речі Посполитої (зазначте, коли це сталося). Наведіть основні фрагменти його біографії:
С. Кішка, Я. Бородавка (Нерода), М. Дорошенко, Петро Конашевич-Сагайдачний, М. Жмайло.
П. Конашевич-Сагайдачний (1615 – 1622)
Гетьман Петро Сагайдачний походив зі шляхетної родини, здобув прекрасну освіту в Острозькій академії, а потім пішов на Січ і став козаком. Відвага, розум і талант політика дозволили йому вирізнитися і очолити Запорізьку Січ. Козацький флот за Сагайдачного налічував кілька сотень чайок, який здійснював найбільш вдалі морські походи проти Османської імперії. Величезну роль гетьман відіграв у справі захисту православ’я. Саме він у 1629 р. сприяв вступу всього війська Запорізького до Київського патріарха Феофана, який призначив київського митрополита і єпископів, відновивши церковну ієрархію. За допомогою Сагайдачного в Києві було відкрито братську школу. Він сприяв об’єднанню зусиль козацтва, церкви і городян у справі захисту православ’я. Петро Сагайдачний – один з найвидатніших політиків України ХVІІ ст.
21. Випишіть литовського князя, під час правління якого вперше було ліквідовано удільні князівства України-Русі, зазначте, які це були князівства, в якому столітті це сталося і з якою метою було здійснено:
Міндовг, Кейстут, Вітен, Тренята, … Вітовт, Зігмунд.
У ХІV ст.. Волинське, Київське, Подільське князівства були ліквідовані литовським князем Вітовтом. Після чого тут почали правити намісники князя. А земельними володіннями обдаровувалися на українських землях литовські феодали і католицька церква.
22. Випишіть політ. угоду, що встановлювала поділ Козацької держави на Лівобережний і Правобережний Гетьманати у третій четверті ХVII ст. Зазначте, коли і які держави цю угоду уклали, її основні положення, хто на час її підписання був лівобережним, а хто правобережним гетьманом: Березневі статті, Переяславська угода, Андрусівського перемир’я, Віленське, Вічний мир, Поляновська мирна угода, Константинопольський мирний договір.
|
|
Розділ Гетьманьщини на Лівобережну та Правобережну був обумовлений підписанням Андрусівського перемир’я 30 січня 1667 між Московією й Річчю Посполитою. За умовами Андр. перемир’я воєнні дії припинялися, встановлювалось перемир’я на 13,5 років. Московії залишалась Лівобережна Україна, поверталась Сіверщина, Смоленщина та на 2 роки – Київ. За Польщею закріплювались землі Білорусі й Правобережної України. Запор.Січ переходила під контроль обох держав. Андрусівське перемир’я было заключено таємно від України, перекреслювало результати 20-річної війни укр. народу за нац. визволення. Це був насильницький розділ укр. земель. Пізніше на основі Андр. перемир’я було укладено «Вічний Мир», який підтверджував факт переходу Лівобер. Укр-ни з Києвом. Польща назавжди відмовлялась від Лівоб. Укр-ни й Києва. Лівобер. гетьманом на той час бул І. Брюховецький, Правобережним – Петро Дорошенко.
23. Серед наведених нижче козацьких урядів і соціальних верств випишіть лише ті, що були на території слобідських полків у середині ХVII- ХVIIІ ст. Поясніть, на якій території була решта соціальних верств і урядів: полковник, гетьман, кошовий атаман, полкова старшина, генеральна старшина, городові козаки, підпомічники, компанійці, низовики, випищики.
На території слобідських полків були: полковник, підпомічники, компанійці.
Гетьман, полкова старшина, генеральна старшина відносилися до земель, які були у складі Російської імперії, також гетьман, городові козаки і генеральна старшина належали до Лівобережної України.
Кошовий атаман, низовики, паланкова старшина, випищики належали до Запоріжжя.
24. Випишіть у хронологічній послідовності із зазначенням дат ті козацькі повстання кінця ХVI- початку XVII ст., що призводили до заборони козацтва або скорочення кількості реєстровців і зміцнення влади уряду Речі Посполитої над козаками:
|
|
А)Повстання Криштофа Косинського (1591-1593 рр.)
Б)Повстання Северина Наливайка (1594-1596р\-ліквідація реєстрового війська) В)Повстання Павла Бута (Павлюка) (травень 1637р.)
Г)Повстання Дмитра Гуні (1638р.)
25. Які з перелічених земель увійшли до складу Російської імперії внаслідок поділів Речі Посполитої (зазначте, коли це сталося) і які адміністративні одиниці на них були створені: Закарпаття, Південна Україна, Галичина, Правобережна Україна, Волинь, Слобідська Україна, Лівобережна Україна, Буковина, Крим.
Київщина, брацлавщина та Волинь (Східна у 1793) В травні 1793 р. на цих та інших землях було утворено Ізяславське намісництво (генерал-губернаторство), яке поділялось на Мінську, Ізяславську, і Брацлавську губернії.
(Західна у 1795) Територію колишніх Ізяславської та брацлавської губернії та Кам’янецької області тепер стали охоплювати 3 губернії – Волинська, Брацлавська, Подільська. Наприкінці 1796 р. частину земель Брацлавського намісництва було приєднано до Київського, а на возз’єднанній території Правобережної України утворено 2 губернії: Подільську й Волинську.
26. Випишіть козацькі повстання, що сприяли зростанню козацького реєстру на початку XVII ст. Зазначте, у якому році ці повстання відбувалися і чим вони завершилися:
Повстання Марка Жмайла – 1625р. Реєстр збільшився з 3 до 6 тис.
Повстання Якова Остряниці – 1637-1638р. Піднесення визвольного руху. Репетиція Визвольної війни укр. народу 1648-1654р.
Повстання Івана Сулими – 1635р. Сулиму і 5 його сподвижників відправили до Варшави, де четвертували всіх, окрім Павла Бута.
Повстання Тараса Федоровича (Трясила) – 1630р. Реєстр збільшився до 8 тис. чоловік.
27. Випишіть із перелічених соціальних верств ті, що існували у Великому князівстві Літовському в ХV-ХVІ ст., які з них належали до непривілейованих і особисто невільних верств суспільства Великого князівства Литовського: князі, невільники, бояри, пани, ізгої, холопи, гості, міщани, смерди, купці, рядовичі, закупи, гридні.
Князі, пани – привілейовані, - магнати.
Бояри – соціальний прошарок, що існував в шляхетському стані. Холопи, невільники – особисто невільні верстви суспільства.
міщани – прості люди, непривілейовані, селяни.
Купці – торговці
28. Випишіть козацьки полки, що утворились у другій половині ХVІІ ст. на Слобідській Україні. Зазначте, які історичні події сприяли утворенню слобідських полків: Охтирський, Канівський, Сумський, Гадяцький, Чернігівський, Ізюмський, Ніжинський, Харківський, Брацлавський, Острогозький, Полтавський.
Охтирський (1655-1658), Сумський (1652-1658), Харківський (2659-1660) (З ньго у 1685р. виділився Ізюмський полк), Острогозький (1652-1658)
Політичний лад на Слобожанщині був спрямований в русло загальнодержавного ладу. Згідно з «Учреждением о губерниях» на цих землях було запроваджено загальнодержавну систему адміністративно-територіального устрою – поділ на губернії та намісництва задля встановлення впливу Росії на обмеження прав козацької ради на Слобожанщині.